WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Дослідження групи "Андженда" - Реферат

Дослідження групи "Андженда" - Реферат

аргументовано стверджує автор, - является вера в то, что монетарная стабильность представляет собой достаточное условие для оживления производства, перестройки промышленности и достижения необходимой реаллокации ресурсов" (підкреслено мною - І. Л.) Потрібні підприємці, які б виробляли реальні товари і послуги, розвивали інфраструктуру, удосконалювали ринки, де могли б купувати необхідні ресурси і продавати свої товари. Теорема "о невидимой руке", за думкою Тобіна, повинна бути модифікована з урахуванням існування "екстерналій" і "суспільних благ", де особисті і суспільні інтереси можуть розходитись. Звідси випливає необхідність державної діяльності, спрямованої на захист колективних інтересів. Смітовська система може працювати в умовах, коли існують соціальні інститути, спрямовуючи егоїстичну енергію в конструктивне русло. Без цього не уникнути гоббсівської "війни всіх проти всіх".
Підприємництво може прийняти форму злодійства з використанням насильства. Саме такий тип капіталізму процвітає зараз у Росії. На жаль, західні радники і експерти підштовхнули постсоціалістичні країни рецептами "невтручання" до анархічних реформ економічного руйнування. В цій своїй ейфорії вони ігнорували той факт, що економічна перемога у війні систем була досягнута не ідеологічно чистими режимами вільного ринку, "змішаними економіками", в яких держава відіграє суттєву, а то й вирішальнуроль. З такими висновками видатного вченого не можна не погодитися. Вони досить точно відбивають ситуацію з трансформаційними процесами в Росії та інших східноєвропейських країнах.
Про це ж свідчать і роздуми третього Лауреата Нобелівської премії Кеннета Дж. Ерроу в статті "Экономическая трансформация: темпы и масштабы". Він з теоретичного погляду розглянув дію двох вирішальних аспектів - фактора часу і державного регулювання, починаючи з розгляду "вищої ефективності системи цін". Ціновому механізму в ринковій економіці автор надає одне з провідних місць. Ціни, за якими фірми купують необхідні їм ресурси і продають готову продукцію, мають покривати витрати. Йдеться про витрати продавця і покупця з тим, щоб угода між ними забезпечувала не лише повернення витрат, а й досягнення чистого соціального виграшу суспільства. Оцінка, яку дає споживач конкретному товару, повинна як мінімум дорівнювати затратам суспільства на його виробництво. Це стосується не лише міжфірменного обміну, а всього сукупного товарно-грошового обміну. Конкретні фірми і домашні господарства самі приймають рішення щодо кінцевої продукції і ресурсів, виходячи з кон'юнктури цін. При цьому з точки зору ефективності, рішення має приймати той, хто краще поінформований.
Автор аналізує позитивні і негативні наслідки як прискореної, так і повільної приватизації. І навіть з філософської точки зору розглядає парадоксальне явище, не лише як минуле впливає на сучасне і майбутнє, а й навпаки, як майбутнє впливатиме на сучасне. "Производственная фирма, - отмечает он, - это развивающийся институт, у которого было прошлое и который надеется на будущее. Сделанное сегодня отчасти основано на нынешних представлениях фирмы в отношении того, что случится в будущем... Сегодняшние показатели определяются основним капиталом, который был установлен в прошлом в соответствии с тогдашними ожиданиями относительно цен й доступности ресурсов и потребностей производства. Й текущая деятельность, й инвестиционные планы всей экономической деятельности зависят от ожиданий будущего". У зв'язку з цим К. Ерроу радить ретельно прогнозувати, вивіряти темпи приватизації і, що ще важливіше, шляхи її здійснення. Його висновок зводиться до того, що всі аргументи на користь приватизації не свідчать, що державну економіку можна приватизувати за короткий час, скажімо, за два або три роки.
Фактично, з метою одержання ефекту, її (приватизацію) можна провадити лише повільними темпами з трьох причин: збереження, необхідні для приватного придбання виробництв. акумулюються досить повільно; потрібен час для того, щоб ринок запрацював досить ефективно, дозволивши визначити реальну продажну ціну фірм; виробничий сектор належить реструктурувати до початку розпродажу. Такі висновки вченого суперечать приватизаційній політиці України, яка жорстко дотримується курсу МВФ на прискорену приватизацію, незважаючи на одночасне поглиблення соціально-економічної кризи в країні. Проте було б навряд-чи вірним ігнорувати альтернативну рекомендацію всесвітньовідомого вченого. Він пропонує також не підходити шаблонне до всіх промислових сфер і об'єктів, що приватизуються. Першими, на його думку, підлягають приватизації ті галузі промисловості, де потреби в капіталі на одиницю продукції низькі і куди вливаються все нові фірми (легка і харчова промисловість, торгівля, сфера послуг). Держава покликана сприяти створенню потрібної інфраструктури в сфері телекомунікацій і транспорту, і перш за все, розгортанню сучасної кредитної системи. Капіталомісткі сфери важкої індустрії мають приватизуватися повільними темпами, реструктуризувавшись у життєздатні діючі фірми. Все це вкладається в принципово нову макроструктурну модель економічного розвитку на майбутнє.
Навряд чи є потреба далі детально аналізувати погляди інших американських вчених (Л. Тейлор, М. Поумер, М. Інтрилігейтор). що надрукували свої статті в зазначеному збірнику. Спираючись на аналіз процесів і негативні наслідки ринкової реформації економіки в постсоціалістичних країнах, вони зробили власні оцінки і висновки з тих складних і суперечливих процесів, що відбуваються в моделі перехідної трансформації, засобах і наслідках її здійснення, стосовно до умов Росії та інших країн колишнього СРСР. При цьому характерно, що в поглядах американських вчених "шокова терапія". в тому варіанті, який запроваджується під тиском МВФ і Світового банку в зазначених країнах, сприймається ними переважно в критичному дусі.
Справа в тому, що без регулюючих функцій держави і ринку процеси реформування і лібералізації переростають в економічний хаос з неухильним спадом національного товаровиробництва, інвестиційної та інноваційної активності. Ринковий шок викликав глобальну кризу платежів, кредитної системи і деформацію всього грошового обігу. Саме тому американські і російські вчені досить вагомо висловилися за поступовість і певну державну контрольованість ринкових трансформаційних процесів, здійснення ефективності приватизації, інституціональних та структурних змін під впливом дій ринкової кон'юнктури, цінового, бюджетного і кредитного механізмів.
Акад. Г. Арбатов піддав особливо гострій критиці діяльність Уряду Гайдара, який нічого власного не створивши, запозичив за кордоном не тільки теорію, але й
Loading...

 
 

Цікаве