WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Регіональна науково-технічна політика - Реферат

Регіональна науково-технічна політика - Реферат

місць.
Специфічність та неповторність кожного регіону вимагає вдосконалення механізму управління його соціально-економічним розвитком. Цей механізм включає регулюваннятериторіальної Диференціації за критерієм ступеня концентрації населення і форм його просторової організації, динаміки їх змін у часі. Це дає підстави для більш раціонального проектування і розвитку сфери Прикладання праці.
Так, у Карпатському регіоні основна частина працездатного Виселення зосереджена в сільській місцевості. Несприятливі можливості відкриття нових робочих місць в несільськогосподарському виробництві, низька землезабезпеченість сільських жителів загострює проблему зайнятості працездатного населення цього краю. На початок 1995 р. саме тут спостерігався найбільший відсоток повного безробіття, що фіксує статистика (в Ів.-Франківській обл. - 1,21, Закарпатській - 0,61, Львівській - 0,б4 проти 0,29 по Україні) та низький рівень загальної зайнятості (Закарпатська обл. - 59%, Ів.-Франківська - 64,6%, Львівська -69,1% проти 72% по Україні). Необхідне обгрунтування і здійснення невідкладних заходів щодо формування місцевих ринків праці підготовки і перепідготовки робочої сили, структурної переорієнтації зайнятості в цьому регіоні.
Дослідження регіональних ринків праці, ситуація на яких є найбільш напруженою, свідчать, що її загострення на локальних ринках праці характеризується суттєвим зростанням кількості звернень з питань працевлаштування до служб зайнятості, високим рівнем безробіття, збільшенням безробітних серед молоді і жінок. Несприятлива ситуація на ринках праці Львівської області потребувала розробки спеціальних локальних програм зайнятості, в яких мають бути відображені аспекти соціального захисту і демографічної політики, пошуку нових робочих місць, включаючи можливості використання міграційних потоків. У зв'язку з цим особливого значення набуває вивчення більш повної мобілізації місцевих ресурсів, поєднання їх з регіональними та державними, встановлення чіткого банківсько-фінансового контролю за їх використанням і відтворенням в усіх господарських системах, незалежно від форм власності. У перехідний період без активного державного впливу і контролю за процесами ефективного реформування економіки країни і всіх її регіонів не обійтися.
Важливим чинником регіоналізації та просторової спеціалізації економіки виступають міграційні рухи населення. Їх масштаби і регіональні особливості дозволяють оцінювати й загальноекономічний ступінь ділової активності. Дослідження фіксують безпосередній вплив його на динаміку розселення, статеву та вікову структуру, співвідношення міського і сільського населення та опосередкований зворотний вплив на регіональні особливості природного приросту населення і на демографічну ситуацію в цілому. Наприклад, у Карпатському регіоні дослідження показали погіршення демографічної ситуації, зниження природного приросту населення, зростання масштабів міграції, передусім міграції груп угорців, словаків, німців, євреїв.
Зауважимо, що в попередні роки Інститутом регіональних досліджень НАН України проводились дослідження трудового потенціалу, зайнятості циганського етносу в Закарпатті. розгортаючи ці роботи, важливо грунтовно вивчити соціально-економічні аспекти демографічного розвитку етнічних груп як на рівні всього регіону, так і в межах його природноекономічних зон (напр., у Закарпатті - низинна, передгірська і гірська частини). Досліджуючи чинники, що впливають на розмір, структуру і напрямки інтенсивних потоків міграції населення, необхідно розробити й дійовий механізм їх регулювання в кожному регіоні як невід'ємного компонента функціонування цивілізованого ринку праці.
Кожний регіон, навіть кожна окрема місцевість має свою специфіку і структуру трудового потенціалу, з одного боку, і резерви активізації трудової діяльності в забезпеченні повноти коефіцієнта зайнятості, - з другого. Звідси випливає і ефективність функціонування ринку праці. Можливості відкриття нових робочих місць мають зараз очевидну тенденцію до звуження, а закриття діючих робочих місць - до бурхливого розширення, оскільки промислове виробництво, внаслідок кризового стану, зупиняється. Робоча сила повністю або частково вивільняється, особливо в великих промислових центрах, поповнюючи соціальне коло безробітних. Обстеження свідчать, що більшість робітників у машинобудуванні і легкій промисловості окремих регіонів працюють по 2 - 3 дні на тиждень, при неповній зайнятості протягом робочого дня (працюють від 3 до 5 годин). Адміністрація змушена примусово відправляти працівників у неоплачувані відпустки. Заробітна плата цих людей знаходиться за межею рівня прожиткового мінімуму.
В той же час нові робочі місця появляються далеко не в тих пропорціях і темпах, як ліквідуються старі. Йде вкрай негативний процес дискваліфікації робочої сили і висококласних фахівців, що ставить під загрозу майбутній промисловий розвиток з застосуванням новітніх технологій. Розраховувати на вихід з цього становища лише за рахунок дії ринку праці не реально. Потрібні комплексні рішення і заходи по розвитку промислового товаровиробництва з використанням ринкових механізмів і стимуляторів.
Важливим фактором прискорення появи нових робочих місць, зняття напруги у зв'язку з низьким коефіцієнтом зайнятості і зростанням безробіття і, що саме головне, піднесення рівня доходів переважної більшості збіднілого населення є активізація розвитку підприємництва. Йдеться, перш за все, про створення і розвиток малих і середніх підприємницьких структур на базі приватної власності, приватизації державних підприємств. Державна політика підтримки малого і середнього бізнесу може забезпечити швидке економічне пожвавлення і зростання.
Про це яскраво свідчить досвід економічно розвинутих країн. Малий бізнес ініціює економічне зростання на базі широкого використання новітніх науково-технічних досягнень, технологічного і організаційного оновлення товаровиробництва і розширення послуг у задоволенні потреб споживачів.
Держава і суспільство тут позитивно сприймають підприємництво як важливу форму ефективного господарювання. Для його прогресу використовуються різні методи і важелі економічної підтримки. Вражає і вагомий внесок малих та середніх підприємницьких структур в економічну могутність багатьох країн. Зокрема, вони забезпечують понад 40% ВНП США та 57% кількості зайнятих, в Японії понад 50% ВНП та більше 80% кількості зайнятих, у ФРН - відповідно 70% і 66% .
Причини стримування і напрямки розвитку регіонального підприємництва
В Україні активізація підприємництва почалася з 1991 р. і набула досить високих темпів. Проте результати впливу на кінцеві показники господарювання підприємницьких структур поки що незначні. Зокрема, частка зайнятих у малому бізнесі до загальної кількості зайнятих вУ країні не
Loading...

 
 

Цікаве