WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Поняття та передумови виникнення корпоративного управління - Реферат

Поняття та передумови виникнення корпоративного управління - Реферат

наступним ступенем логічного ряду підприємницьких об'єднань з'явилися об'єднання, що поєднують в собі ознаки товариства і юридичної особи. Найпоширенішими сьогодні серед них є повні і командитні товариства - юридичні особи (товариства з деякими ознаками юридичної особи) і товариство з обмеженою відповідальністю (юридичні особи з деякими ознаками товариств).
У повному товаристві - юридичній особі з'являється самостійна структура органів управління. Змінюється статус майна повного товариства юридичної особи - із загального воно стає одиничним майном юридичної особи. Відмінність між командитним товариством і простим товариством як юридичних осіб полягає в тому ж, що і в конструкції не юридичної особи, розглянутої вище - у присутності більшого капіталістичного елементу. Тобто значення грошового внеску деяких учасників переважає над обов'язком участі в управлінні підприємницьким об'єднанням.
Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою, в якій зберігаються деякі елементи товариства. Як юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю володіє майном, відособленим від майна його членів, володіє самостійною організацією, і, нарешті, його учасники не несуть відповідальності за його зобов'язаннями. Спочатку форма товариства з обмеженою відповідальністю була визнана в Німеччині в 1892 році, потім у Франції і в інших західноєвропейських країнах .[1]
Проте разом з капіталістичними елементами зберігається також і певний особистий елемент, тобто учасники не тільки вносять майно, але і мають ряд повноважень і зобов'язань перед суспільством.
Таким чином, можна говорити про появу таких характеристик корпоративного управління як юридичний статус корпорації, централізоване управління, оскільки управління даними підприємницькими об'єднаннями здійснюються вже не всіма його учасниками, а спеціальним органом, і обмежена відповідальність членів підприємницьких об'єднань від зобов'язань останнього.
Вищою формою підприємницького об'єднання, де особливо яскраво концентрується підприємницькі корені, в основі яких, не тільки і не стільки особа, але перш за все майно (капітал), є акціонерне товариство. Саме тому ця форма придбала найбільше розповсюдження при капіталістичних відносинах. Законодавства більшості розвинених країн визнають тільки відкрите акціонерне товариство.
Відмінною рисою акціонерних товариств від форм юридичної особи у вигляді товариств є перетворення підприємницького об'єднання з об'єднання товариств в об'єднання майна. Тобто єдиним обов'язком учасника акціонерного товариства є майновий внесок. Відносини виникають не між учасниками акціонерного товариства, а між акціонерним товариством і акціонерами. З виникненням акціонерних форм підприємницьких об'єднань виникає і розвивається остання основна межа корпоративного управління - вільна передача акціонерами часток власності (акцій).
Таким чином, на нашу думку, процес формування корпорації знайшов логічне завершення у формі підприємницького об'єднання - акціонерного товариства. Існують різні погляди на питання про час виникнення корпорацій. Одні дослідники, такі як О.М. Вінник і В.С.Щербина[3] беруть за початок створення Голландської Ост-Індськой компанії.
На думку Функа і Міхальченка[11], колоніальні компанії були акціонерними компаніями лише по назві. Перші акціонерні товариства, на їх думку, були створені в Англії в кінці XVII століття.
На американському континенті акціонерні товариства почали виникати наприкінці XVIII ст.[3] Ця організаційно-правова форма підприємництва була запозичена з Англії. Разом з першими акціонерними товариствами в Америці з'явилися і "бульбашкові компанії", засновники яких мали ту саму мету, що й їх англійські "колеги" - привласнити зібрані в процесі підписки на акції кошти і залишити підписчиків напризволяще. З метою захисту інтересів останніх (хоча й не досить успішно) до середини XIX ст. діяв дозвільний порядок створення акціонерних товариств, який згодом було замінено на заявницький.
Ще одним етапом акціонерної історії, як затверджують Функ і Міхальченко[11], є створення господарських об'єднань незалежних юридичних осіб і монополій. Першим таким об'єднанням на початку XIX століття став трест (встановлений в 1882 р.) "Стандарт Ойл" під керівництвом Джона Р. Рокфеллера, утворений шляхом об'єднання декількох нафтових корпорацій на основі довірчої власності.
Багато акціонерних товариств в сучасний період так розрослися, що почали контролювати окремі галузі промисловості, а надалі трансформувалися в транснаціональні корпорації.
У XX столітті в Західній Європі прокотилася хвиля націоналізації акціонерних товариств. Наприклад, в Англії в 40-ві роки з приходом до влади лейбористів були націоналізовані вугільна промисловість, транспорт, металургійна промисловість, телезв'язок і ряд інших.
Під керівництвом Маргарет Тетчер в кінці 70-х середині 80-х років була приватизована велика частина націоналізованих в 40-ві роки акціонерних товариств.
Подібні процеси відбувалися у Франції і Італії.
Таким чином, підводячи підсумки нашої статті, хотілося б сконцентрувати результати роботи в наступних ключових висновках.
Виникнення і становлення корпоративної форми управління відбувалося в рамках еволюції форм підприємницьких об'єднань. Елементи корпоративного управління з'явилися в такій формі підприємницького об'єднання, як командитне товариство без утворення юридичної особи в XII столітті. Всі риси корпоративного управління втілилися в акціонерному товаристві, як у вищій формі підприємницьких об'єднань. Перші акціонерні суспільства виникли в XVII столітті, приблизно в 20-х роках XIX століття акціонерне товариство стало основною формою підприємницьких об'єднань США і Англії.
Список літератури:
1. Cozion M., Viader A. Droit des societes Vitec.- 1997.- 419 p.
2. Буряк П.Ю., Татарин Н.Б. Корпоративне управління: особливості розвитку в Україні// Фінанси України.-2006.-№6.-С.116
3. Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навчальний посібник.-К.:Атака,2000.- С.22
4. Глусь Н.С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 //Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2000. - С. 3.
5. Дживелегов А.К. Торговля на Западе в середине века. - Спб: 1904.- С.13
6. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління.- К.:Знання-Прес, 2002.-С.10
7. Мочерний С.В., Устенко О.А., Чеботар С.І. Основи підприємницької діяльності: Посібник.-К.:Видавничий центр "Академія", 2001.- С.108
8. Небава М.І. Теорія корпоративного управління.- К.:ЦУЛ,2004.-С.12
9. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навчальний посібник.- К.:КНЕУ,1998.-С.22
10. Румянцев С.А. Українська модель корпоративного управління: становлення та розвиток.-К.:Знання,2003.-С.13
11. Функ Я.И., В.А. Михалеченко, В.В. Хвалей АО: история и теория. - Минск, 1999.- С. 53
12. Храброва И.А. Корпоративноеє управление: вопросы интеграции. Аффилированные лица, организационное проектирование, интеграционная динамика. - М.: Издательский Дом "АЛЬПИНА", 2000. - С. 62, 63.
Loading...

 
 

Цікаве