WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему - Реферат

Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему - Реферат

структур, до яких відноситься НАН України, як ринкових інститутів, як системи координації економічних агентів в процесі розподілу ресурсів, як відособленого внутрішнього ринку. Це дає можливість сформувати конкретні критерії і показники ефективності, використовувати економіко-математичні, економетричні і статистичні моделі, розробляти з використанням персонального комп'ютера імітаційні моделі.
Національна академія наук України заснована 27 листопада 1918 року і є самоуправляємою організацією, вищою науковою установою України, яка об'єднує в своєму складі дійсних членів, член-кореспондентів і іноземних членів, а також всіх науковців, що працюють в наукових установах і здійснюють дослідження в області природних, гуманітарних, суспільних і технічних наук з метою всепоглиблюючого розвитку духовної і матеріальної культури народу України. Тобто є суспільним інститутом загальнонаціонального рівня. Основною особливістю сучасного розвитку світової економічної системи є цільова спрямованість на створення соціально орієнтованої економіки. Крупні соціальні інститути загальнонаціонального рівня не можуть існувати у відриві від наявного соціально-економічного і суспільно-політичного середовища. Стійкість існування, ефективність функціонування і сама життєздатність таких інституційних об'єднань в нових умовах безпосередньо залежить від ступеня і глибини їх інтеграції в це середовище.
До основних складових, що формують сучасне соціально-економічне і суспільно-політичне середовище можливо віднести: Суспільство, Державу, Національну економіку, Особу. Все вищевикладене дозволяє запропонувати наступне дерево цілей функціонування і розвитку НАН України, в якому ключовим є другий рівень дерева цілей.
Розглянемо відповідні блоки детальніше.
Цільова функція. У СРСР соціально орієнтована система і державно-адміністративна модель управління значно усувала відмінності в цільовій мотивації основних підсистем: Суспільства, Держави і Національної економіки. Більш того, при домінуючій ролі Держави вони не розглядалися окремо одна від одної, наприклад: націоналізована економіка, державна спрямованість наукових досліджень, державна охорона здоров'я тощо.
Але, на відміну від капіталістичної системи, організації Академії наук разом з підсистемою освіти грали роль інститутів, що відповідають за створення не тільки нових наукових знань як стимулу розвитку системи, але і створення "живильного середовища" для діяльності, сприяючої відтворенню творчо активної частини суспільства. Будь-яка взаємодія в рамках такої соціально-економічної системи орієнтувалася на Державу як основний інститут - гарант зниження витрат при протіканні процесу взаємодії.
Тому цільова функція Академії наук як суспільно значущій організації передбачала: з одного боку, стимулювання протікання науково-технічної революції, вдосконалення технологій у напрямі автоматизації виробничого процесу тощо; з іншого боку, створення бази і інфраструктури такого розвитку, "живильного середовища" для виховання творчо активної особи, створення умов для проведення творчої діяльності, механізмів вимоги результатів діяльності.
З початку 90-х років зміні піддалися всі основні елементи соціально-економічного і суспільно-політичного середовища:
- заохочення пасивного споживання матеріальних благ в умовах адміністративно-командної системи розподілу, підрив упевненості громадян в здатності вирішувати власну долю, надмірне розповсюдження адміністративної влади на суспільство при істотній втраті довіри до апарату уряду привели до зміни політичної системи;
- підрив старої технологічної системи, побудованої за зразком виробничого конвеєра і масового виробництва, багатократне збільшення інновацій в технологічних процесах, в порівнянні з інноваціями в продукті, безробіття зумовили довгостроковий процес реструктуризації національної економіки;
- експансія державних органів на національному, регіональному і місцевому рівнях привели до деградації інфраструктури створення і розвитку суспільно значущих інститутів, в т.ч. інститутів суспільної влади.
У теж час, основною особливістю сучасного розвитку є цільова спрямованість на створення соціально орієнтованої економіки, в основі якої закладений розвиток людини, перехід від механізмів стимулювання діяльності до механізмів стимулювання самодіяльності на основі цілісного світогляду.
Тому цільова функція Національної академії наук повинна бути адаптована з урахуванням поточного розвитку нових типів зв'язків, необхідності створення нового гнучкого організаційно-економічного механізму їх реалізації, інтеграції в соціально-економічне і суспільно-політичне середовище з метою: - створення умов і механізму збалансованого розвитку всіх елементів і сегментів системи; - створення мотивації накопичення і відтворення суспільно значущого потенціалу як критерію підвищення рівня життя і добробуту населення; - організаційно-економічного забезпечення відтворення економічного потенціалу системи як безперервного інноваційно-інвестиційного процесу; - рівномірного розподілу навантаження фінансування суспільно значущих програм між секторами економічної системи.
Інтеграція в суспільно-політичне і соціально-економічне середовище з метою створення умов і механізму збалансованого розвитку всіх елементів і сегментів системи зв'язків "Суспільство-Держава-Економіка-Особа" вимагає як розвитку нових типів зв'язків так і створення нового гнучкого організаційно-економічного механізму їх реалізації.
До сучасних особливостей функціонування НАН України в системі зв'язків "Суспільство-Держава-Економіка-Особа" слід віднести: відсутність чітких цільових взаємозв'язків "Суспільство - НАНУ", що приводити до нівелювання ролі НАНУ як суспільно значущого інституту в системі зв'язків "Суспільство-Держава-Економіка"; - фінансування діяльності залежить від зв'язків: "НАНУ - Держава" і значно менше "НАНУ - Економіка"; - накопичений науково-технічний і інтелектуальний потенціал використовується неефективно для фінансування інших інститутів, що відносяться до підсистем Державаі Національна економіка, тобто НАНУ виступає донором за рахунок значної недооцінки потенціалу, несправедливих коефіцієнтів обміну в загальній системі, високих транзакційних витрат в порівнянні з інститутами в інших сегментах.
Для подолання цих негативних тенденцій необхідно переглянути місце і роль НАН України як суспільно значущої організації загальнонаціонального масштабу в існуючому суспільно-політичному і соціально-економічному середовищі. Перспективна система зв'язків НАН України з базовими елементами, що формують середовище.
Для відповідного позиціонування НАН України пропонується реалізувати комплекс заходів з метою створення оптимальної системи взаємодії НАН України з базовими структурними елементами соціально-економічного і суспільно-політичного середовища та створення відповідної структури фінансування діяльності.
Реструктуризація НАН України, створення сучасної інтегрованої структури з адаптивною системою управління. Існуюча система управління НАН України як інтегрованого об'єднання наукових організацій забезпечує реалізацію оперативно-виробничого (реактивного) управління і дозволяє реалізовувати консервативну стратегію розвитку, націлену на самозбереження і стійкість до змін з метою збереження параметрів функціонування і мінімізації витрат в умовах стабільного зовнішнього середовища. Основні характеристики і принципи функціонування НАН України як інтегрованої структури на сучасному етапі:
" лінійно-функціональна організаційна структура управління;
" помірна регламентація взаємозв'язків учасників з використанням неформальних зв'язків;
" обмежена взаємодія із зовнішнім середовищем, в основі якого лежать сталі зв'язки із змінним регламентом, як показник відкритості структури;
" значний рівень використання неформальних контактів;
" регламентований розподіл
Loading...

 
 

Цікаве