WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Регіональна науково-технічна політика - Реферат

Регіональна науково-технічна політика - Реферат

технологій.
Справа в тому, що наша країна має, на жаль, найвищий інтегральний показник антропотехногенних навантажень на природне середовище між європейськими країнами. За оцінками зарубіжних експертів щорічні втрати України від неефективного та екологічно невиваженого природокористування й забруднення середовища становлять від 15 до 20% її національного доходу і є, мабуть, найбільшими в світі.
Тому формування вільних економічних зон не повинно суперечити національним пріоритетам у сфері екології. Особливо гостро постає ця проблема в екокризових індустріальних регіонах, де надмірна токсикація природи та населення, а також у забруднених басейнах Дніпра, Азовського і Чорного морів.
Не можна допускати розміщення у вільних економічних зонах екологічно шкідливих виробництв і застосування екологонебезпечних технологій. Більш того, еколого-економічний підхід до формування і розміщення ВЕЗ має бути головним і навіть визначальним, тобто екологічний розвиток має забезпечуватися без шкоди природі, а отже, й суспільству.
Аналізсвітогосподарських зв'язків останніх двох-трьох десятиліть свідчить, що економічно розвинуті країни прагнуть винести за межі своїх метрополій екологічно шкідливі та небезпечні виробництва і розмістити їх на території інших держав. З'явився своєрідний феномен "екологічного колоніалізму". Основні його риси - широкомасштабний вивіз мінерально-сировинних, лісових та інших біологічних ресурсів з одночасним перенесенням у країни, що розвиваються, "брудних" галузей промисловості й експорт до них екологічно небезпечних технологій і видів продукції; захоронення на їх територіях токсичних та радіоактивних відходів.
Зовнішньоекономічна політика держави, включаючи формування спеціальних економічних зон, має оберігати Україну від перетворення її на екологічну колонію. Всебічна і об'єктивна екологічна експертиза проектів ВЕЗ повинна бути найважливішою передумовою доцільності їх формування та розміщення в тих чи інших регіонах.
Інтереси і потенціали України в розвитку партнерських взаємовідносин з країнами Центральної Азії та Кавказу
Україна є однією з найбільших держав Центральної Європи. Вона займає дуже важливе і вигідне географічне положення на шляхах між країнами Сходу і Заходу, Півночі та Півдня. Поряд із сприятливими природними і господарськими умовами для виробництва різноманітних товарів, Україна має широкі можливості в справі розвитку транснаціональних транспортних (повітряних, водних і наземних) зв'язків для безперебійних вантажо- і пасажиропотоків, а також забезпечення взаємовигідного міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування та інтеграції виробництва, інфраструктури і торговельно-економічних взаємозв'язків, і в тому числі - з країнами Центральної Азії та Кавказу.
Науково-технічний, мінерально-сировинний, ґрунтовий, рослинний, тваринний і трудовий потенціали нашої країни є порівняно високими. Про це свідчить хоча б той очевидний факт, що у 80-і роки Україна, займаючи 2,7% (603,7 тис. км2) у загальній земельній території колишнього Радянського Союзу і 17,9% (52 млн. чол.) у сумарній чисельності його населення, виробляла < близько 17% усієї його промислової та 22,4% сільськогосподарської продукції. В Україні було досягнуто і вищих порівняно з іншими республіками показників продуктивності та інтенсивності праці, якісних і структурних параметрів господарювання, хоча за рівнем і темпами розвитку вона істотно поступалася перед країнами з високорозвинутою економікою.
Особливо високого рівня розвитку набули в Україні добувна і .обробна галузі промисловості - видобування залізної, марганцевої та уранової руд, сірки, коксівного вугілля і будматеріалів, металургія (в 1990 р. - близько 35% загальносоюзного випуску різноманітних видів металопродукції (45,4 млн. т) і сталей (52,6 млн. т). Досить значно було розвинуто хімічний (включаючи .нафтопереробку і виробництво високоякісних мінеральних добрив) і будівельний комплекси, виробництво багатьох видів машин і устаткування, і в тому числі - літаків, морських і річкових суден, систем озброєнь (включаючи випуск сучасних ракет різних класів і призначення), електронно-обчислювальних машин, радіотехнічних виробів, телевізорів, магнітофонів, оптичних апаратів, а також іншої наукомісткої продукції.
Україна займала одне з перших місць у Європі по вирощуванню зернових, цукрових буряків, соняшнику, льону-довгунця та інших продуктів рослинництва. Вона мала великі Переробні потужності по виробництву бурякового цукру і олії, борошна, круп'яних, макаронних і хлібо-булочних виробів, різноманітних тваринницьких продуктів, алкогольних і базалкогольних напоїв, різних консервованих видів продуктів харчування. Були всі можливості для значного розширення експорту продовольчих товарів. Проте вони відставали за якісними показниками. Необхідно було поліпшити технологію їх промислового виготовлення і пакування, припинити спад виробництва і наростити випуск саме тих продуктів, які користуються попитом, і в дому числі - на середньоазіатському і кавказькому ринках.
У загальносвітовому поділі праці, в експортно-імпортних взаємозв'язках Україна теж має чималий потенціал. У 1989 р. вона експортувала своїх товарів (у цінах і за курсом рубля того періоду) на загальну суму 48 млрд. руб., а імпортувала - на 53 млрд. руб. Незважаючи на від'ємний платіжний баланс (-5 млрд. руб.), наша країна забезпечувала імпортом істотне покриття товарного дефіциту внутрішнього ринку, мала можливості за рахунок зміни експортно-імпортної структури досягти збалансованої рівноваги і бездефіцитного платіжного балансу. Все ж розрахунок співвідношення критичного імпорту та експорту (включаючи купівлю нафти і газу за цінами, що склалися тоді на світових ринках), а також експортних цін на цукор, метал, добрива та інші традиційні для України товари показав, що дефіцит платіжного балансу в умовах торгівлі за кон'юнктурою зовнішніх ринків становив би понад 10 млрд. дол. Паливно-енергетичний і платіжний баланси забезпечувалися за рахунок пільгових цін на поставки енергоресурсів з Росії, діяння системи виробничої та економічної інтеграції республік та їх господарських систем.
Проте, на жаль, за 1991-1995 рр. економічна ситуація в Україні змінилася на гірше. Процеси трансформації її економіки в ринковому напрямі наштовхнулися на серйозні труднощі та наслідки помилок, допущених у державній політиці, в необдуманих діях законодавчої та виконавчої гілок влади, що прийняли на віру можливість швидкого зцілення економіки примітивним і наївним методом "шокової терапії". Вибухова дезинтеграція економік республік у загальному ринковому просторі, розрив кооперованих взаємозв'язків у єдиному енергетичному комплексі, у великих промислових, будівельних і агропромислових комплексах, які формувалися і розвивалися в попередній період за рахунок спільних
Loading...

 
 

Цікаве