WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічні відносини України з Іраном - Реферат

Економічні відносини України з Іраном - Реферат

економічних реформ та тісних ринкових взаємовідносин, які традиційно склалися між цими країнами.
В сучасному світі відбувається протиборство двох протилежних тенденцій - економічної інтеграції і дезинтеграції. Перша з них (інтеграція) перемагає. Як свідчать результати досліджень і розрахунків, вона сприяє не тільки стримуванню темпів спаду, що намітився, але й прискоренню економічного зростання. Раціональні інтеграційні моделі побудови взаємовигідних зв'язків дають не менше 15-20% приросту валового національного продукту і доходу за рахунок упорядкування і підвищення швидкості оборотності ресурсних потоків, поглиблення регіонального поділу праці і спеціалізації, виключаючи відповідне зростання капітало- і ресурсомісткості. В кінцевому рахунку іД6 здешевлює товари і послуги, підвищує ринкову конкурентоздатність і можливості економічного виграшу в розвитку країн, що інтегруються. Особливо активно інтегруються країни Європейського співтовариства (ЄС), що обіцяє їм немалу економічну вигоду. Явно визначається також інший центр міжнародної інтеграції, що посилюється, окремих країн на континенті Північної і Південної Америки з ініціативи США. В тому ж напрямку тяжіють і країни Тихоокеанського басейну під ініціативним впливом Японії та Китаю.
В той же час створення на території величезного Євразійського континенту все нових, так званих "незалежних"держав (з економічної точки зору при пануванні різних ринкових структур поняття "незалежність" має взагалі сугубо умовний характер) супроводжується бурхливими сплесками економічної дезинтеграції з одночасним проявом процесів деградації. Розриви економічних зв'язків та ізоляція ринків лише посилює кризові явища і погіршує соціально-економічне становище цих країн. Вирішення проблем економічної безпеки їх народів багатократно ускладнюється, тим більше в умовах загального занепаду духовності, морального та інтелектуального потенціалу, бурхливого зростання злочинності і жебрацтва, при неймовірному збагаченні мафіозно-спекулятивних структур. Загострення криміногенної обстановки всередині цих країн та зовнішня експансія іноземних конкурентів серйозно утруднюють досягнення дійсної економічної безпеки. Навпаки, вони підсилюють економічний і політичний хаос.
Для подолання економічної катастрофи та її згубних наслідків, які можуть відкинути економіку євроазійських країн на найнижчі рівні світового розвитку, на мій погляд, необхідно відповідно скорегувати стратегію і тактику своєї внутрішньої та зовнішньої економічної політики.
По-перше, слід сконцентрувати всі свої ресурсні і інвестиційні можливості, інтелектуальний потенціал на подоланні глибокої валютно-фінансової та загальноекономічної кризи, в яку вони попали, стабілізувавши ситуацію. Одночасно входити у фази економічного пожвавлення і зростання, активно використовуючи для цього стимулюючу дію ринкових каталізаторів і мотивації до праці; можливості пріоритетного розвитку наукомістких сфер з швидкою оборотністю і окупністю, ресурсозбереженням і внутрішнім нагромадженням для активізації інвестиційної діяльності і структурної перебудови економіки. Безумовно, треба ефективно використовувати фінансову і кредитну допомогу з боку високорозвинутих країн і міжнародних організацій, хоч, якщо говорити серйозно, вона має значною мірою символічний характер, особливо для таких великих країн, як Росія, Україна, Казахстан та Білорусь. І треба усвідомити, що в умовах світового економічного спаду розраховувати на щось більше навряд чи реально.
По-друге, перейти від політики бездумного нагнітання духу примітивного ізоляціонізму і дезинтеграції, міжнаціональної ворожнечі, що неминуче тягне за собою економічну деградацію, до творчої політики глибоких, всебічних і взаємовигідних економічних взаємозв'язків, поглиблення ефективного поділу праці, кооперації і інтеграції зв'язаних виробництв, інфраструктур і ринків.
По-третє, створити для досягення цих цілей режими найбільшого економічного сприяння взаємовигідному товаро- і капіталообороту між заінтересованими сторонами. Інакше кажучи, повинні бути усунені штучні торгові та інші бар'єри на шляху об'єктивно закономірних процесів і явищ інтеграції в найширших сферах людської діяльності.
По-четверте, в усіх країнах СНД необхідно перейти від руйнівно-інфляційної до прямо протилежної антиінфляційно-створювальної політики, упорядкувати систему регулювання валютних курсів, ввести конвертовані гроші і вільні банківські взаєморозрахунки між країнами на принципах цивілізованих міждержавних угод, що виключають однобічні валютно-фінансові інтервенції один проти одного. Це полегшить і інтеграційні процеси входження нових держав у світове співтовариство.
По-п'яте, здійснювати економічні реформи в системі науково обгрунтованого макро- і мікроекономічного управління і регулювання процесів формування і розвитку сучасного ринкового господарства та інфраструктури, ефективних конкурентоздатних господарських систем з різними формами власності.
Інакше кажучи, слід подолати економічний романтизм і авантюризм, виключити руйнівний характер реформ, здійснювати структурну перебудову на здоровій економічній основі оновлення і розвитку продуктивних сил, товарного виробництва під мінливий ринковий попит на базі переважно власних нагромаджень, інвестицій і інновацій. Широке залучення іноземних інвесторів пов'язане з необхідністю ретельних експертних оцінок їх ефективності і наслідків. Особливий наголос повинен бути зроблений, як уже відмічалось, на випереджаючий розвиток наукомістких, ресурсо- і енергозберігаючих сфер з швидкими темпами обіговості і окупності капіталу. До пріоритетних напрямків з державною підтримкою інвестиційно-структурних програм забезпечення першочергової безпеки можуть бути віднесені енергетична, продовольча, комунікаційно-інформаційна, екологічна безпека, а також конкурентоздатне експортне виробництво. Ринкова відкритість на перших порах потребує і певного захисту вітчизняних товаровиробників від зарубіжних конкурентів.
Економічна безпека народів неможлива без виключення з життя суспільства гострих соціальних і національних конфліктів, регіональних і тим більше глобальних збройних сутичок, що спричиняють загибель людей і господарські руйнування, які переривають відтворювальні цикли нормального еволюційного розвитку.
Loading...

 
 

Цікаве