WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Дослідження групи "Андженда" - Реферат

Дослідження групи "Андженда" - Реферат

потреблять можно либо то, что произвел, либо то, что получаешь, продавая накопленное ранее богатство и торгуя природными ресурсами".
Автор детально розкриває механізм економічного паралічу в умовах штучного стиснення платоспроможного попиту, обмеження грошової маси, розкрадання під виглядом приватизації державного і громадського майна, створення штучних умов для небувалого розриву між багатими і бідними.
Академік В. Л. Макаров, спираючись на історичний і сучасний досвід Росії та зарубіжних країн, зробив спробу визначити російську модель демократичного суспільства з інтенсивним інвестуванням у людський фактор у процесі суспільної еволюції і підвищення якості життя. Новийобраз Росії в світі, з його погляду, передбачає систему "терпимого корпоративного общества", яке забезпечує зазначену нову якість. Вона приходить на зміну індивідуальному підприємництву на ринку з мінімальним втручанням держави. Система вільного підприємництва, за думкою автора, вже відживає свій вік і стає руйнівною для суспільства, підриває його рушійні сили. Спрямувати виховання і освіту на створення, на творчість, на виробництво, а не на досягнення безмежного і марнотратного споживання. Необхідно виходити при цьому з принципово іншого розуміння життєвого стандарту, який інтегрує весь комплекс нормальної життєдіяльності в широкому його розумінні (сукупність соціальних благ, рівень здоров'я, безпеку, індивідуальні свободи, правове забезпечення, сімейні відносини тощо).
Тип життя, за розумінням Макарова, визначається рівнем доходу. Розшарування суспільства споживання можна бачити неозброєним оком. Якість життя покликана привертати людей, відволікаючи від суспільства споживання, забезпечувати гарантії конкурентоздатності, виживання і перемоги нового суспільства в історичному еволюційному процесі. Автор розкриває принципи стратегії побудови нового суспільства і його оціночних критеріїв. Він, наприклад, має своєрідний погляд на розвиток відносин власності, зокрема, власності на землю, вважаючи економічно не доцільним передавати земельний ресурс у приватну власність. Достатньо ввести для цього довгострокову оренду. Його гіпотеза про перехід до принципово нової системи відносин і суспільно-економічного устрою заслуговує на серйозну увагу навіть тому, що сучасний капіталізм теж далеко не досконала система, має суттєві недоліки і антагоністичні суперечності. Існує об'єктивна необхідність його трансформації в більш досконалу і раціональну систему з якісно оновленою структурою і новими цінностями людської життєдіяльності.
До речі, Лоуренс Клейн (лауреат Нобелівської премії), замислюючись над тим, що ми, економісти, знаємо про перехід до ринкової системи, влучно зауважив: "Ни одна из систем не функционировала в полном соответствии со своей теоретической моделью. Каждая из этих двух основных экономических систем на практике действовала как смешанная. В большинстве стран, которые квалифицируются как капиталистические рыночные, существуют планирование и вкрапления социализма. Соответственно, в странах социалистического планирования присутствуют элементы ринка и частного предпринимательства. Обе системы в своем реальном воплощении являются несовершенными, и определение состояния, к которому они придут в итоге переходного периода, становится делом вкуса. Безусловно, что в конечном счете социалистические и рыночно-капиталистические элементы будут одновременно присутствовать в любой системе; конкретные же результаты еще предстоит определить... Рыночные экономики переживают собственный переходный период. но они изменяются значительно менее активно, чем экономики, идущие "от плана к рынку".
Він аж ніяк не відкидає соціалістичну систему взагалі, а навпаки, розвиває концепцію ринкового соціалізму, як найбільш прогресивну і пропонує прийняти її теоретичну структуру всерйоз. безпосередньо орієнтуючись на створення змішаної економіки. '4 Автор аргументовано заперечує проти того, що нібито немає альтернативи бурхливому і руйнівному процесу, який характеризується низьким рівнем виробництва, зростаючим безробіттям і сильною інфляцією. Насправді життєздатні альтернативи існують. "Китайская реформа, - пишет Л. Клейн, - о которой было известно еще до середины 80-х годов, пошла по совершенно другому пути. Сельское хозяйство и малая предпринимательская деятельность были полностью экономически раскрепощены или либерализованы. В определенной степени происходила и приватизация, но она никогда не занимала центрального места... Официально провозглашенная цель состояла в модернизации производства на основе рыночного социализма, без резкого массированного внедрения частной собственности".
Далі автор детально аналізує конкретні наслідки такої створювальної економічної політики, що здійснюється під державним контролем. Сільське господарство відреагувало негайно і всі 80-ті роки росло темпами вище середніх. Одночасно був відзначений в основному двозначний темп росту сектора послуг, малих підприємств. "Когда после 1978 г. Китай стали посещать многочисленные делегации западных экономистов, было высказано мнение, что сельское хозяйство должно расти ежегодно темпами в 3-4%, чтобы прокормить быстро увеличивающееся население. Между тем к 1981 г. темп роста сельского хозяйства уже в течение нескольких лет составляет 7-13%. Таков был первоначальный рынок, связанный с либерализацией этого сектора. Сейчас становится ясно, что в долгосрочном плане темпы сельскохозяйственного развития установились именно на уровне 3-4%, однако основные источники экономического роста переместились в сферу промышленности и услуг... Не каждый год одинаково хорош, но с 1978 г. Китай по темпам роста ВВП стоит в ряду наиболее быстро развивающихся стран мира. В период 1978-1991 гг. среднегодовой темп роста ВВП (в постоянных ценах) составил 8,7%, а результат 1992 г. - 12,8%. Рост же населения оставался ниже 1,5%, поэтому душевые показатели тоже выглядят весьма внушительно - и это относится к самой густо населенной стране мира".
Все це різко контрастує з політикою "шокової терапії" в країнах - колишніх членах РЕВ, справедливо підкреслює Лоуренс Клейн. Одночасно він виклав і своє конструктивне бачення критеріїв переходу до нової якості. Перехідна економіка, за його думкою, має спочатку досягти певної макроекономічної стабільності з подальшою реструктуризацією економіки. Макроекономічна стабільність характеризується підтримкою високого рівня зайнятості з темпом економічного зростання не менш 5% на рік, отриманням інфляції бажано на рівні до 10% на рік, гарантуванням справедливого розподілу доходів і власності, забезпеченням населення основними видами послуг, створенням необхідної інфраструктури,
Loading...

 
 

Цікаве