WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему - Реферат

Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему - Реферат


Реферат на тему:
Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему
Вступ. Національна економіка виходить на новий етап розвитку. З часу проголошення незалежності проведено повне реформування соціально-економічної системи України, що привело до визначених як позитивних так і негативних результатам. Так за досить незначний термін з 1992 по 2005 рр. Україна перейшла від моноукладної (державно-розподільною) до багатоукладної (змішаною) економіки.
У 1998-2004 роках була подолана інерція спаду виробництва, сформована основа фінансової стабілізації, подолані інфляційні очікування, проведені демократичні перетворення.
Проте аналіз ходу проведення реформ і їх ефективності дозволяє говорити про значні труднощі і проблеми на цьому шляху. Створення умов макроекономічної (перш за все фінансовою) стабілізації шляхом формування зовнішнього інституційного середовища при відсутність зваженої економічної політики як на макро- так і на мікроекономічному рівні є головною причиною того, що насилу досягнута макроекономічна стабілізація і початок економічного зростання в період 2000 - 2004 року не привели до формування в нових умовах основи стабільного економічного розвитку. Доказом цього є погіршення показників інноваційного розвитку промисловості і криза відтворення науково-технічного потенціалу країни.
Відродження національної науки залишається одній з найбільш насущних невирішених проблем нашої економіки. Традиційне вирішення даної проблеми зводиться до перегляду принципів фінансування.
Цьому є своє обґрунтування. Відомо, що для забезпечення пріоритетного інноваційного розвитку на науку необхідно виділяти близько 3% ВВП [2]. В даний час засобами на наукову діяльність розпоряджаються близько 40 міністерств і відомств, від чого, безумовно, втрачається ефективність і результативність, при цьому Міністерство освіти і науки розпоряджається тільки однією десятою цих засобів, з якої одна третя засобів розподіляється для Національної академії наук України, а дві третіх - на інноваційні технології [5]. Природно, при такій системі фінансування науки спроби Міністерства освіти і науки здійснювати фінансування "під конкретні проекти, під конкретні результати, з конкретною відповіддю" приречені на провал.
Все більше учених і економістів до основних причин реформування відносять необхідність структурних перетворень і подолання розриву ланцюжка "фундаментальна наука - прикладні дослідження - виробництво".
Так досвід США, Японії, країн Європи, які фінансують науку на рівні 3%, свідчить, що тільки 0,5% може фінансуватися за рахунок державного бюджету, інше 2,5-3% повинно фінансуватися від виробничого сектора, який виступає невід'ємною частиною трикутника "наука-освіта-виробництво" [2].
Шляхи реформування пропонуються абсолютно різні: від простого копіювання як за формою, так і кількісними характеристиками подібних реформ в країнах Центральної і Східної Європи [2, 7], в т.ч. порівняння з Польською АН, Національним центром наукових досліджень у Франції (CNRS) і Науковим суспільством ім. Макса Планка в Германії (MPG) [8] до повернення Україні ролі могутнього генератора нових знань, виробника нового вигляду техніки і високих технологій, виходом з цієї продукції на зовнішні ринки, яскравою демонстрацією якого є науково-технічний прорив Японії і країн ПСА [9].
Безумовно перший шлях простий і тому знайшов достатньо багато прихильників навіть на рівні вищого політичного керівництва, але тільки другою гарантує інноваційний характер стратегії розвитку нашої держави на основі якісної підготовки людського капіталу через систему освіти, науки і виробництва і дозволить забезпечити нашій країні позицію рівноправного партнера на європейському просторі, а не просто споживача чужих технологій і товарів [2].
У той же час інституційні аспекти реформування науки, пов'язані з цілями, підходами і механізмами інтеграції в системі "наука-освіта виробництво" комплексне практично не розглядаються. Так в Ухвалі Президії НАНУ №254 від 31.11.2005 р. "Про пропозиції Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України" роздільно (не у комплексі) розглядаються шляхи забезпечення розвитку інноваційної діяльності, зв'язків з виробництвом і шляху посилення взаємодії НАНУ з освітньою галуззю [10].
Це природно робить неможливою розробку єдиного ефективного організаційно-економічного механізму реформування та розвитку. Тому відпрацювання принципових підходів, чітке визначення місця НАНУ, структури дерева цілей, структури механізмів інтеграції не тільки в системі "наука-освіта-виробництво", але і в суспільно-політичне і соціально-економічне середовище національної економічної системи, є актуальним завданням не тільки для забезпечення розвитку Національної академії наук України, але і реформування всієї вітчизняної науки з метою стимулювання інноваційного розвитку економіки і забезпечення ефективної інтеграції в світову соціально-економічну систему.
У 2005 році на тлі змін в політичній системі України чітко є видимим загострення структурних і інституційних проблем, синергетичні ефекти від дії сформованих раніше кризоутворюючих чинників, що властиві нестабільній економіці, роблять вирішальний негативний вплив на сучасні перспективи розвитку.
Це свідчить про існування суперечності між відносно прогресивним розвитком зовнішніх і регресивним розвитком внутрішніх економічних інститутів: елементи внутрішнього інституційного середовища, в першу чергу підприємства і організації (зокрема організації НАН України), не змогли з мінімальними втратами сприйняти перехід до нової економічної системи. Основна причина - невідповідність інституційних форм на рівні підприємств і організацій і сформованих інститутів на рівні національної економіки в цілому. Таким чином в новому зовнішньому інституційному середовищі необхідно забезпечити формування і розвиток нових внутрішніх інституційних форм, які відповідатимуть зовнішнім і забезпечать сумісний гармонійний розвиток інститутів мікроекономічного і макроекономічного рівнів.
Тому проблеми економічного розвитку, зокрема розвитку НАН України, тісно пов'язані з проблемами формування ефективного інституційного середовища, підвищенням рівня ефективності управління, вимагають уважного вивчення і розгляду інституціоналізму, шляхів і досвіду інституційних перетворень.
На наш погляд, для дослідження інтеграційних аспектів інституційних перетворень в українській економіці та вирішення задач формування ефективного інституційного середовища, якнайповніше відповідає інституційний підхід, який розвивали в своїх роботах Р.Коузи, О.Уильямсон, В.Ойкен, Дж.Бьюкенен, Д.Норт, Р.Фогель, К.Эрроу і ін., теорія фінансово-промислового капіталу Р.Герфильдинга і теорія економічної влади (Дж.К.Гэлбрейт, Р.Мюллер, В.Дементьєв, А.Мовсесян, Л. Храброва [1, 3, 4, 6]
Згідно вибраній методологічній базі до сучасних світових тенденцій і закономірностейінтеграційних процесів, що відображають джерела і причини формування і розвитку інтегрованих структур, можна віднести концентрацію, інтеграцію промислового і фінансового капіталу, диверсифікацію форм і напрямів діяльності, забезпечення розширеного відтворення капіталу, глобалізацію і інтернаціоналізацією капіталу, інформатизацію і розповсюдження міжнародних стандартів регулювання національних ринків.
До основних механізмів формування і розвитку інтегрованих структур можна віднести механізм створення внутрішнього ринку (модель інтернаціоналізації, інституційні теорії, контактна теорія фірми), еволюцію організаційно-економічних форм капіталу (концепція фінансового капіталу та теорія фінансово-промислового капіталу), розвиток організаційно-економічних відносин (теорія економічної влади).
Представлена методологічна база дозволяє досліджувати проблематику формування, розвитку і функціонування інтегрованих
Loading...

 
 

Цікаве