WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Взаємозв’язок стратегічного та оперативного управління в системі управління компанією - Реферат

Взаємозв’язок стратегічного та оперативного управління в системі управління компанією - Реферат

створюватись додаткова вартість, накопичуватимуться резерви і відповідно збільшуватиметься вартість компанії (рис. 2). Даний процес відбуватиметься до тих пір, поки не настане істотна несприятлива для діяльності фірми зміна внутрішніх і зовнішніх умов. Далі зміна вартості компанії також визначатиметься якістю стратегічного управління. При високій якості оперативного управління і високій якості стратегічного управління компанія розвиватиметься аналогічно розглянутому випадку середньої якості оперативного управління і високої якості стратегічного управління.
Схожим чином розвиватиметься компанія з високою якістю оперативного управління і середньою якістю стратегічного управління. А ось при високій якості оперативного управління і низькій якості стратегічного управління, компанію можуть чекати серйозні неприємності. Накопичених резервів на внутрішню перебудову діяльності може не вистачити. У кредиті компанії можуть відмовити, оскільки внаслідок несприятливого впливу внутрішніх і зовнішніх умов показники оперативної діяльності істотно погіршають. В цьому випадку вірогідність банкрутства також велика, в результаті якого компанія підлягає продажу за ліквідаційною вартістю Рл (рис. 2).
На основі виконаного аналізу, слід зробити висновок, що для успішного функціонування компанія повинна грамотно розподіляти зусилля, як на оперативне, так і на стратегічне управління. Схилення тільки в один бік може призвести до краху компанії.
Для вирішення питання про визначення меж оптимального розподілу зусиль між оперативним та стратегічним управлінням компанією, систему управління слід представити у вигляді системи, що складається з двох підсистем: підсистеми стратегічного управління і підсистеми оперативного управління. На нашу думку, для того, щоб система управління підприємством була стійкою, компанія повинна приділяти не менше третини всіх своїх зусиль (витрат) як на стратегічне, так і на оперативне управління. Під витратами слід розуміти трудові витрати власних управлінців, витрати на інформаційне забезпечення управління, витрати на управлінський консалтинг тощо. Частину, що залишилася, тобто третину зусиль (витрат), компанія повинна розподіляти між стратегічним і оперативним управлінням оптимально, залежно від специфіки бізнесу і конкретних зовнішніх і внутрішніх умов.
Разом з розподілом системи управління на підсистеми стратегічного управління і оперативного управління, будь-яку систему управління компанії можна одночасно розділити також на дві інші підсистеми. У одній з них управлінці ухвалюють рішення інтуїтивно, а в іншій - алгоритмічно, де кожній вхідній ситуації відповідає строго певна управлінська дія. В цілому, в стратегічному і в оперативному контурах управління потрібно визначити, в якій пропорції управлінські рішення повинні вироблятися інтуїтивно, а в якій - алгоритмічно. Правильність цього розподілу, на нашу думку, визначається специфікою бізнесу і залежить від впливу конкретних зовнішніх і внутрішніх умов. Оптимальність може бути встановлена в тільки результаті впровадження в компанії регулярних і ефективних процесів стратегічного і оперативного управління.
Тобто система управління на всіх рівнях стратегічного і оперативного управління повинна підтримувати як жорстке виконання дій, так і підтримку ухвалення інтуїтивних рішень. Навіть таке жорстке управління, як технологічне або управління, регламентоване державою (бухгалтерський облік, операційна діяльність банку тощо), для забезпечення стійкості всієї системи повинно компенсуватися гнучкими технологіями, як, наприклад, управлінський обліком компанії, система взаємодії з клієнтами тощо.
Необхідно зазначити, що для досягнення принаймні середнього рівня якості управління, в середніх і крупних компаніях повинні бути суттєво автоматизовані процеси як стратегічного, так і оперативного управління. Автоматизація процесів, що відносяться до алгоритмічного управління компанією, достатньо очевидна. Інтуїтивне управління для підвищення якості також повинне бути забезпечене системами підтримки управлінських рішень у вигляді розрахункових моделей, експертних систем тощо.
Аналіз діяльності як вітчизняних, так і зарубіжних компаній показав, що на сучасному етапі, більшість компаній обмежуються тільки впровадженням програмного забезпечення функцій оперативної діяльності. Як правило, керівництво компаній вважає достатнім впровадження систем ERP-класу, CRM- класу та ін. Впровадивши одну з подібних систем, керівництво компанії отримує, в основному, "прозору" інформацію по завданнях обліку і звітності, але вкрай рідко аналітичні дані для ухвалення управлінських рішень. Планування в таких системах, в кращому випадку, реалізується як виробниче, операційне.
Як приклад, для вирішення завдання автоматизації систем стратегічного і оперативного планування, ухвалення управлінських рішень керівництву компаніями можна навести програмні системи управління ефективністю бізнесу (Business Performance Management, BPM). Ці системи представляють цілий ряд програмних продуктів, серед яких, - система реалізації функцій стратегічного управління Performance Scorecard, система планування і бюджетування, бізнес-моделювання і функціонально-вартісного управління, консолідації фінансової звітності, OLAP-технології. Комплекс рішень класу BPM включає завдання інформаційної підтримки управлінських рішень по цільовому стратегічному управлінню, плануванню і бюджетуванню, бізнес-моделюванню, консолідації звітності, фінансово-економічному аналізу. Крім того, ефективність інвестиційних проектів щодо впровадження систем цього класу має високий рівень віддачі інвестицій.
Висновки. Кожна компанія повинна вміти об'єктивно оцінювати якість стратегічного і оперативного управління. Для забезпечення життєздатності будь-яка компанія повинна щонайшвидше досягти як мінімум середньої якості і стратегічного, і оперативного управління. Навіть висока якість оперативного або стратегічного управління при низькій якості іншої складової не дозволяє компанії успішно функціонувати. Також, на нашу думку, керівництво компанії має об'єктивно оцінювати співвідношення витрат на стратегічне і оперативне управління та забезпечувати належний рівень автоматизації прийняття управлінських рішень.
Оптимальність співвідношення стратегічного і оперативного, інтуїтивного і алгоритмічного в системі управління залежить від умов діяльності, що постійно змінюються, може бути встановлена тільки в результаті впровадження в компанії регулярних і ефективних процесів стратегічного і оперативного управління.
Список літератури
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Питер, 1999.
2. Виханский О. С. Стратегическое управление. - М. Изд-во Моск. ун-та, 1999.
3. Єфремов В.С. Стратегиябизнеса. - М.: Финпресс, 1998.
4. Мироненко Ю.Д., Тереханов А.К. Роль стратегического управления компанией в ее организационном развитиии - М: Корпоративные системы, 2004
5. Пересада А.А.. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472 с.
6. Питер Ф.Друкер. Задачи менеджмента в ХХІ веке. - К.:Вильямс,2007 - 272 стр.
7. Harrison J. S., Caron H. John. Strategis Management of Organizations and Stareholders. Theory and Cases. West Publishing Co., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве