WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Напрями курсу ринкових реформ - Реферат

Напрями курсу ринкових реформ - Реферат

обороті твердої конвертованої грошової одиниці;
o науково-технічний прогрес, із застосуванням активної інноваційної, інвестиційної та структурної політики;
o перехід на принципово нову модель економіки макро- і мікроекономічного рівнів, рівноправне функціонування різних форм власності та господарювання, великих, середніх і дрібних його систем, конкурентоздатних на внутрішньому і зовнішньому ринках;
o знання і вміння здійснювати сучасний бізнес на здоровійекономічній основі, управляти цим складним процесом, користуючись законами відтворення і ринку, ринкової конкуренції;
o висока культура, організованість і дисципліна в усіх сферах людської діяльності.
Радикальна економічна трансформація має два вирішальних напрями.
Перший її напрям - реформа валютно-фінансової та кредитної систем. Вона включає в себе досягнення твердої національної валюти, подолання бюджетного дефіциту і дефіциту платіжного балансу, безконтрольної емісії грошей та цінних паперів.
економічно невиправданих внутрішньої та зовнішньої заборгованостей. Для цього треба:
а) наростити виробництво конкурентоздатної продукції (товарів і послуг) як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринків. маючи на увазі відповідне збільшення експорту та імпорту. забезпечення збалансованого зовнішньоторговельного обороту, без чого перетворити Україну на рівноправного партнера світогосподарських взаємозв'язків неможливо;
б) мати резервний валютний фонд в іноземній валюті, який би страхував стабільність грошової одиниці в умовах досить мінливої кон'юнктури світового ринку (для створення такого фонду - поряд з нарощуванням зовнішньоторговельного обороту, збільшенням валютних надходжень від експорту і туризму - можна навіть як виняток використовувати частину зовнішніх кредитів, хоча це явно неефективний спосіб їх застосування, оскільки вони "заморожуються" і не дають прямих прибутків);
в) створити власні золотий і алмазний фонди, включаючи до них й інші високоцінні товари з найбільш стабільними цінами на зовнішньому ринку (це теж стане одним з своєрідних резервних фондів конвертованої валюти. Для його забезпечення Україні треба було б одержати свою частку золотого і алмазного фондів колишнього Союзу і налагодити видобування золота з власних родовищ. Маючи запас коштовностей, держава може випускати "золоту позику" для продажу або ж закласти його в гарантію стабільної вартості грошової одиниці).
Але, виходячи з того очевидного факту, що Україна не має ні необхідного обсягу конкурентоздатних товарів, ні належного фонду конвертованої валюти, ні золотого й алмазного запасів, держава змушена була починати з випуску власних паперових грошей. Щоб не допустити різкого падіння їх реальної вартості. Національний банк змушений був ввести жорстку антиінфляційну політику обмеження маси гривень в обігу, штучно створивши їх гострий дефіцит, що обернулося загостренням кризи платежів. Тим самим стримано і швидкість товарно-грошового обігу. Дуже малі надходження в державну казну грошей від роздержавлення власності, від її розподілу не за символічними цінами (тобто за безцінь) або зовсім безплатно всім за однаковими нормами зовні нібито цінних (насправді ж пустих) сертифікатів (зрівняльний принцип), як це відбувалося, а за цінами дійсної ринкової вартості кожного об'єкту. Потрібен також суворий банківський контроль за емісією І обігом грошових знаків та цінних паперів, при одночасному забезпеченні збалансованості обсягу грошей в обороті з масою товарів і послуг.
Пускати в обіг додаткові гроші можна лише у відповідності з нарощуванням товарної маси та поліпшенням її якості, а також замість купюр, які зношуються і знищуються. Не можна входити в ринок неринковими методами. Безумовно, не виключаються також безплатна приватизація за соціальне гарантованими нормами (наприклад, житла: при цьому те, що понад норми, приватизується за плату) або акціонування засобів праці та продаж акцій трудовим колективам, з використанням для цього як власних коштів працівників, так і колективних фондів підприємств, а можливо, й пільгових кредитів.
Інфляція припустима в межах виконання нею стимулюючої функції. Припиненню інфляційного процесу сприяють збалансованість темпів зміни продуктивності й оплати праці з ціновою кон'юнктурою на споживчому ринку, а також активізація боротьби з мафіозними і спекулятивними структурами, що протиправно нагромаджують нетрудовий грошовий капітал, не пускаючи його у виробничий обіг. Усе те, що штучно гальмує швидкість товарно-грошового обігу, є фактором посилення інфляції. Чим швидшим є обіг грошової одиниці, тим, - за інших рівних умов - міцнішою є її вартість.
Випуск національних грошей, як свідчить досвід, є дійсно ефективним заходом тоді, коли вони мають вартість відповідного товарного еквівалента, коли гарантується стабільність і швидкість їх обігу, а також можливість купувати і продавати за них будь-який товар або будь-яку послугу без усяких обмежень. Це визначає їх високий авторитет як серед виробників, так і серед споживачів. Такі гроші спроможні виконувати величезну стимулюючу функцію у справі підвищення продуктивності праці, розгортання масової підприємницької діяльності та наповнення товарного ринку. Якщо ж з моменту появи нові гроші починають входити в інфляційний ''штопор'', то вони не виправдають свого головного призначення і навіть тих витрат, які йдуть на Їх випуск і впровадження.
Одночасно необхідно застосовувати відповідну валютно-фінансову і кредитну політику, підпорядкувавши ЇЇ стимулюванню підприємництва, забезпеченню рівноваги попиту і пропозиції на зварних ринках, прискоренню розвитку ринкової економіки. Створення ринку валюти і цінних паперів, ринку праці та широкорозвиненої ринкової інфраструктури вимагає нової системи кредитного регулювання, розробки власної процентної та податкової політики, яка б всіляко сприяла залученню іноземною капіталу, відповідала прискоренню структурної перебудови народного господарства на макро- і мікроекономічному рівнях, переорієнтації його з тоталітарно-сировинної структури на першочергове задоволення соціальних і духовних потреб людини.
Саме в цьому і полягає другий напрям реформи - здійснення докорінної зміни економічної та галузевої структур народного господарства, форм і методів господарювання з орієнтацією на потреби мінливого ринку. Економіка, в якій 70% припадає на галузі так званої групи "А" і лише 30% - на галузі групи "Б", є штучно деформованою тоталітаризмом, диктатурою авторитетного мислення. Структурна перебудова не
Loading...

 
 

Цікаве