WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Регіональна науково-технічна політика - Реферат

Регіональна науково-технічна політика - Реферат

перевищує 10%, приблизно така ж частка малого бізнесу і в структурі ВНП. Дослідження, проведені вченими Інституту економіки НАН України, показали, що, починаючи з 1994 р., темпи збільшення малих підприємницьких структур знижуються. При цьому кожне третє зареєстроване мале підприємство припиняє свою діяльність, так і не приступивши до роботи. Вже в 1994 р.зафіксована ситуація, коли кількість зникаючих МП перевищує кількість тих, що реєструються. Аналіз причин, що гальмують розвиток підприємництва в Україні, знижують його ефективність, показав, що основними з них є:
o відсутність виваженої, довгострокової стратегії держави щодо розвитку справжнього підприємництва;
o несприйняття значною частиною населення підприємництва як прогресивного виду виробничо-господарської діяльності, здатної розвивати національну економіку і добробут народу;
o недосконалість законодавчої бази, яка має захищати права власності, інтереси підприємців і споживачів;
o однобічне спрямування малого бізнесу в спекулятивний товарооборот - купівля і перепродаж товарів, що вироблені закордонними фірмами або власними державними підприємствами і перепродаються по цінах, що значно вищі за їх реальну вартість, іноді в декілька разів, наганяючи обсяг штучно здутих доходів, що минають виробничий оборот. З цих доходів здебільшого не сплачують податки. Ще більш невдало формується зараз фондовий ринок. Реального внеску від такого "підприємництва" у ВВП і НД по суті немає. Створюється своєрідна тіньова економіка "мильної бульки", яка з часом лопне, залишивши після себе пусте місце. Тому треба законодавчо спрямовувати підприємництво, перш за все, у виробничий бізнес - випуск товарів і послуг під ринковий попит і їх збут споживачам. Управління і регулювання розвитку малого і середнього бізнесу - це прерогатива головним чином обласних, міських, районних і місцевих органів влади, тобто регіональних владних структур і суб'єктів підприємницької діяльності.
Намагання уряду керувати розвитком підприємництва з єдиного центру не дало і не може дати позитивних результатів. Більш того, постійні зміни в системі оподаткування, фінансово-кредитних і бюджетних регуляторів підприємництва, відсутність надійної перспективи щодо його розвитку негативно впливають на можливість залучення іноземних інвесторів, знижують зацікавленість вітчизняних підприємців.
Важливим фактором, який знижує ефективність виробничого бізнесу, є вкрай обмежені інвестиції і сучасні технології. Відсутня також елементарна культура підприємницьких стосунків. У цивілізованих країнах ця культура базується на багатющому історичному досвіді, що охоплює етнічні і духовні особливості, поважання і прагнення першочергово забезпечувати запити споживачів, тобто потреби населення. Відродити культуру підприємицьких відносин - справа, що пов'язана з перевихованням людини, її новим мисленням і поведінкою. Це складний і довгостроковий процес формування нових поколінь і починати його треба з виховання дитини, з сім'ї, дитячого садка і школи, з місця її проживання і виховання. Важливо, щоб підприємництво в Україні розвивалось не за вказівками "зверху", а на підставі глибоко продуманих і обгрунтованих програм, що можуть мати як загальнодержавний, так і регіональний, галузевий, міжгалузевий і місцевий характер. При цьому держава повинна зайняти активну позицію в підтримці здорового підприємництва, одночасно рішуче усуваючи криміногенні і протиправні дії під виглядом підприємництва. Держава має виконувати функції гаранта при формуванні фінансово-кредитної політики в сфері малого і середнього бізнесу.
Більшість проблем, пов'язаних з його розвитком, можуть і повинні вирішувати регіони. На їх рівні є повна можливість забезпечувати керованість цим процесом, інтегруючи енергію і зусилля підприємців на вирішення найбільш гострих соціально-економічних проблем розвитку території і її населення. Для цього необхідно чітко визначити пріоритетні напрями розвитку підприємництва, створювати сприятливі умови для їх реалізації.
Найбільш гострим питанням, вирішення якого може дати позитивний поштовх для ефективного розвитку масового підприємництва, є спрямування на це банківсько-кредитної системи, створення регіональних фондів його фінансової підтримки, умов для більш вільного доступу до відповідних ресурсів.
Регіональні фонди підтримки підприємництва можуть акумулювати фінансові ресурси за рахунок:
o надходжень з місцевих бюджетів;
o відрахувань від коштів, отриманих у результаті приватизації державного майна;
o надходжень від банківських структур;
o надходжень від прибутків збагатілих бізнесменів;
o відрахувань від грошових надходжень за оплату реєстраційних послуг;
o доходів від підприємницької діяльності фондів;
o іноземних інвестицій.
На рівні регіонів можливе створення пільгових умов при Кредитуванні підприємців-початківців кредитно-фінансовими установами. Регіональний фонд підтримки може стати гарантом для "лисих структур. У той же час і фінансові організації, які надають пільгові кредити підприємцям, повинні користуватись пільговим оподаткуванням з боку держави.
Було б економічно доцільно в кожному регіоні мати спеціалізовані банківські установи, в функції яких входило б пільгове кредитування надійних бізнес-планів малих і середніх підприємницьких структур, цільове фінансування (в межах спеціальних програм) здійснення лізингових операцій, що значно знизило б гостроту проблем, пов'язаних з матеріально-технічним забезпеченням, викупом основних виробничих фондів у держави, розподілом централізованих фондів тощо.
На сучасному етапі, коли інформаційне забезпечення не відповідає вимогам ринкової економіки, і, зокрема, підприємницької діяльності, важливо створювати регіональні банки даних, які накопичуватимуть інформацію про результати роботи підприємців, потреби народного господарства і споживачів у їх послугах, рекомендації по підвищенню результативності підприємницької діяльності тощо.
Ефективність підприємницьких структур залежить від розмірів, структури і якості інвестицій, яких у багатьох випадках у ваших підприємців обмаль або зовсім немає. Але їх могли б надати їм фінансово-кредитні установи, зокрема іпотечні банки малого і середнього бізнесу, які доцільно створювати.
Слід відзначити, що фінансово-кредитні механізми становлять Серцевину ринкової економіки розвинутих країн світу. В Україні ці механізми знаходяться лише в початковій стадії формування, не охоплюючи малих підприємницьких структур, оскільки вони в багатьох випадках виявляються неліквідними. Тому за допомогою державного законодавства функції гаранта в формуванні фінансово-кредитних відносин підприємців має взяти на себе банківська і фінансова системи, спрямовуючи малий і середній бізнес у високоприбуткові сфери, що забезпечують самостійність і
Loading...

 
 

Цікаве