WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Інноваційно-інституціональне середовище бізнесу в Україні - Реферат

Інноваційно-інституціональне середовище бізнесу в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Інноваційно-інституціональне середовище бізнесу в Україні
В Україні становлення нової системи інститутів бізнесу відбувається повільніше, ніж зміни в економічних відносинах. Вакуум інституцій ринкової економіки заповнювався стихійно виникаючими інститутами саморегулювання і розв'язання питань стосунків між економічними агентами. Недосконалість інституційних норм щодо приватизації, значні прогалини щодо фіксації правил перерозподілу власності, нерозвиненість ринку цінних паперів, неадекватність роботи органів державної влади та управління, покликаних стежити за дотриманням правових вимог породжують високі витрати здійснення трансакцій. За таких умов новонароджений бізнес у загальній масі є дрібним і не має перспектив зростання. Формуються неефективні стійкі інститути, які Ю.Чернецький пропонує називати "антисоціальними інститутами", а В.Полтерович - "інституціональними пастками". Прикладом цього є корупція, бартер, неплатежі, ухиляння від податків і т.п., які справедливо вважати серйозною небезпекою при проведенні реформ. Адже ці та подібні інститути "відносно стійкі зразки соціального життя забезпечують підґрунтя для задоволення корпоративних, корисливих інтересів певних груп за рахунок зниження ефективності функціонування суспільства загалом і окремих його підсистем."[3]
Сказане вище аж ніяк не означає, що інституціональний підхід забезпечує реалізацію всіх передумов розвитку малого і середнього бізнесу. Як відомо, його природною властивістю є надзвичайна вразливість та чутливість до змін економічної структури - майже третина підприємств малого бізнесу у США зазнає краху упродовж перших двох років функціонування, а до 10-річчя доживають лише 2 з 10 малих фірм. Об'єктивно несприятливі умови і функціонування малого бізнесу випливають з жорстокої конкуренції всередині цього сектору економіки, а також з великим бізнесом, з неможливості швидкого накопичення великих обсягів фінансових капіталів, чутливості до циклічних коливань, відсутності гарантованих доходів, великого ступеня ризику та обмеженості ринкового сегменту.
Тому виникає необхідність існування (формування) факторів, які б сприяли укріпленню стійкості малого підприємництва, давали б можливість самостійного господарювання, свободи вибору напрямів господарських дій, використання переваг конкуренції. В економічній літературі спостерігається різноманітність поглядів науковців на класифікацію факторів розвитку малого підприємництва. Це і джерела фінансування, податково - кредитна політика, програми управління економікою; освітня, консультаційна та інформаційна підтримка малого бізнесу, організаційна допомога; державна підтримка, механізми кредитування та страхування або узагальнено - економічні, ресурсні, організаційно - адміністративні та соціально - політичні фактори.
Безперечно, все це важливо і значуще для розвитку малого і середнього бізнесу. Але названі фактори, "запрацюють" за певних умов, а точніше правил і норм. Вироблення ж норм і правил руху господарської системи - це і є завданням інституціоналізму.
Інститути, вважає А.Грищенко не просто елементи суспільства, а правила, норми, способи діяльності, якими живе, функціонує суспільство, як вони втілюються в організації, установах, технологіях, способах мислення і дії людей. Відповідно і регулювання малого та середнього бізнесу має спиратися, насамперед, на інституціональний підхід через створення адекватного механізму. Останній можна визначити як сукупність способів регулювання, підтримки і стимулювання малого бізнесу, об'єднаних спільною метою, принципами, методами та спрямованих на реалізацію функціональної ролі цього важливого сектора економіки.
Треба також звернути увагу на особливу роль держави, саме як базового інституту, котрий сам продукує норми і правила та водночас має організувати все так, щоб агенти суспільства сприяли розвитку цих норм і правил і самі підкорялися їм.
Державне регулювання (таку думку підтримує і В.Є Новицький) з одного боку виконує роль системотвірного ядра інституціоналізму, визначаючи доцільні параметри останнього і його сучасні форми, а з другого - вплетені в більш загальні суспільні регулятивні механізми, які включають і неписані поведінкові норми, традиції. Є всі підстави вважати, що без ефективних урядів неможливий стабільний соціально-економічний розвиток, так для цього необхідним є функціонування і розвиток відповідної інституційної системи - правил і традицій, що визначають форми та способи використання економічних і технологічних умов.
