WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Дослідження групи "Андженда" - Реферат

Дослідження групи "Андженда" - Реферат

"хозяйствованием" . Цим докорінно підривається економічна доцільність примітивної приватизації крупних промислових підприємств і об'єднань, бо загрожує неминучим їх банкрутством. Автор переконливо доводить альтернативний метод формування більш ефективних виробничих і ринкових структур створювального типу, а також новий погляд на інфляційні процеси з позицій активного використання їх стимулюючих функцій на економічне пожвавлення і зростання.
Необхідність застосування альтернативного методу ринкового трансформування російської економіки обґрунтовується в змістовній статті акад. Ю. Яременка в співавторстві з М. Узяковим і М. Ксенофонтовим. У країнах з розвиненою економікою, грошова маса (агрегат М2), що обслуговує господарський оборот, складає 40-60% від ВВП. У Росії з 1991 по 1995 рр. співвідношення грошової маси і ВВП скоротилося майже у 5 разів (1991 р. - 58%, 1992 - 31, 1993 - 17, 1994 - 16, 1995 р. - 12%; 30% обороту матеріально-технічних ресурсів обслуговує бартер, різко зростає роль наявних грошей і валюти: частка перших в агрегаті М2 зросла з 18% в 1991 р. до 37% в 1995 р., кількість доларів США на рахунках підприємств і у населення оцінюється в ЗО млрд., що дорівнює величині рублевої маси. Така реструктивна кредитно-грошова політика обслуговує звужене відтворення обігового капіталу і лежить в основі кризи платежів.
У статті А. Некіпєлова "К вопросу о рационализации отношений собственности в российской экономике" підкреслюється - децентралізація управління середніми і великими держпідприємствами не супроводжувалася чітким визначенням власності і призвела до того, що й без того слабкі бюджетні обмеження, по суті справи, зникли повністю. В результаті державне майно стало об'єктом розкрадання з боку трудових колективів, директорського корпусу і приватного сектору, що народжувався. Все це мало вкрай негативні наслідки: з одного боку, порушення принципу соціальної справедливості і криміналізація суспільної свідомості, а з другого -неадекватна реакція держпідприємств на сигнали ринку. Незважаючи на "беззаветную борьбу" А. Чубайса з державноювласністю, вона залишається на рівні 40-50%. Чекати, поки вона вся буде розкрадена і "все само собой образуется", треба буде досить довго і ризиковане. Він робить спробу вишукати варіанти вирішення проблеми відносин власності, щоб ввести їх в створювальне русло нормальних ринкових відносин. Всебічно обгрунтованої моделі їх формування поки що не знайдено.
З конструктивного погляду викладені концепція і програма стабілізації фінансової сфери С. Батчиковим і Ю. Петровим , здійснення аграрної російської реформи, що відкинула сільське господарство, як і промисловість, далеко назад, Г. Шмельовим (с. 223-236). Про відкритість і розумний захист російської економіки пише С. Глазьєв (с. 237-252); про інтеграційні процеси на пострадянському просторі (романтичні ілюзії і прагматичний розрахунок) - Р. Грінберг (с. 253-265). Слід підкреслити, що вивчення сьогоднішніх поглядів вчених-економістів на найвищому російському олімпі науки докорінно відрізняється від тих, що були п'ять років тому. Ринкова ейфорія, яка вирувала на початку соціально-економічного розвалу Росії і інших країн, що входили в СРСР, коли одна за одною з'являлися наївні, економічно не обгрунтовані програми негайного переходу до ефективної ринкової економіки, яка виведе країну в розвинену, конкурентоздатну державу світу. Згадайте хоча б широко розрекламовану програму 500 днів пана Явлінського, до якої, на жаль, приєднався (без ґрунтовного її аналізу і детального обговорення в науковому середовищі) відомий акад. С. Шаталін. Неозброєним оком і тоді було видно, що вона складена з метою досягнення суто політичних групових цілей і не мала під собою серйозного наукового і соціально-економічного грунту. Зараз її ініціатори і автори прагнуть краще про неї не згадувати, бо нічого, крім емоційного гасла -"ганьба", від неї не залишилося.
Повернення від економічного романтизму або навіть авантюризму до фундаментальних досліджень і осмислень тих руйнівних процесів, які відбуваються на величезному економічному просторі, безумовно, є позитивним явищем і його слід вітати. Проте не можна при цьому забувати, що сталося це з значним запізненням, коли стало вже для всіх очевидним, що шоковий варіант ринкової трансформації, взятий на урядове озброєння, є хибним і вже завів економіку більшості колишніх радянських країн в катастрофічне становище, виходити з якого досить важко. Процес виходу, не кажучи вже про оновлення і зростання, вимагатиме надто довгого часу і великих інвестицій. Збіднілі країни, доведені до грані банкрутства, не мають відповідних для цього внутрішніх нагромаджень, а зовнішній приплив капіталу в інвестування реформації національного товаровиробництва є поки що мізерним по відношенню до реальних потреб. Інакше кажучи, зазначені країни опинилися в ситуації довічного відставання.
Втішає лише те, що далеко не всі вчені піддалися на живця "ринкового шоку" і активно протестували проти його бездумного застосування. Вони досить точно прогнозували хід подій та їх кінцеві результати, що й підтверджено практичним досвідом. На жаль, до їх думки не прислухалися владні органи і впливові політичні сили. Більш того, їх ганьбили, як консерваторів і антиреформаторів, що нібито гальмують процеси демократизації суспільства і ринкової реформації.
Зараз вже з'явилися конструктивні наукові розробки необхідної корекції державної політики щодо економічних реформ. Про це свідчать і тверезі погляди на глибинний зміст самого реформування, вибір створювальних варіантів його здійснення в напряму прогресивних зрушень в моделі структуризації і оновлення за критерієм приросту реального ефекту. Повернення банківсько-фінансової системи обличчям до забезпечення розширеного відтворення і оновлення товаровиробництва, перетворення його в конкурентоздатне на внутрішньому і зовнішніх ринках є вирішальною стратегією цілей та пошуку методів і засобів їх досягнення. Видатні американські і російські вчені переконливо довели об'єктивну необхідність відмови від примітивної монетарної політики, ринкового шоку і економічного хаосу з переходом на нормальний еволюційний розвиток, спираючись на фінансові і ресурсні можливості, використання новітніх технологій, на механізми активного державного і ринкового регулювання, жорсткого менеджменту і контролю на всіх рівнях управління на міцній законодавчій базі. Без цього неможливо навести належного порядку і дисципліни, припинити анархію і протиправні дії, що руйнують суспільство, роблять державу неспроможною управляти складними соціально-економічними процесами.
Loading...

 
 

Цікаве