WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Трансформації в контексті світового розвитку - Реферат

Трансформації в контексті світового розвитку - Реферат

особливостям розвитку окремих країн, їх ринкових угруповань, великих регіонів і частин світу. Вона (ця ідея) передбачає неминучу втрату "незалежного" функціонування держав.
У поняття незалежність тут вкладається такий зміст: можливість справжнього демократичного вибору в здійсненні кожною країною державної економічної політики в інтересах свого народу і нації, пошуку і визначення власної ніші в системі міжнародних соціально-економічних відносин і конкурентній боротьбі на міжнародних ринках тощо. Інакше кажучи, кожна країна в сучасному і майбутньому світоустрою має бути звільненою від політичного, економічного, духовного і військового тиску з будь-якого адміністративного центру або з боку окремих економічно могутніх країн. Думка про те, що можна звести світовий устрій до моноцентризму є прямим продовженням ідеології світового панування з її вкрай негативними наслідками. Йдеться про неминучу глобальну шаблонізацію, штучне звуження і збіднення природного різноманіття життєдіяльності народів світу, їх соціального і духовного, структурного і якісного розвитку з використанням різнобічних каталізаторів глобальних і локальних зрушень до майбутнього загальнолюдського прогресу.
Найбільша стійкість світового розвитку може бути досягнута за моделлю оптимальної дії доцентрованих і відцентрованих суспільних сил, що формують і відповідну рівновагу загальнолюдських рухів. Цьому аж ніяк не сприяє величезна нерівномірність в соціально- економічному розвитку окремих груп країн. Відомо, що чим більші розриви між багатими і бідними країнами, або між багатими і бідними регіонами світу, також, як і між окремими соціальними прошарками населення в межах однієї країни, тим, здебільшого, вищий ступінь соціальної напруги і реальніше виникнення вибухових суспільних катаклізмів - війн і революцій.
Вони, час від часу, відбувалися протягом всієї історії людства, особливо загострившись у XX столітті. Суспільні катаклізми руйнували накопичене багатство, людський потенціал, відкидали країни і весь світ від прогресивного розвитку. І цю проблему людству доведеться розв'язувати у наступному столітті. Навіть в прогнозах на далеке майбутнє, коли світ довготерміновим еволюційним шляхом дозріє до єдиного загальнопланетарного економічного організму з універсальною системою регулювання, він, мабуть, не матиме рівності економічного розвитку країн і регіонів. Занадто великі розриви в рівнях їх економічних потенціалів. Ці розриви складалися протягом багатьох минулих віків. До того ж, діючі механізми регулювання цілеспрямовані на нерівномірний розвиток, що взагалі викликає прояви тенденцій до вирівнювання. Втрата загальновідомих людських ідеалів - "свободи, рівності і братерства" - заповнюється ідеалами поведінки диких гуртів: "перемога сильних, загибель або жалюгідне існування слабких". Економічно могутня верхівка і в далекому майбутньому буде панувати над залежними країнами і регіонами світу, які поставляють необхідну сировину (сировинні придатки), дешеву робочу силу і значну частину інтелекту, виконують найбільш непривабливі трудомісткі і низькооплачувані послуги і роботи. Власне в цьому закладені і проявляються соціально-економічні суперечності світового розвитку.
Загострення конкурентної боротьби на світових ринках також аж ніяк не сприяє подоланню нерівномірного і циклічного капіталотворення в системі міжнародного і регіонального поділу праці, спеціалізації і концентрації тих або інших сфер людської діяльності під впливом науково-технічного та інтелектуального прогресу, темпів регіонального і загальнопланетарного відтворення і оновлення економічного потенціалу, виробничої, ринкової і соціальної інфраструктури.
Великий бізнес у світовому прогресі. Причини нерівномірного розвитку і нестабільності системи
Вирішальну роль в сучасному світовому розвитку відіграє саме великий бізнес, зокрема транснаціональні корпорації. В доповіді вчених-економістів РАН "Путь российских реформ" відзначається, що "совокупность 37000 ТНК, имеющих около 200 тыс. филиалов, охватили всю планету. Она представляет собой некую единую сеть, единую систему, владеющую третью всех производственных фондов планеты, более 40% общепланетарного продукта, осуществляющую заметно более половины внешнеторгового оборота, более 80% торговли высшими технологиями и контролирующую более 90% вывоза капитала. За последние два десятилетия объем внешней торговли увеличился на планете в 10 раз! На этой основе рынок приобрел вселенский характер, в котором определяющим фактором успеха стало технологическое лидерство. Страны разделились на группы быстро прогрессирующих, производительность труда которых сказалась выше средней общепланетарной, и отсталых стран с производительностью ниже среднего уровня".
При цьому автори справедливо підкреслюють, що ринок нещадно розправляється з промисловістю тих країн, продуктивність праці яких не змогла піднятися вище середнього рівня. Капітали концентруються там, де вищі продуктивність праці і якість товарів. нижчі їх собівартість і ціни. Відстаючі країни неминуче втрачають не тільки зовнішніх інвесторів, але і їх власні капітали втікають в більш сприятливі умови розвинених країн. Це свого роду насос, який відкачує з відсталих країн все краще, що вони мають: капітали, природні ресурси, таланти. Це неминуче поглиблює економічну диференціацію держав. І якщо раніше (30-40 років тому) - відсталі країни, за думкою авторів зазначеної доповіді, правомірно було називати такими, що розвиваються, бо вони мали певні шанси для досягнення випереджаючих темпів економічного піднесення і скорочення розриву з передовими країнами, то зараз більшість з відсталих країн "відсталі назавжди". Вони майже вже втратили найцінніший свій капітал - інтелектуальний потенціал, на відтворення якого потрібні десятиріччя. З такими висновками не можна не погодитись. Ці висновки базуються на реаліях, зокрема, і на наслідках аналізу ситуації, що склалася після п'яти років анархічної реформації за порадами і вимогами МВФ в Російській Федерації. Цілком зрозуміло, що без інвестицій, інновацій, кваліфікованих кадрів, сучасного менеджменту та інтересу людей у високопродуктивній праці ніякого прискорення прогресу і конкурентоспроможності національного товаровиробництва не буде. Роль "сировинного придатка" відсталим країнам забезпечена надовго.
Світова банківсько-фінансова система (СБФС) також аж ніяк не сприяє випереджаючому піднесенню економічно відсталих країн, які надійно посаджені нею у боргову яму. Та й сама СБФС, за оцінками тих же російських дослідників та й багатьох учених західних країн, знаходиться зараз в стані швидко наростаючої кризи, внаслідок, перш за все, штучного збільшення масштабів фіктивного капіталу, обсягів спекулятивних "паперових" активів, катастрофічного зростання зовнішніх і внутрішніх боргів. Одночасно скорочуються фінансові ресурси, що йдуть безпосередньов оновлення і розвиток матеріального виробництва. "Сегодня в сферу финансов и недвижимости США идет в три раза больше кредитов, чем в производство. Доля чисто финансовых фьючерсов, основанных на игре на процентных ставках, валютной торговле и курсах ценных бумаг, в общем объеме фьючерских
Loading...

 
 

Цікаве