Розбудова держави і формування нової соціально - економічної системи в Україні вимагають, щоб держава серйозно і досить тривалий час займалася створенням інституціонального середовища для малого і середнього бізнесу, тобто формальних і неформальних правил і норм поведінки, їх взаємодії на макрорівні (щодо інституцій та їх урядових структур) і на мікрорівні (щодо інституціональних угод (трансакцій)).
Інституційна архітектоніка господарювання є результатом взаємодії процесів самоорганізації і організації, яка (взаємодія) продукує еволюційний відбір економічних відносин та інститутів.
В.Геєць успішність процесів ринкових перетворень і взагалі суспільних змін не лише пов'язує багато в чому з державою, а й наголошує на принциповій важливості перетворення ролі держави у подальших процесах трансформації суспільства й економіки, зокрема йдеться про розрив нелегального союзу бізнесу і держави, надання прозорості їх спільній діяльності, встановлення над останньою контролю з боку інститутів громадянського суспільства. Переглянути роль держави в економічному і громадському житті доведеться не лише тому, що має місце корупція. Це важливо, але не менш важливим є й інше - як держава вирішуватиме проблему вестернізації, яка, на жаль, опанувала навіть уми художньої інтелігенції. [4]
У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу на користь нації. Держава діє у такий спосіб, щоб створити сприятливий для зростання підприємств малого і середнього бізнесу правовий і економічний клімат. У більшості країн з ринковою економікою існують особливі фонди державної підтримки малого бізнесу, серйозна фінансово - кредитна підтримка надається через Адміністрацію у справах малого бізнесу (США), Корпорацію страхового бізнесу (Японія), "Кредит для середніх і малих фірм" (Франція). [5]
Так, у цілому ряді країн державна стимулююча політика стовно малого і середнього бізнесу закріплена законодавчо: "Закон про малий бізнес" (США), "Основний закон про малі і середні підприємства" (Японія), "Закон про картелі"(ФРН).
Якщо в США функціонує розгалужена система підтримки малого бізнесу (Адміністрація з питань малого бізнесу, Центр розвитку малого бізнесу, Інститути малого бізнесу, комітети, конгреси та окремі відділи в міністерствах та відомствах), то в Японії управлінська та технічна допомога малому бізнесу здійснюється через Інститут малого бізнесу при Корпорації малого бізнесу, центри удосконаленняуправління на місцях. Натомість у Великій Британії та ФРН немає соціальних державних органів, які займалися б проблемами малого бізнесу. Їхні функції виконують міністерства (освіти і зайнятості, торгівлі і промисловості), які розробляють програми консультацій, надання фінансової допомоги, сприяння малому бізнесу через ділові послуги, кредити та пільги (В.Британія), або ж торгівельно - промислові, сільськогосподарські та ремісничі палати, Німецький конгрес промисловості і торгівлі, палати малого бізнесу (ФРН). В Італії основні функції з підтримки малого бізнесу делеговано регіонам, а вся різноманітність органів, які підтримують малий бізнес зводиться до таких типів як регіональні агентства та змішані консорціуми.
Вироблення цієї політики, як свідчить досвід економічно розвинутих країн, тим успішніше чим повніше виражено в ній стратегічну довгострокову мету розвитку малого бізнесу та представлено ефективний механізм реалізації як сукупність засобів державного впливу на малий і середній бізнес.
Висновки. Отже, соціально - економічний розвиток сучасного суспільства дедалі більшою мірою визначається динамікою його інституціональної структури. Держава також стимулює взаємовигідне співробітництво великого та малого бізнесу, що в свою чергу відіграє винятково важливу роль в розвитку бізнесу.
Список літератури:
1. Норт Д. Інститути, інституційна зміна та функціонування економіки//Пер. з англ. І.Дзюбенко - К.,2000.- С198.
2. Інституційні засади інноваційної економіки: Міжнародний досвід та вітчизняна практика: Монографії// Зазаг. ред. В.Є.Новицького. - К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005.-с.23
3. Шовкун І.А. Передумови інноваційного розвитку економіки з позицій інституціонального розвитку//Економічна теорія. - 2004. -№ 4. - С.22-38
4. Геєць В.М. Інституційні перетворення і суспільний розвиток//Економіка і прогнозування. - 2005.-№ 6.-с.32.
5. Юсупова Н.Поддержка малого предпринимательства в США//Мировая экономика и международные отношения.-2006.-№ 5.-с.87-89.
6. Брагина Е.А. Малое предпринимательство в переходной экономике Юга// Мировая экономика и международные отношения.-2006.-№ 5-с.87-96.
Loading...

 
 

Цікаве