WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Напрями курсу ринкових реформ - Реферат

Напрями курсу ринкових реформ - Реферат

можлива без відповідного початкового капіталу, потужних економічних стимулів, інвестицій і новітніх технологій, чіткої системи господарського управління на макро- і мікроекономічному рівнях. У скрутних умовах глибокої кризи запустити економічне життя в активну дію можна лише за рахунок розкріпачення ініціативи та приватного економічного інтересу у використанні наявного ресурсного потенціалу і місткості внутрішнього ринку. Кожний трудівник у своїй справі має бути підприємцем - особистим або колективним, забезпечуючи збільшення товарного виробництва і доходів, фондів нагромадження і споживання, створення власного багатства, з якого, в кінцевому підсумку, і складається багатство нації. Без цього радикально змінити структуру економіки не вдасться. Держава повинна законодавче і за допомогою економічних регуляторів підтримувати Ділове підприємництво в усіх його формах - на перших порах особливо у високоприбуткових сферах як у вирішальних ланкахекономічного зростання, нагромадження і оновлення виробничих фондів.
Говорячи про структурну, інвестиційну і цінову політику Держави як про важливі підойми механізму виходу з економічної з одного боку, підвищить їх економічну могутність і стійкість, незважаючи на кон'юнктурні коливання, а з іншого - забезпечить повніше використання їх ресурсного потенціалу, зменшить розміри безробіття, бо робітники, вивільнені з основного виробництва, зможуть на місці перекваліфікуватися і працювати на нових робочих місцях.
По-третє, відповідно до прийнятого законодавства і вільного вибору підприємців щодо форм власності і методів господарювання, слід розумно здійснити роздержавлення і приватизацію, створивши справжнє підприємницьке середовище і ринкову конкуренцію на сучасних цивілізованих засадах. Проте в перехідний період за держзамовленнями і економічними зв'язками має зберігатися певний державний контроль, а нові кола підприємців. трансформуючи виробничий потенціал у свою власність, не повинні (і це треба було б закріпити законодавче) ставати на шлях згортання випуску дефіцитних товарів і послуг, а навпаки - повинні нарощувати їх виробництво. В міру подолання ринкових дефіцитів ці обмеження відпадуть самі собою.
По-четверте, держава створює всі умови для лібералізації ринкових відносин і цін, для розвитку торгівлі та можливостей вільного переливання не тільки готових товарів, але й інвестицій, трудових і матеріальних ресурсів, тобто сукупного капіталу, до тих сфер, де залучення капіталів іззовні - так само, як і вивезення власних капіталів за кордон для створення спільних або власних виробництв по випуску товарів чи наданню послуг під ринкові запити. При цьому держава за допомогою урядових економічних структур стежить за макроекономічною структурою і регулює її через ринковий механізм, оптимізуючи пропорції між добувними й переробними галузями, розвитком енергетики і нарощуванням виробничого та соціального потенціалів, їх інфраструктури. Як показує світовий досвід, відкрита ринкова економіка на сучасному етапі її розвитку не є стихійною, її регулює держава, використовуючи підойми фінансово-кредитної та податкової політики, політики інвестицій і цін тощо.
По-п'яте, функціонуючи в умовах ринкового регулювання, господарські системи, незалежно від розмірів і форм власності та методів господарювання, змушені будуть стати сприйнятливими до новітніх науково-технічних розробок, постійно стежити за технологічними і організаційними оновленнями господарства, бо без цього неможливо виживати в конкурентній боротьбі. Виробництво стає дедалі більше наукомістким. Особливу роль у Прискоренні економічного прогресу відіграють ресурсозберігаючі технології з використанням систем роботизації та автоматизації, комп'ютерних систем управління виробничими і ринковими Процесами руху товарів і грошей, а також високорозвинута інфраструктура. За рахунок цього забезпечується повне і безпосереднє насичення товарного ринку. Державна науково-технічна політика покликана своєчасно орієнтувати виробничі та ринкові структури на масове застосування сучасних досягнень науки й техніки, всемірно стимулювати нововведення.
По-шосте, пріоритет у стратегічному курсі розвитку економіки України слід надати, перш за все, забезпеченню енергетичної, продовольчої та екологічної безпеки народу. У зв'язку з мізерним видобутком нафти на власній території особливо гостро стоїть проблема з рідким паливом і мастилом.
З переходом на розрахунки в конвертованій валюті за сировину, імпортовану з Росії, нафту доведеться закуповувати в обсягах з розрахунку на нинішню (дуже марнотратну) енергомісткість господарства і необхідність завантаження потужностей нафтопереробної промисловості на суму 7,4 млрд. дол. На покриття тільки цих затрат належить істотно збільшити експорт своїх товарів на зовнішні ринки в розрахунках за світовими цінами. До того ж, гостродефіцитними для економіки України є деревина, бавовна та багато кольорових металів. Для покриття загальних затрат на імпорт і забезпечення збалансованості зовнішньоторговельного обороту потрібен пошук шляхів нарощування додаткових товарних ресурсів, валютна виручка за які покривала б затрати на необхідний імпорт. Нині на експорт йдуть метал і металеві вироби (виручка за продаж яких може становити близько 6 млрд. дол.), енергетичне устаткування, деякі машини, кокс, залізні та марганцеві руди, ртуть, графіт, сірка, каолін, кухонна сіль, будівельні матеріали, олія, цукор та інші продукти харчування. Проте ціни світового ринку на ці переважно сировинні ресурси є відносно нижчими від цін на нафту і газ, бавовну і Деревину, тобто ринкова кон'юнктура складається не на нашу користь, що утруднює економічну ситуацію України. Вийти з неї можуть допомогти:
o застосування жорсткої політики енерго- і ресурсозбереження;
o поступовий перехід від експорту сировини на виробництво і експорт більш дорогих, наукомістких товарів кінцевого споживання;
o широке використання (там, де це можливо) відновлюваних місцевих енергоджерел (енергія сонця, вітру, термальних вод, малих річок, а також біоенергетики);
o пошуки і введення до господарського обороту принципово нових, екологічно чистих енергоносіїв (зокрема - газової енергетики, джерел водневої енергії), а також гарантій безпеки атомної енергетики.
По-сьоме, Україна має найбільші можливості найближчим часом вийти з продовольчої кризи, задовольнити власні потреби в продуктах харчування і екпортувати цукор, олію, лляні тканини або готові вироби з них, пшеницю, алкогольні напої ( горілку, вина найвищих
Loading...

 
 

Цікаве