WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Проектний підхід в управлінні інтелектуальною власністю - Реферат

Проектний підхід в управлінні інтелектуальною власністю - Реферат


Реферат на тему:
Проектний підхід в управлінні інтелектуальною власністю
В загальному розумінні інтелектуальна власність не є безпосередньо результатом інтелектуальної діяльності людини, це скоріш закріплені законом права на цей результат. Тому інтелектуальна власність поняття нематеріальне та являє собою юридичні права на певний продукт розумової діяльності. Лише на етапі формалізації продукту інтелектуальної діяльності, під час оформлення прав на цей продукт, виникає поняття матеріального об'єкту, інтелектуальної власності (ОПІВ - об'єкт права інтелектуальної власності). Наприклад інноваційний прилад для вимірювання випромінювань мобільних телефонів не є інтелектуальною власністю, це лише прилад. Законодавчо оформлене право (патент) на цей винахід є інтелектуальною власністю розробника, а сам прилад стає об'єктом права інтелектуальної власності.
Існує кілька класифікацій об'єктів права інтелектуальної власності. Одна з них [1] поділяє всі об'єкти на такі категорії: об'єкти авторського права та суміжних прав, результати науково-технічної творчості, комерційні позначення.
Життєвий цикл об'єкта права1 інтелектуальної власності в сучасній літературі представляють у вигляді циклу [3], стадії якого - це Створення, Набуття прав. Використання, Захист та Утилізація. Хоча під поняттям утилізації мається на увазі не в буквальному сенсі знищення об'єкту права ІВ, а скоріше його перехід в інший стан, тобто коли ОПІВ перестає бути об'єктом права, а стає загальнодоступним (наприклад закінчення строку дії патенту на ОПІВ чи поява нової революційної технології, що призведе до відмови від використання існуючої).
Класичний життєвий цикл проекту - це концептуальна фаза, фаза планування, фаза реалізації та фаза завершення. Життєвий цикл продукту більш тривалий і складний з точки зору смислового наповнення в порівнянні з життєвим циклом проекту та містить такі фази: дослідження, створення, вихід на ринок, ріст, стабільність, скорочення обсягів реалізації, завершення реалізації. Життєвий цикл інновації - виникнення інноваційної ідеї, експертиза, розробка, впровадження та експлуатація. Якщо досліджувати ОПІВ з точки зору проектно-орієнтованого підходу і життєвих циклів проекту, продукту та інновації, то його життєвий цикл можна представити в більш розширеному вигляді ніж в загальноприйнятому підході.
В Україні права на результати інтелектуальної діяльності лише зараз починають розглядати як основу для успішного розвитку бізнесу та класифікувати ОПІВ не лише як предмет бухгалтерського обліку, а й як інтелектуальний капітал компаній. Накопичення цього потенціалу сприятиме збільшенню вартості компаній, підвищення ефективності їх господарської діяльності та успішній реалізації бізнес проектів.
Особливістю об'єктів права інтелектуальної власності є те, що вони можуть бути створені як в процесі реалізації проекту, та являтись при цьому прямим, чи непрямим його результатом, так й поза проектом. Прикладом створення такого ОПІВ може служити діяльність науково-дослідних інститутів. Під прямим результатом слід розуміти отримання об'єкта права інтелектуальної власності в якості продукту проекту, тобто результату, що був запланований в ініційованому проекті. Непрямий результат - це створення об'єкту права інтелектуальної власності, як побічного продукту проекту. Дуже часто в проектах зустрічається обидва результати. Але в проектах існують ще об'єкти, які не набувають правового статусу, тобто на них не оформлюють юридичних прав. Це також результати інтелектуальної діяльності людини, але вони не є об'єктами права інтелектуальної власності. Виникає питання, як класифікувати такі об'єкти та чи важливо враховувати їх у проектній діяльності.
Насамперед слід визначити що це за об'єкти. Виходячи з визначення об'єктів права інтелектуальної діяльності, результатами інтелектуальної діяльності в проекті можуть бути, наприклад, структурні схеми, принципи управління, корпоративні стратегії, системи мотивації, організаційні заходи, системи звітності структури документів, внутріфірмові стандарти, системи якості тощо. Все це та багато іншого є результатами інтелектуальної діяльності людей, які приймають участь у проекті, або іншими словами це продукти інтелектуальної діяльності (ПІД) в проекті.
Важливо чітко розрізняти продукти інтелектуальної діяльності учасників проекту та об'єкти права інтелектуальної діяльності, які створюються в проекті чи використовуються під час його реалізації.
Незалежно від того, чим є об'єкти права інтелектуальна власність в проекті продуктом чи ресурсом проекту для створення певного продукту, її життєвий цикл більше ніж життєвий цикл проекту.
Якщо розглядати інтелектуальну власність як кінцевий продукт проекту, то її життєвий цикл розпочинається коли зароджується ідея, яку планується реалізувати протягом виконання проекту, прикладом є наукові проекти. Створення продукту з використанням об'єктів права інтелектуальної власності передбачає придбання чи залучення існуючих ОПІВ.
Особливий інтерес являє процес появи продуктів інтелектуальної діяльності в проекті. При цьому важливим та водночас складним є процес ідентифікації інтелектуальної власності в проекті. З огляду на життєвий цикл проекту де об'єкт права інтелектуальної власності є кінцевим продуктом, доцільність ідентифікації та формалізації не є принциповою і це може бути зроблено наприкінці фази реалізації. У випадку, коли безпосередньо очікуваним результатом проекту не є ОПІВ, ідентифікувати продукти інтелектуальної діяльності слід протягом усього життєвого циклу проекту. В загальному розумінні гака інтелектуальна складова накопичується е якості досвіду компаній, баз даних, функціональних інструкцій, методичних напрацювань, тощо.
Для здійснення процесу ідентифікації ПІД протягом життєвого циклу проекту необхідно використовувати модель ідентифікації, яка складається з трьох компонентів:
проведення планового аудиту проекту стосовно виявлення інтелектуальної власності;
класифікація виявлених продуктів інтелектуальної діяльності;
занесення ідентифікованих продуктів інтелектуальної діяльності до реєстру інтелектуальної власності з метою зберігання та подальшого визначення доцільності їх використання у тому чи іншому форматі.
Для того, щоб запропонована модель ефективно працювала, необхідно заздалегідь визначити частоту проведення аудиту, яка залежить від специфіки проекту, масштабу, ступеня складності, тощо, сформувати групу фахівців, здатних кваліфіковано провести цю роботу та обрати критерії, за якими проводитиметься аналіз.
Ідентифікація продуктів інтелектуальної діяльності в проекті, це лише одна зі складових процесу управління інтелектуальною власністю.
В сучасній літературі виділяють певні принципи управління інтелектуальною власністю [1]:
розуміння ролі інтелектуальної власності керівництвом та співробітниками;
врахування інтелектуальної власності у стратегії розвитку;
ідентифікація інтелектуальної
власності;
збір інформації про ІВ на предмет визначення її цінності для організації;
визначення необхідної інтелектуальної власності для розвитку організації;
створення чи
Loading...

 
 

Цікаве