WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічні відносини України з Іраном - Реферат

Економічні відносини України з Іраном - Реферат

як створені На розвалинах колишнього Радянського Союзу, погрожуючи їм економічною катастрофою та соціальним вибухом. Треба забезпечити, перш за все, надійну продовольчу, енергетичну та алогічну безпеку. Локальні воєнні конфлікти, котрі перемістились із Заходу (від колишньої "берлінської стіни") на Схід, ще більше погіршують ситуацію, перетворюючи її в майже неконтрольовану.
Вишукуючи шляхи і гарантії економічної безпеки народів, які вживають на величезній території (понад 1/6 земної суші), не можна не враховувати і тієї обставини, що вся світова економіка "вживала в ці часи несприятливу смугу економічного спаду. В кінці 80-х - початку 90-х років негативна тенденціяохопила більшість як високорозвинутих, так і країн світу, що розвиваються. не кажучи вже про обвальний економічний і воєнний занепад країн Східної Європи та колишнього СРСР, де структура економіки була історично деформована панувавшим тоталітаризмом.
У розвинутих країнах, на які припадає близько трьох чвертей світового ВВП, в 1989 р. його зростання склало 3,2%, в 1990 р. -2,3%, в 1991 р. - 0,7% . Не сталося помітних зрушень і в 1992 ~ 1993 рр. По країнах Східної Європи за 1990 - 1993 рр. середньорічні темпи економічного спаду становили від 3 до 10,5% на рік . Що стосується Росії, України та більшості інших країн, які порвали між собою економічні зв'язки, то в них сталося катастрофічне падіння ВВП і ВНД. Тільки за 1992 р. спад останнього показника склав проти рівня 1991 р. в Росії 20%, Україні - 16%, Казахстані - 14%, Білорусі - 11%, Азербайджані - 28%, Вірменії - 43%, Киргизстані -26%, Таджикистані - 31%, Молдові - 21% . В 1993 - 1994 рр. зберігалась та ж тенденція бурхливого зростання цін та інфляції, посилення неплатоспроможності юридичних і фізичних осіб, подальшого падіння і погіршення структури товарного виробництва, загострення ресурсних дефіцитів, спаду інвестиційної діяльності. Більш того, оціночні параметри економічного стану цих країн, включаючи дефіцити бюджетів і платіжних балансів, значно погіршилися. Станом на середину 1997 р. економічного пожвавлення і тим більше структурного оновлення і зростання не відбулося.
Структурна деформація продовжувала посилюватися. Загроза економічній безпеці стала для них очевидною, особливо у сферах енергетичної і продовольчої забезпеченості, зайнятості, руху населення, науки, освіти, охорони здоров'я, духовної культури тощо. Відбулося загальне падіння життєвого рівня народу. Реальні доходи і платоспроможність переважної більшості населення знизились на дві третини проти рівня 1989 р., коли вони були також невисокими. Тенденція до зубожіння посилює соціальну і міжнаціональну напруженість, породжує міждержавні воєнні конфлікти, насильні міграції, появи маси біженців. Загострюється демографічна криза.
Хоч темпи падіння виробництва в аналізованих країнах досить високі, все ж починають проявлятися і певні позитивні зрушення. Зокрема, різко скоротилось воєнне виробництво, відбуваються структурні зміни під мінливий ринковий попит. Проте, проведений аналіз економічного стану України і Росії порівняно з станом інших Країн (колишніх союзних республік) свідчить, що, на жаль, в них відбувається спад національного виробництва товарів широкого вжитку, включаючи випуск продуктів харчування і послуг. Ціни на цих зростають швидше, ніж підвищується заробітна плата і особисті доходи населення. Відбувається процес витіснення з внутрішніх ринків вітчизняних товарів аж ніяк не кращими за якістю і не дешевшими імпортними. Страждають від цього все ті ж найбільш, вразливі верстви населення.
При зростанні номінальних грошових доходів на душу населення у зв'язку з бурхливими темпами інфляції реальні його доходи падають. Наприклад, за 1992-93 рр. порівняно з рівнем 1989-90рр. падіння реальної заробітної плати в Україні відбулося на 65-70%. І це падіння торкнулося майже 85% загальної чисельності населення. Досить невелика соціальна група небувало збагатилася, відбиваючи процес бурхливого соціального розмежування.
Що стосується груп населення, які знаходяться за межею мінімальних сімейних бюджетів, нижче прожиткового рівня, то вони взагалі опинилися у злиденному стані.
Інфляційна політика в більшості країн колишнього Союзу, котра введена вслід за Росією на початку 1992 р. на вимогу Міжнародного Валютного Фонду, під виглядом новітньої теорії монетаризму, зруйнувала валютно-фінансову систему і економіку цих країн в інтересах збагачення корумпованої і криміногенної верхівки. Масовий процес занепаду відбувався разом з лібералізацією цін, яка перетворилась в могутній каталізатор гіперінфляційного шоку. Бурхливий сплеск цін (1992-1994 рр.) за умов високого ступеня монополізму промисловості та інших господарських структур призвів до ще більшої деформації в цінових співвідношеннях і доходах окремих виробничих сфер. Оптові ціни промисловості штучно здувалися монополістами зверх реальної вартості товарів більш швидкими темпами, ніж ціни споживчих товарів, котрі знаходяться ближче до кон'юнктури вільного ринку. до його платоспроможної місткості. Тільки елементарне невігластво та невміння діяти в здійсненні політики перехідного періоду до ефективної ринкової економіки призвели названі країни на межу небезпечного економічного розвалу з втратою могутнього виробничого та інтелектуального потенціалу. Вихід з руйнівної гіперінфляції не такий простий, як це проповідували деякі зарубіжні і вітчизняні експерти, котрі не проводять фундаментальні дослідження, а обмежуються лише політичними гаслами і власними, часом наївними, уявленнями. Потрібна надійна система антиінфляційних заходів з відповідно створювальним економічним курсом. Без подолання гіперінфляції неможливо було вийти з глибокої кризи. Про це свідчить багатий світовий досвід. Ще жодній країні світу за всю його історію не вдалося подолати кризові явища, не подолавши інфляцію, не стабілізувавши валютно-фінансову систему та курс національної грошової одиниці, не ожививши одночасно національне товарне виробництво і ринок на принципах справжньої конкурентності. Без цього не може бути досягнута і економічна безпека.
Все це викликає гостру потребу здійснення активних антикризових і антируйнівних дій з боку законодавців, виконавчої і судової гілок влади в кожній з цих країн, з одночасним посиленням координуючих функцій в здійсненні
Loading...

 
 

Цікаве