WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Зміни підходів до системи вищої освіти в епоху глобалізації освітнього процесу (виживання, зміни, розвиток) - Реферат

Зміни підходів до системи вищої освіти в епоху глобалізації освітнього процесу (виживання, зміни, розвиток) - Реферат


Реферат на тему:
Зміни підходів до системи вищої освіти в епоху глобалізації освітнього процесу (виживання, зміни, розвиток)
Суть нової епохи неможливо передати категоріями минулого століття. Вперше в історії людства покоління речей та ідей змінюються швидше, ніж покоління людей. І ці зміни проявляють себе через нечувану раніш різноманітність, тому суть нашого часу неможливо передати ні через одну конкретну подію, ні через явище суспільного життя.
Сучасні проблеми вищої школи за своєю суттю - не унікальні національні проблеми, вони повинні розглядатися в загальносвітовому контексті трансформування інституціональних основ освіти в умовах інформаційного суспільства та глобалізації політики та економіки.
Для виконання своїх головних задач забезпечення розвитку освіти, науки та культури університети вимушені тепер застосовувати інноваційні підходи, засновані на комерціалізації окремих видів діяльності. Як наслідок, діяльність ВНЗ прирівнюють до ризиновиз підприємств із назвою "підприємницький університет". Загальний зміст цього підходу - розрахунок на необмежене фінансування освітянської та наукової діяльності університету із бюджету держави замінюється стратегією активного саморозвитку за рахунок різних фінансових джерел (державних також) З метою вирішення цієї задачі вдосконалюється університетській устрій та методи менеджменту. Мета перетворень - саморозвиток університету , звідки й повний термін "університет, що розвивається". В зв'язку з цим з'являються нові структури - технологічні інкубатори, інноваційно-технологічні центри, а також створення "надфакультетських" та "надкафедральних" оргструктур (тимчасових творчих колективів). Концепція проектної організації освітянської діяльності університету розглядається як додаток до існуючої організаційної схеми, їх треба розглядати як статичну і динамічну складові загальної системи управління проектно-орієнтованим університетом, значущість яких змінюється в залежності від стану суспільства та економіки. Дуже складне організаційне питання - це координація діяльності осіб, що приймають участь в різних проектах і одночасно працюючих в традиційних підрозділах.
Світ змінюється швидше за зміни наших здібностей до адаптації. Можна навести декілька прикладів ключових змін:
комп'ютерна революція , в результаті якої викладачеві випадає роль гіда, а не актора на сцені.
знання, вміння та компетентність стають ключовою умовою економічного розвитку та конкурентної боротьби і в той же час стрімкі темпи розвитку науково-технічного прогресу саме такими темпами обесцінюють ці знання, здатність вчитися стає більш важливою ніж те, що вивчають.
Що ж стосується успішно функціонуючих організацій, то вони постійно адаптують прийняті рішення та моделі управління, а також здатні використовувати нові можливості і пірвати із застарілими або неефективними формами діяльності.
Планування визначає напрямок стратегічного розвитку. Головним елементом такого підходу є бажання постійно розширяти необхідну базу, щоб зробити можливим підтримку самої сміливої стратегії. Для ВНЗ така база не обмежена виключно сферою фінансів. Вона включає і інновіції і якість.
Стратегія і структура - необхідні передумови ефективних дій, але тільки цього недостатньо. Якщо люди не мотивовані до активної участі в змінах, нічого не буде. Образ майбутнього (уявлення про майбутнє) повинен інніціювати мотивацію , мобілізувати енергію, приводити в рух освітянські механізми, що в свою чергу потребує делегування повноважень співробітникам та керівникам на кожному рівні.
Протягом століть університет був організацією, що орієнтована на виробництво знань та дипломів, не завжди в повній мірі прислуховувався до думки своїх споживачів :студентів, вихованців, суспільства в цілому.
Якщо ми бажаємо розширити наші здібності до змін, ми повинні розширити наш світогляд і відкритість до оточуючого світу та до змін, що в ньому проходять. Ми повинні стати більш ринково орієнтованими, включивши цей новий вимір в нашу традиційну культуру:
потрібні системи моніторингу, сприйняття ранніх сигналів тривоги, щоб усвідомити нові можливості і небезпеки;
потрібен аналіз існуючих або потенційних вимог з тим, щоб правильно реагувати на них або розробляти інноваційні програми;
треба навчитися більш систематично оцінювати ступінь задоволеності споживачів освітянських послуг, враховувати їх пропозиції та оцінки;
необхідно уяснити, що співробітництво передбачає облік різниць, тобто потрібно розвити здатність до інтеграції різних підходів та рівнів компетентності.
Децентралізація на вищому університетському рівні, що грає роль вищого менеджменту, включає:
керівництво і глобальну взаємодію, перетворення сформованого образу в образ видимий;
загальну стратегію університету - інвестиції та витрати;
контроль-оцінка рівня задоволеності споживача, рівня якості;
політичне представництво у зовнішньому світі і т.д
Люба структура, що бажає вижити, повинна мати чітку організацію, і університет тут не є виключенням. З ростом числа покладених на нього завдань і засобів, що є в його розпорядженні, в університеті повинні виникнути механізми розподілу повноважень між різними рівнями його управління. Стратегічний менеджмент як раз і передбачає підходи до вирішення задач сполучення різних рівнів повноважень, що дозволить досягти оптимального результату для нього як цілого.
Не треба забувати про основну мету університету - освіта громадян суспільства та передача результатів наукових досліджень, що зазвичай несумісно ні з яким поквапленням.
Тому в сучасних умовах необхідно знайти найбільш адекватну інституційну форму для застосування до змін, причому таку, яка б одночасно зберігала б і захищала б сутність університету. Його перший козир в захисті власної самостійності заключається в адекватному оновленні потенціалу і постійному розвиткові своїх здібностей пристосовуватись до змін, що пов'язано з компетентністю і певним менталітетом персоналу , гнучкістю структур і процесів, організацією внутрішньої системи інформації і комунікацій. Треба думати про стратегічний менеджмент, який веде до оформлення і переоформлення організації в залежності від досвіду та сценарію розвитку в майбутньому інституційної
Loading...

 
 

Цікаве