WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Малий бізнес в аспекті регіонального розвитку: нові концептуальні підходи - Реферат

Малий бізнес в аспекті регіонального розвитку: нові концептуальні підходи - Реферат

систему нових виробників з інших галузей прискорює розвиток, стимулюючи НДР і впровадження нових стратегій і технологій (каталіз); по-третє, здійснення вільного обміну інформацією забезпечує розповсюдження інновацій по каналах постачальників і споживачів. Позитивними наслідками формування кластерів для регіональних адміністрацій також неодмінно буде 1) збільшення кількості платників податків та бази оподаткування; 2) поява зручного інструментарію взаємодії з бізнесом; 3) зменшення залежності від окремих бізнес-груп; 4) диверсифікація економічного розвитку регіону.
Щодо факторів, які, на нашу думку, апріорі будуть стримувати розвиток кластерів, то слід, в першу чергу, відзначити такі: низька якість бізнес-клімату, бізнес-середовища, недостатній рівень розвитку асоціативних структур (торгових палат, промислових асоціацій), незацікавленість місцевої влади (з будь-яких причин) у відстоюванні пріоритетів та інтересів регіонального бізнесу.
Таким чином, створення кластерної моделі розвитку регіону призводить до утворення нових комбінацій людських ресурсів, ідей та інформаційних потоків, а це, в свою чергу, обумовлює перехід кількісних змін в якісні. Формується "багаторівнева модель", що відрізняється стійкістю до змін світової кон'юнктури, тенденцій регіонального попиту, зовнішнього середовища і макроекономічних параметрів розвитку країни.
Саме в цій парадигмі ухвалюються рішення про підтримку кластерів (перед усім в секторі малих фірм) бізнесу органами державної влади і місцевого самоврядування країн Європейського Союзу. Причому, найчастіше підтримка виражається у фінансовій і технічній допомозі на першому етапі, а далі - в політиці, що складається з наступних елементів:
- демонтаж систем державного контролю за якістю продукції, передача функцій союзам споживачів, професійним об'єднанням;
- звільнення від частини податків і обов'язкових платежів до бюджету;
- підтримка інтересів кластерів бізнесу по вставовлению пільгових тарифів енергетичними монополіями, антимонопольна політика.
Враховуючи вищевикладене, кластерні технології стимулювання економічного зростання можна структурувати в три стратегії:
1) державна (муніципальна) стратегія, при якій директивним методом визначається територіальна спеціалізація, надається початковий імпульс (фінансова, технічна допомога) і задаються правила гри;
2) стратегія співтовариства одиниць бізнесу, де спеціалізація склалася через традиції ведення бізнесу, або природно-кліматичних умов (ендемічність), що виробляє правила гри співтовариства бізнесу. В даному випадку, правила можуть бути як неформальними, але загальноприйнятими на території, так і законодавчо закріпленими за допомогою лобізму;
3) стратегія рефлексії, де стратегія просторового розвитку формується як баланс інтересів підприємницьких одиниць, органів державної влади, місцевого самоврядування і місцевого співтовариства. Найбільш яскравий приклад - бізнес-кластер Saale-Unstrut в Німеччині: трансформаційний перехід до ринкового господарства вивів виноробницький регіон (653, 8 га.), розташований на території колишньої ГДР, в лідери об'єднаної Німеччини з виробництва високоякісних сухих вин. У цю групу можна віднести "Голлівуд" (Hollywood) - район Лос-Анджелеса, де до 50-х рр. ХХ в. була зосереджена основна частина американської кіноіндустрії; курорт "Кавказькі мінеральні води".
Наведені приклади доводять, що створення кластерів бізнесу дає можливість досягти не тільки короткострокового економічного успіху, а й закласти основу для формування позитивних довгострокових тенденцій у розвитку як безпосередньо територій, так і національної економіки в цілому. Крім того, регіональні кластери можуть виконати функцію головного чинника, який обумовлює ефективність регіонального розвитку, стимулює інвестування капіталу в великомасштабні програми та проекти, забезпечує економічну активність, спрямовану на реалізацію цілей господарського розвитку країни.
Висновки. Таким чином зазначимо, що у виконанні завдань підвищення конкурентоспроможності важливу роль відіграє мале підприємництво, а натомість одним із засобів підвищення ролі приватної підприємницької ініціативи в загальній конкурентоспроможності економіки є використання кластерних організаційних технологій.
З цією метою, на наш погляд, насамперед необхідно 1) досконале вивчення світового досвіду організації та функціонування кластерів; 2) сформувати систему підготовки фахівців для роботи в умовах кластерізації економіки; 3) розробити дієву систему заходів підтримки формування та розвитку регіональних кластерів на основі довгострокової стійкої регіональної стратегії; 4) розробити та терміново закріпити на законодавчому рівні нормативно-правові документи щодо регламентації функціонування кластерів.
Саме кластерні технології повинні стати головним механізмом стимулювання локальних точок зростання, залучення регіонами фінансових, інтелектуальних і виробничих ресурсів для досягнення стійкого і адаптивного синергетичного ефекту, який і є завданням кластерних технологій. Лейтмотивом цього процесу повинні стати слова Майкла Портера: "Благосостояние нації створюється, а не успадковується". Не викликає сумнівів, що подальший розвиток кластерів в Україні залежить від успішного розв'язання проблем економічного характеру на макрорівні та, в першу чергу, у правовому аспекті. Очевидно, що проблеми створення та функціонування кластерів ще не є достатньо дослідженими, але ця модель регіонального розвитку, безперечно, особливо перспективна. Отже, кластерні технології - це новий шлях розвитку не тільки малого підприємництва певного регіону, а й національної економіки в цілому.
Список літератури
1. Гуменюк О.І. Кластери як організаційна структура інноваційно-інвестиційної моделі розвитку промисловості // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2. - С.9 - 19.
2. Дранев Я.Н. Кластерный поход к экономическомсу развитию территорий// В кн..: "Практика экономического развития территорий: опыт ЕС и России". - М.: Сканрус, 2001.
3. Інститут конкурентного суспільства. Аналітичне дослідження - 2002. Україна та Росія. Політика сприяння розвитку малого бізнесу.
4. Кириченко О.А., Ваганов К.Г. Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №1. - С.104.
5. Марков Л.С. Экономические кластеры как форма функционирования и развития промышленности региона (на примере кластеров высоких технологийг.Новосибирска). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. - Новосибирск, 2006. - 30 с.
6. Портер М. Конкуренция [переклад з англ.] / Michael E. Porter. - М.: Видавничий будинок "Вільямс", 2005. - 608 с.
7. Портер М. Японськая економічна модель [переклад з англ.] / М. Портер, Х. Такеуті, М. Сакакибара. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2005. - 360 с.
8. Руденко Н. Перспективи зайнятості в різних формах підприємництва України.// Персонал.- 2003.- №12. - С.64.
9. Славец А. Значение "новой экономики" в постсоциалистических странах: структурный и региональный аспекты // Проблемы теории и практики управления. - 2002. - №4.
10. Соколенко С. Стратегії економічного росту та формування нових виробничих систем в епоху глобалізації // Економічний часопис - ХХІ. - 2003.- №5.
11. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф., Джабейло В.Б. Кластери - системний інструмент підвищення конкурентоспроможності економіки // Економіка та держава. - 2007. - №9. - С. 6-9.
Loading...

 
 

Цікаве