WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Ринкові реформи і регулюючі механізми - Реферат

Ринкові реформи і регулюючі механізми - Реферат


Реферат на тему:
Ринкові реформи і регулюючі механізми
Без цілеспрямованої державної політики антиінфляційно-створювального напряму, розвитку цивілізованих відносин з активною мотивацією підприємництва і праці, інвестиційної та інноваційної діяльності подолати затяжну і гостру кризу, увійти у фазу економічного зростання неможливо. Для цього треба подолати ілюзорні й поверхові уявлення про глибинну сутність сучасної ринкової економіки. Вона не має нічого спільного з поширеними. поверховими поглядами на її модель як нібито виключно "саморегулюючу " систему "вільного" ринку, типу близького нам рудимента минулого - стихійного базару. Такі погляди відбивають дійсну модель зародження і розвитку ринкової економіки епохи більш як двохсотрічної давнини, яку свого часу фундаментальне досліджував Адам Сміт, а майже на сто років пізніше - К. Маркс. Обидва мислителі увійшли в історію економічної думки як видатні класики, хоча й з різними, а по ряду принципових позицій -протилежними поглядами.
З досвіду економічно розвинутих країн
Сучасна епоха зовсім інша. Для неї характерні особливо бурхливі темпи науково-технічного прогресу, суспільних, соціально-економічних і духовних рухів. Тому новітні ринкові моделі економічно розвинутих країн мають, на відміну від минулих, зовсім інші за своєю складністю і ступенем зрілості структури, методи та засоби економічного управління і регулювання з відповідними стимулюючими імпульсами й інтересами, різноманітністю форм і механізмів впливу на процеси розвитку. Високорозвинуті моделі гармонійно функціонують не тільки, і навіть не стільки за діяння вільної ринкової кон'юнктури, тобто механізму мінливих співвідношень попиту і пропозицій, а й за діяння науково обгрунтованої системи раціонального управління (менеджменту), регулювання складних і суперечливих процесів, що відбуваються в економіці на макро- і мікроекономічному рівнях. Для цього держава створює, з одного боку, вільне конкурентне середовище, належні правові умови і правила конкурентної гри у діяльності великого, середнього і малого бізнесу, а з другого - спрямовує їх на перспективні структурні зміни, викликані новітніми науковими відкриттями і технологічними досягненнями, що прискорюють загальноекономічний прогрес.
На державному рівні розробляються і реалізуються відповідні національні, а на регіональному - регіональні програми з концентрацією на них необхідних фінансових, матеріальних і природних ресурсів. До здійснення таких програм залучаються на принципах високих економічних інтересів потрібні дослідницькі, підприємницькі і банківські структури, незалежно від форм власності і систем господарювання, здебільшого на конкурсних засадах, за участю висококласних вчених, фахівців і менеджерів. Особлива увага приділяється розробці прогнозних програм розвитку науки, освіти і технологій у вирішальних сферах глобальних прогресивних зрушень, наприклад, таких, як аерокосмічні, інформаційні та енергетичні програми, програми освоєння ресурсів світового океану і охорони навколишнього середовища, розвитку новітніх біотехнологій тощо. При цьому кожна країна прагне забезпечити високий рівень конкурентоспроможності й утримати його в майбутньому. І в цій частині використовуються добре відомі методи і централізованого управління. Не все нам треба огульно відкидати при здійсненні ринкових реформ.
Сучасна високорозвинута господарська система виробничо-обслуговуючого напряму, в свою чергу, спираючись на економічно могутні національні й транснаціональні корпорації, обсяги річних оборотів яких нерідко дорівнюють бюджетам окремих і навіть Декількох європейських країн, вимагає адекватної системи ринків (оптових і роздрібних) з високою платоспроможною місткістю, потужною інфраструктурою і новітнім інформаційним Забезпеченням. Процес ринкової конкуренції набуває в ній зовсім інших масштабів і характеру. Зрозуміло, що це зовсім не той ринок, який існує в уявленнях більшості наших людей, включаючи і впливові політичні кола. Йдеться про модель зрілої ринкової системи з високим ступенем чіткості і злагодженості управління, кооперації та інтеграції, яка здатна забезпечувати виробництво, рух і зберігання величезних мас товарів і послуг, своєчасне доведення їх від виробників до споживачів. Це глибоко продумана, інженерно спроектована і створена розгалужена, дуже капітало- і наукомістка мережа високофункціональних торговельних баз і сховищ. супермаркетів і магазинів, зв'язаних між собою надійними транспортними артеріями, зі спеціалізованими засобами навантаження, розвантаження і перевезення різноманітних товарів. Система обладнана новітніми засобами інформатики і функціонує майже з точністю роботи годинникового механізму, що дає змогу повністю задовольняти попит кожного споживача в зручний для нього час і в зручному місці.
До того ж економічно розвинуті держави, базуючись на принципах демократичного устрою і ринкового характеру своєї економіки, поряд з ціновою лібералізацією, широко користуються різноманітними методами і механізмами її регулювання. Там, де це економічно необхідно і вигідно за оціночними критеріями кінцевої результативності, діє державна політика безпосереднього регулювання цін. Наприклад, країни ЄС, США і Японія, по суті встановлюють гарантовані рівні цін на основні сільськогосподарські продукти з метою підтримки стабільності доходів фермерських господарств, щоб забезпечувати належні відтворювальні процеси й оновлення аграрного товаровиробництва, його конкурентоспроможність. За допомогою антимонопольного законодавства обмежуються рівні цін на товари, що випускають і продають корпорації або фірми-монополісти. Створюються замкнуті регіональні ринки, на які не допускаються небажані країни. Часто-густо ці держави забороняють своїм фірмам експорт стратегічних товарів у ті країни, які випадають з фарватеру їх політичного курсу, вводять експортно-імпортні квоти, ліцензії та інші ринкові обмеження.
Формуються могутні інтеграційні об'єднання країн типу ЄС, ринкових альянсів окремих країн американського континенту, а також країн Тихоокеанського басейну, до яких приймають далеко не всіх, хто цього бажає. Тому про ринкову лібералізацію в сучасному світі можна поки що тільки мріяти. Під егідою США сімка найбільш економічно міцних держав, використовуючи міжнародні банківсько-фінансові структури, координує валютно-фінансове і кредитне регулювання у глобально-світовому масштабі. Кредитні ресурси і фінансова допомога виділяються і далеко не всім, хто їх потребує, і не завжди в інтересах подолання економічної і соціальної відсталості країн, що бідують. Це лише збільшує діапазон розриву в рівнях економічного розвитку груп високорозвинутих і відсталих країн світу.
Водночас у розвинутих ринкових країнах надійно регулюються й контролюються процеси грошового обігу, конвертабельності та підтримки валютного курсу, створення резервних фондів, емісії грошей і цінних паперів, формування співвідношень безготівкового й готівкового грошового обігу, його структурних змін тощо. Державачітко, на законодавчій основі, контролює окремі види
Loading...

 
 

Цікаве