WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Регіональна науково-технічна політика - Реферат

Регіональна науково-технічна політика - Реферат

державних інвестицій, швидкий розвал єдиної валютно-фінансової системи спричинили параліч товарного виробництва і взаєморозрахунків, загострення валютно-фінансової та загальноекономічної криз майже в усіх новоутворених державах, їх виробничих, ринкових, управлінських, соціальних і духовних структурах. Особливо сильно паралізованою виявилася економіка тих Кавказьких (наприклад, Вірменії, Азербайджану, Грузії) і Середньоазіатських (Таджикистану) країн, які були втягнуті до міжнаціональних конфліктів і регіональних воєн: вони призвели до загибелі та покалічення багатьох тисяч людей, до величезних господарських і житлових руйнувань.
Україна, будучи найбільш господарськи інтегрованою з Росією та іншими як сусідніми, так і більш віддаленими Середньоазіатськими і Кавказькими республіками, опинилася після розпаду СРСР у найбільш скрутному економічному становищі. До того ж вона має на своїй території обмежені розвідані (а точніше -видобувні) запаси нафти й газу. На жаль, українські нафтовидобувники ще не навчилися розробляти нафтогазові родовища за сучасною технологією західних фахівців, які доводять коефіцієнт віддачі нафти з нафтоносних пластів до 50% і більше: в Україні цей показник є значно нижчим. Восновному ці енергоносії Поставлялися Україні раніше і поставляються тепер по транснаціональних трубопроводах з місць видобування в Росії та Середньоазіатських республіках в обмін на поставки матеріально-вировинних і кінцевих продуктів споживання, вироблюваних з важчими витратами у нас.
Так у свій час формувалася єдина народногосподарська система ресурсозабезпечення, обходячи паритетний вартісний еквівалент, який складається через кон'юнктуру світового ринку. Після розпаду Союзу РСР, ліквідації системи гарантованих взаємопоставок ресурсів (і в тому числі - з формуванням єдиної енергосистеми), переведення експортно-імпортних розрахунків між Країнами на твердо конвертовану валюту, з наближенням до рівня Світових цін, зовнішньоторговельний платіжний баланс України виявився серйозно підірваним.
Національна грошова одиниця (купоно-карбованець), введена на початку ринкового реформування (з січня 1992 р.) без серйозної підготовки і створення необхідних економічних передумов, при наявності нерегульованої лібералізації цін, безконтрольної емісії грошей і зовнішньоторговельних операцій, зазнала бурхливої інфляції, що швидко перейшла до своїх найбільш руйнівних фаз - гіперінфляції та гіперстагфляції. Це підірвало мотивацію до Розвитку ділового підприємництва, високопродуктивної праці та інвестиційної активності. Звідси виникли чималі труднощі із здійсненням структурної переорієнтації економіки, конверсії ВПК і диверсифікації капіталу, з формуванням необхідних обсягів інвестиційних та інноваційних фондів. Щодо припливу до України зовнішніх інвестицій, а також допомоги їй з боку міжнародних фінансових і банківських структур, то вони були мізерними, не впливаючи вагомо на стабілізацію економічної ситуації в країні.
У результаті, за підсумками 1993 р. (пік інфляції), виробництво в Україні валового суспільного продукту впало (порівняно з 1990 р) до 75% , а національного доходу - до 61% . На 28% скоротилося виробництво споживчих товарів, і в тому числі продуктів харчування - на 34% . Тенденція до дальшого падіння виробництва особливо відчутно проявилася в 1994 р., коли ВВП скоротився (проти рівня попереднього року) ще на 23%, а НД - на 24,5% , тобто гострота кризи не послабилася. В 1995-1997 рр. темпи спаду хоча і уповільнилися, проте не зупинилися. Дальший курс на здійснення ринкових реформ створювального напряму і на подолання гіперінфляційного шоку, перехід до державної політики антиінфляційного напряму обіцяють у наступній перспективі досягти стабілізації, економічного пожвавлення і зростання. В умовах, коли глибина економічного спаду і структурна деформація виявилися надмірними, вихід з них ускладнився. Нині потенціал та імпульси економічного оновлення і розвитку нагромаджуються з більшими затратами часу і коштів, чого не можна не враховувати при розробці та реалізації прогнозів.
Звичайно, прогресивні зрушення, їх темпи і масштаби чималою мірою зумовлюватимуться якісним рівнем державної та господарської керованості соціально-економічними процесами, активністю внутрішньої та зовнішньої економічної політики держави в національних інтересах, її ресурсними і науково-технічними можливостями. Стратегічні й тактичні цілі ринкового реформування визначено новим політичним курсом, який передбачає шляхи подолання кризових явищ і глибоку структурну переорієнтацію економіки. Вирішальну роль у цій переорієнтації відіграють стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, розвиток виробництва, конкурентоспроможного за оціночними критеріями дешевизни та якості товарів і послуг під ринковий попит і мінливу кон'юнктуру ринків.
Водночас дуже важливим є послідовне досягнення відкритості української економіки, входження України до світового економічного простору на основі як своєї традиційної, так і пошуку якісно нових ніш у системі світового поділу праці, спеціалізації, кооперування та інтеграції, з урахуванням змін у місткості зовнішніх ринків. Чималу роль відіграватиме і подолання дискримінаційної політики в зовнішній торгівлі з боку країн, які панують у цій сфері та прагнуть глобального переділу світових ринків на замкнуті регіональні угруповання, не приймаючи до них це бажані держави. Так склався Європейський Ринок (ЄС). Аналогічна тенденція спостерігається з країнами Американського континенту під егідою США, а також з країнами Тихоокеанського басейну.
Встановлення нормальних економічних відносин між Україною і країнами Центральної Азії та Кавказу, організація взаємовигідної торгівлі, забезпечення вільного переливання капіталів, створення спільних конкурентоспроможних виробництв і транснаціональних корпорацій, а також співробітництво в інших сферах діяльності (включаючи наукові дослідження, розробку нових технологій, освіту, охорону здоров'я, інформатику та ін.) зумовлюють необхідність з'ясування справжніх причин глибокої кризи, що охопила наші країни, обвальних розривів взаємозв'язків і взаємовідносин, які традиційно склалися між ними. І потрібне це для того, щоб не тільки з'ясувати істину і усунути причини, які викликають негативні наслідки, але й не допускати їх у майбутньому еволюційному процесі, при створенні належних економічних умов і передумов для стабільності та взаємовигідності взаємовідносин між нашими народами. Адже в минулому ці відносини ніколи не були затьмарені ворожнечею і серйозними економічними ускладненнями. Ринок України завжди був бажаним для східних товарів, як і ринки країн Близького Сходу і Середньої Азії - для українських. У гуманітарній сфері дружні зв'язки наших народів теж мають давні традиції.
Loading...

 
 

Цікаве