WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Зміни результативності господарювання України в контексті загальносвітових тенденцій - Реферат

Зміни результативності господарювання України в контексті загальносвітових тенденцій - Реферат


Реферат на тему:
Зміни результативності господарювання України в контексті загальносвітових тенденцій
Україна, як і більшість інших країн величезного Євразійського регіону на переломному етапі кінця XX століття, як вже відзначалося раніше, опинилася у складній ситуації, а точніше - в гострому кризовому стані. Хаос горбачовської "перебудови" (1985-1990 рр.) завершився економічним і політичним розвалом загнилої тоталітарної системи. На її уламках за ідеологічною допомогою з-зовні сформувалася "нова" модель переходу до системи так званої "ринкової економіки" з невизначеним ступенем її досконалості і якісних властивостей. До того ж, трансформаційні процеси розпочалися, на жаль, з неефективних методів приватизації, застосування механізму руйнівного гіперінфляційного шоку, відмови держави від регулювання соціально-економічних процесів. І це каталізувало безпрецедентний в умовах мирного періоду спад виробництва ВВП і НД, промислової і сільськогосподарської продукції, продуктів харчування і товарів широкого вжитку. Криза дев'яностих років охопила також сферу послуг, науку, освіту, культуру, охорону здоров'я тощо.
Внутрішні національні ринки, будучи не збалансованими, зреагували на ці події неадекватно. Спочатку різко загострилася їх товарна дефіцитність, створивши відповідний вакуум, в який негайно поринули іноземні конкуренти з масою своїх залежалих товарів, далеко не кращих за якістю і рівнем вартості, що не знаходять збуту на західних ринках. Ринкова лібералізація, в свою чергу, відкрила шлюзи для їх вільного проникнення на ринки постсоціалістичних країн, використовуючи здебільшого методи нездорової конкуренції - хабарництво, спекуляцію і шахрайство. Так українське товаровиробництво опинилося без власних традиційних ринків, що докорінно підірвало відтворювальні процеси.
Зовнішня торгова експансія має для будь-якої країни двоякі наслідки. З одного боку, вона примушує підприємців і державу Дбати про конкурентоздатність своїх підприємств і товарів, а з Другого, - одночасно загострює дефіцитність інвестиційних можливостей, падіння обсягів капіталовкладень, збільшуючи лаг освоєння новітніх технологій. Тим самим ініціюється відплив капіталів за кордон, посилюються інтереси до розвитку короткострокових спекулятивних оборотів, минаючи складну, досить ризиковану і економічно невизначену в наших сучасних умовах стадію виробничого кругообороту. В результаті заморожується виробниче капіталотворення. Держава перетворюється у сировинний придаток розвинених країн. Вони ще більше збагачуються на нееквівалентному товарообміні - купівлі дешевої сировини і продажу дорогих готових виробів. Механізм збіднення відсталих і залежних країн при одночасному збагаченні економічно міцних спрацьовує безвідмовно.
Розрахунок на стимулювання активізації приватного підприємництва шляхом штучної інтервенції паперових грошей, як показав наш власний досвід, призводить до прямо протилежних наслідків. Інфляційні кошти і цінні папери не тільки не викликають інтересу до високопродуктивної праці, підприємництва, оновлення і розвитку товаровиробництва, а, навпаки, гасять ці інтереси, стримуючи прогресивні зрушення. Державне управління і регулювання, яке зводиться лише до здійснення монетарної політики, штучно звужує конституційні функції держави, здійснення нею цілеспрямованої створювальної політики щодо виходу з економічної кризи, переходу в стадію нормального прогресивного розвитку.
Не може не викликати занепокоєння проблема соціальної дестабілізації. Про це яскраво свідчить суттєве падіння реальних доходів і рівня життя переважної більшості (близько 80%) населення. Воно стало гірше харчуватися, одягатися, забезпечувати себе житлом і медичним обслуговуванням, викликаючи загострення демографічної кризи. Зменшується народжуваність і збільшується смертність. Скорочується середня тривалість людського життя. Прямо протилежна тенденція у групі небувало збагатілої (переважно криміногенним шляхом) порівняно невеликої меншості ( до 7%) загальної чисельності населення. Соціальне розшарування в Україні перейшло всі припустимі норми і економічні показники оцінки результатів господарювання. Ціна ринкових, а точніше -антиринково-бартерних реформ, як і прогнозували неупереджені вчені і аналітики, виявилася занадто високою, підштовхуючи суспільство до соціальних катаклізмів.
Якщо ж врахувати, що внутрішній ринок останнім часом після певної його стабілізації знову перетворився в гостродефіцитний тепер уже не товарів, а грошей, тобто відбуваються ринкові коливання з однієї крайності в іншу, то стає зрозумілим: увійти у збалансований ринок нам швидко не вдасться. Про це свідчить також загострення кризи платежів на всіх рівнях банківсько-фінансової та господарської діяльності. Ця криза прийняла глобальний характер, штучно загальмувавши темпи нормального економічного кругообігу і господарювання. Тепер уже, з другого боку, паралізовано ринок і відтворювальний процес. Бартерні угоди, далекі від ринкових відносин, не врятовують становища. Заміна дефіциту товарів на дефіцит грошей ні на йоту не наближує нас до високоефективної ринкової економіки. Посилання на негативні впливи тіньової економіки і тіньових ринків на платіжну дисципліну і грошовий обіг, безумовно, доречні.
Проте не лише вони, а головне - відсутність належних регулюючих функцій і механізмів держави, її банківсько-фінансової, бюджетної, податкової, страхової та інших систем породили цю небувалу ринкову неврегульованість і економічний параліч. Останні й є головною причиною тінізації, загальної деформації і дестабілізації економіки, розвитку криміналізації суспільства, корупції і злочинності. Спроби державної влади взагалі не втручатися в соціально-економічні процеси нічого доброго не дають. Вони тільки підривають політичні, правові і економічні підвалини держави. Не випадково майже всі країни колишньої радянської імперії після 12 років невдалих трансформаційних процесів продовжують перебувати у стані глибокого занепаду. Прогресивні зрушення не стали для них переважаючими, що стримує не тільки національний, а й загальносвітовий прогрес. Чим більша група країн знаходиться в кризовому стані, який не компенсується економічним зростанням груп розвинутих країн і країн, що розвиваються, тим нижчими стають темпи загальносвітового розвитку.
Незважаючи на бурхливі темпи науково-технологічного і організаційно-управлінського прогресу останньої чверті
Loading...

 
 

Цікаве