WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Передумови економічного розвитку і зростання: культурне лідерство, культурні інновації та ініціативи - Реферат

Передумови економічного розвитку і зростання: культурне лідерство, культурні інновації та ініціативи - Реферат


Реферат на тему:
Передумови економічного розвитку і зростання: культурне лідерство, культурні інновації та ініціативи
На початку XXI століття до нас приходить усвідомлення того, що "Культура як людський світ глибоко онтологічна: вона - не "форма", і навіть не спосіб буття, а саме буття" [1; 15], тобто культура - це певний неприродній, штучний антропоцентричний світ, глокальний (глобальний і локальний) контекст, який створюється зусиллями як окремих індивідів, груп, так і, загалом, різних цивілізацій. Культура - це суть цивілізацій, їх зміст і наповнення, у свою чергу, цивілізація - це форма, матеріально-інституційна оболонка культури.
Багатовимірність, різноманіття, множинність стають основною ознакою часу, в якому кожна людина може обирати або синтезувати прийнятні для себе стилі життя, стратегії самовдосконалення і самореалізації, рівень та якість споживання, інтереси і міру зв'язків з оточуючою реальністю. Потреби особистості багатократно зростають на основі знайомства і опанування культурних практик різних народів і цивілізацій, а також постійного вдосконалення життєвих стандартів та штучного розширення горизонтів споживання. При цьому, з одного боку, відбувається переосмислення історичної спадщини як окремих країн, так і всесвітньої історії загалом, а з іншого - спостерігається тенденція до започаткування нових глобальних і локальних культурних практик через використання високих технологій у сферах інформації, комунікації, охорони здоров'я, освіти, розваг, дозвілля, бізнесу тощо. Ускладнення світу людини відзначається як досягненнями, так і поразками. Останні проявляються, зокрема, у підвищенні рівнів ризиків особистої і колективної безпеки, у зростанні кількості та глибини психологічних та моральних проблем, у зростанні страху перед майбутнім (явище футорошоку описане А. Тоффлером). Особливості культурного зсуву, що відбувається, важко піддаються осмисленню і аналізу сучасниками. Це пов'язано з високим динамізмом та якісним характером змін, а також психологічною та фізичною неготовністю і неспроможністю окремих індивідів осягнути велич і масштаби зрушень. Тому на перше місце виходять інституційні чинники культурного середовища, які у сукупності генерують мозаїчну картину розуміння складних процесів сучасності. Ґрунтовне пізнання нової антропо-культуроцентричної дійсності відкриває перспективи для здійснення ефективного впливу на неї. На нашу думку серцевиною ефективної взаємодії з реальністю на сучасному етапі еволюції суспільства має стати інститут культурного лідерства, культурних інновацій і культурних ініціатив. Особливістю даного інституту є його залежність від генеральної форми культурної сукупності, яку ми раніше визначили як цивілізація. Дане твердження поширюється на мезо-, макро- та мікро різновиди цивілізацій (детальніше про авторській підхід щодо цивілізацій див. у [2]).
Цивілізації, як у міру сталі, складні, самоорганізовані культурні форми, по-перше, мають підтримувати свою систему життєзабезпечення, а, по-друге, дбати про власний розвиток. Перша функція виконується за допомогою інституту традицій, а друга - на основі інституту культурних інновацій. Зокрема, як вважає М. А. Суханова "Культурні інновації задають необхідну динаміку всіх сфер діяльності людини всередині цивілізації" [3; 446], тобто від їх продукування залежить швидкість протікання соціальних процесів. Ми думаємо, що від культурних інновацій у першу чергу залежить якість соціальної динаміки, оскільки культура, певною мірою, може трактуватися як суспільна якість.
Загалом, поняття "культурні інновації" досить часто використовується науковцями-філософами, культурологами та соціологами для підкреслення важливості ролі культури у поступі суспільства (економісти здебільшого даним поняттям не оперують, зосереджуючись переважно на техніко-технологічній та управлінській стороні інновацій). Наприклад, А. А. Поскряков визначає культурну інновацію як "… результат внутрішнього "перенастроювання" смислів лише за допомогою нових … засобів" [4], тобто, на думку автора, культурна інновація твориться внаслідок переосмислення реальності та зміни уявлень про неї за допомогою нових засобів, до яких можна віднести нові блага (товари і послуги), технології, тощо. Даний підхід хоча і є культурологічним, проте базується на уявленнях про науково-технічний прогрес. Інший підхід пропонує до визначення даного поняття І. Кучма на основі застосування підходу філософа Б. Гройса: "культурна інновація є перш за все економічна, торгова, комерційна операція з цінностями, що регулюється загальною економічною логікою сучасної людини, а цінність теорій … залежить від операції переоцінки цінностей, означення того місця, яке вони займають в культурній традиції" [5]. Таким чином, культуролог акцентує увагу на трьох складових: економічній логіці людини, що є основою культурної інновації (1), технологічному характері оперування цінностями (2) та результаті культурної інновації (3), який полягає у визначенні нового місця (переоцінці цінності) явища в зміненій версії культурі. Використання означеного поняття дає можливість розуміти дійсність як буття самоактуалізованого, самооцінюваного, самовідновлюваного, самовдосконалюваного, постійного іншого світу людини. Розглянуте визначення, з одного боку, є достатньо універсальним, оскільки вдало пояснює загальні моменти щодо існування культурної інновації, а з іншого боку - достатньо специфічним, оскільки опирається на особливості сучасного світоустрою, в якому домінує економіка і фінанси. Отже, культурну інновацію можна представити як процес і результат. Ми, у свою чергу, стверджуємо, що культурна інновація має бути метою існування цивілізацій. Це дасть змогу замкнути ланцюг "мета-процес-результат" і отримати дієвий спосіб
Loading...

 
 

Цікаве