WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Причини невдач трансформації на початкових етапах - Реферат

Причини невдач трансформації на початкових етапах - Реферат

зростання не відбудеться. Про це свідчать, зокрема, факти діяльності сфер малого бізнесу, де вже відбулися процеси приватизації, лібералізації цін, одержані права вільного вибору господарями форм своєї діяльності, ринків придбання виробничих ресурсів та збуту готової продукції.
Але ж кінцева результативність реформації залишається негативною. Так що приріст ефекту залежить від формального виконання жорстких монетарних вимог МВФ, які тільки гальмують відтворювальний процес і господарський розвиток. Спрацьовує комплекс сукупних факторіввиробничого і ринкового регулювання і управління, ініціатива і цілеспрямована трудова активність у досягненні цілей реалізації конкретних програм.
Оцінки іноземними вченими-економістами ринкових реформ у країнах євразійського континенту
На відміну від авторів і прихильників "шокової терапії"" і "новітнього монетаризму", вчені, які самостійно і фундаментальне досліджують складні соціально-економічні процеси в різних країнах світу, без тиску з боку міжнародних банківсько-фінансових структур, здебільшого негативно оцінюють здійснення ринкових реформ методами однобічного монетаризму, негайної лібералізації цін і ринків, приватизації майна з одночасним усуненням держави від регулюючих функцій економічного організму, віддавши його в стихію "вільного" ринку типу примітивних базарів. Спираючись на сучасні теорії моделювання в умовах бурхливих темпів науково-технічного прогресу, а також на досвід ефективного функціонування розвинених країн з ринковою економікою, видатні економісти з самого початку "ринкового шоку" досить точно прогнозували його руйнівні наслідки. І це повністю підтвердив практичний досвід (1991-1996 рр.) ринкових трансформацій зазначеними методами, що відбулися на величезній території євроазійських країн. Переважна більшість з них внаслідок гіперінфляції і створення умов хаосу, відсутності макро-і мікроекономічної керованості процесами реформування, вибухово розвалили свої старі економічні структури і регулюючі механізми, не створивши більш ефективних нових. Це, власне, й викликало глибоку економічну і соціальну кризу.
Разом з тим, прихильники архіреволюційних методів реформ, побачивши негативні наслідки своєї діяльності, продовжують стверджувати про "наукову обгрунтованість" рецептів МВФ, нав'язаних цим країнам, а всі невдачі реформ наївно пояснюють "недостатньою послідовністю і швидкістю їх здійснення". При цьому замовчується той очевидний факт, що саме ті, хто скоріше почав лікуватися засобами шокової терапії опинилися в найгіршому становищі. Вони першими розвалили власне національне товаровиробництво, перетворилися в неплатоспроможних боржників, а їх території стали найсприятливішими ринковими просторами для зовнішньої експансії західних партнерів залежалими іноземними товарами. Відплив капіталів за кордон в країнах з перехідною економікою перевищує зовнішні кредитні надходження, блокуючи можливість виходу їх на сучасний рівень конкурентоздатності зі своїми конкурентами.
Перша публічна дискусія з питань методів ринкового реформування в постсоціалістичних країнах відбулася на великому форумі вчених-економістів Міжнародної економічної асоціації. Він відбувся в Москві у 1992 р. В наукових доповідях на цьому форумі багатьох західних і вітчизняних вчених було піддано аргументові й критиці теоретичні концепції, методи і засоби, запропоновані МВФ країнам, що реформують свої економічні системи, як такі, що неминуче призведуть до економічного занепаду. І це згодом повністю підтверджено практичним досвідом. Представники МВФ, їх радники і експерти також брали участь у роботі зазначеного московського форуму. Вони прагнули переконати вчених у тому, що пропозиції і рекомендації МВФ зовсім не обов'язкові для країн, які здійснюють реформи. Уряд кожної з них має розробляти, приймати і здійснювати самостійні рішення, виходячи з конкретних умов господарювання. Проте, такі твердження не відповідали правді. МВФ і Світовий банк реконструкції та розвитку зайняли і здійснюють щодо цих країн однозначну політику жорсткого диктату, погрожуючи покарати неслухняних відмовою у фінансовій і кредитній допомозі. У проведенні ринкових реформ їх Уряди де-факто майже позбавлені можливості приймати самостійно банківсько-фінансові та економічні рішення. Вони дослівно диктуються з штаб-квартир зазначених міжнародних організацій, розміщених у Вашингтоні. Саме тут і формується політика безпрецедентного втручання у внутрішні справи суверенних країн з грубим порушенням при цьому міжнародного права. По суті ці країни і їх народи зараз усунені від права демократичного вибору власних варіантів розвитку ринкової економіки. Економічна політика значної кількості держав, на території понад 1/6 земної кулі, вкладена в прокрустово ложе єдиного політичного шаблону МВФ. Ніяких серйозних наукових обгрунтувань і фундаментальних основ цей шаблон не має, а амбіціозність щодо вимог його обов'язкового дотримання призводить до соціально-економічної руйнації величезного економічного простору.
Світове співтовариство, на жаль, тепер майже не здійснює ефективного контролю як за діяльністю, так і відповідальністю за наслідки для тих міжнародних структур, які ним створені з метою допомоги прискоренню загальнолюдського прогресу. Насправді ж, замість цього, вони (ці структури) перетворюються в механізм економічного тиску і політичної дестабілізації в тих країнах, що не йдуть у фарватері їх політики. На цьому грунті виникають міжнародні конфліктні ситуації, не кажучи вже про штучне загнання у боргову яму окремих країн і цілих континентів. Так свого часу сталося з багатьма країнами Латино-Американського і Африканського континентів, а зараз це ж відбувається за аналогічним сценарієм з країнами колишнього СРСР та Східної Європи.
Наукове співтовариство світу, видатні його вчені, яким дорога істина, аж ніяк не поділяють несправедливу міжнародну політику банківсько-фінансового тиску і навіть шантажу, та ще й під гаслами "допомоги" економічно слабким країнам та їх народам, що через різні обставини потрапили у важкий соціально-економічний стан. Все більша кількість вчених не погоджується з політикою використання сучасних наукових досягнень для посилення науково-технічної і економічної поляризації країн земної кулі. Вони виступають проти притиснення економічно могутніми країнами економічно слабких, перетворюючи їх на свої сировинні придатки і слухняні неконкурентоздатні утворення. Вчені ясно розуміють, що така міжнародна політика і тенденція посилення економічної поляризації держав суперечить загальнолюдському прогресу, створює загрозливу нестабільність, викликає міждержавні і міжрегіональні суперечності, що неминуче завершуються гострими суспільними катаклізмами.
Loading...

 
 

Цікаве