WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Напрями курсу ринкових реформ - Реферат

Напрями курсу ринкових реформ - Реферат


Реферат на тему:
Напрями курсу ринкових реформ
Україна як суверенна держава, як повноправний суб'єкт міжнародного права визначає і здійснює в інтересах свого народу власну економічну і соціальну політику, обирає моделі та формує стратегію і тактику свого розвитку, а також накреслює засоби їх практичної реалізації. Визначивши свій економічний статус, вона закріпила його у Конституції та відповідних законах, регулює систему економічних відносин, включаючи відносини власності, всю систему внутрішніх і зовнішніх відносин, створює державний і ринковий механізми регулювання - монетарну, фінансову, банківську, митну, цінову, податкову, страхову, процентну, структурну, енергетичну, промислову, агропродовольчу політику тощо, розвитку інфраструктури, тобто політику ефективної сукупної трансформації.
Після розпаду СРСР на окремі національні держави підписання Президентами одинадцяти з них угоди про створення Співдружності незалежних держав, відкритої для інших країн, Докорінно змінило геополітичну і економічну ситуацію. Але Достовірно оцінити цю подію можна буде пізніше - лише за конкретними діями нової системи Співдружності. Безумовно, якщо ніхто з учасників Співдружності не мав би корисливих цілей і Прихованих задумів, які підписали цю угоду. Взаємовигідні інтеграційні зв'язки в умовах поглиблення міжнародного поділу праці та еквівалентного обміну забезпечують високий економічний ефект, краще використання ресурсних потенціалів країн - учасниць Співдружності та піднесення рівня життя їх народів. Невипадковими є сучасні світові тенденції до створення не лише єдиних ринкових просторів, але й єдиних економічних і політичних співтовариств майже на всіх континентах планети.
Російський уряд з початку 1992 р. ввів вільну ринкову кон'юнктуру, тобто майже повну лібералізацію цін. Це зачіпало кровні інтереси народів не лише Російської Федерації, але й країн. що вийшли з складу колишнього Союзу, оскільки на їх територіях ще продовжували існувати єдині валютно-фінансова, енергетична. транспортна системи, система зв'язку і стратегічної оборони. Тут. безперечно, потрібні були узгоджені дії на рівні домовленостей між Президентами і урядами всіх суверенних держав. Проте цього не сталося. Відбувся вибуховий розрив інтеграційних зв'язків між цими країнами, що нанесло величезну шкоду економіці всіх країн "нової співдружності".
З переходом до гіперінфляційної моделі функціонування економіки в умовах, коли відсутні конкуренція і антимонопольні протидії, коли не було ніяких стимулюючих бар'єрів на шляху зростання цін, національні гроші дуже швидко втратили свою купівельну вартість. Утриматись від чергових витків інфляційної спіралі, та ще й тоді, коли йде падіння виробництва товарів і надання послуг, більшості країн колишнього СРСР не вдалося. Надії на індексацію і відповідне підвищення особистих доходів громадян, точніше - на механічне збільшення в обігу грошей, є неймовірними навіть з точки зору можливостей у стислі строки синхронізувати випуск і розповсюдження їх величезної маси, не кажучи вже про економічну безглуздість цієї акції.
Переважна більшість людей, що живе на низьку або середню заробітну плату, пенсію, стипендію тощо, які до того ж не одержують своєчасно, не може задовольняти свої потреби через ринок з штучно здутими цінами. На інфляції наживаються протиправні елементи, які вміло загострюючи дефіцити або товарів, або грошей, в умовах відсутності державного регулювання і контролю, грають на ринковій кон'юнктурі в інтересах власного збагачення. За цих умов не можна виключати тих чи інших варіантів соціальних вибухів.
Ніякого економічного інтересу працювати за знецінені гроші і за умов проведення політики "заморожування" доходів немає. Це негативно позначається на розвиткові підприємництва, продуктивності праці, що аж ніяк не наближає нас до сучасної ринкової економіки, бо підривається її основа - вартість грошової одиниці, особисті доходи та й вся фінансова система держави. Копіювання польського варіанта "шокової терапії"" в зовсім іншій ситуації нашої економічної кризи бажаних результатів не принесло. І це вже, мабуть, добре зрозуміли Президенти, урядовці і політики.
Можлива мета "шоку", хоча про неї вголос і не говориться, -за рахунок цінового сплеску, по-перше, притягти товарну масу і хоча б частково згладити гостре кризове становище на своєму внутрішньому ринку; по-друге, ініціювати розпродаж державного майна за знецінені карбованці у приватну власність тим, хто вже фінансове збагатився на розвалі економіки, і тим самим допомогти їм вдруге - тепер вже легалізувати незаконні грошові нагромадження, перетворити їх на матеріальні цінності; по-третє, швидко дискредитувати грошову одиницю і поховати діючу грошово-фінансову систему, тобто здійснити грошову і фінансову реформи на користь збагатілої верхівки, зовні приховано від основної маси збіднілого населення.
Країнам "євразійського простору", незважаючи на розбіжність у поглядах різних політичних сил, рано чи пізно доведеться на цивілізованій основі здійснювати між собою науково обгрунтовану та взаємоузгоджену економічну політику, яка б базувалася на принципах взаємовигоди і невтручання у внутрішні справи, виключала валютно-фінансову, товарну агресію один проти одного на спільному ринку, що історично склався.
Вихід з фази падіння до фази економічного пожвавлення і піднесення в нових умовах має бути здійснений за рахунок, перш за все, ефективного використання власного ресурсного потенціалу із залученням на принципах взаємовигоди іноземного капіталу і новітніх технологій. Суверенітет і незалежність аж ніяк не означають ізоляціонізму, відгороджування від оточуючих країн китайською стіною". В сучасному світі, мабуть, немає жодної країни, яка б була не залежною від міжнародного поділу праці та ринкових взаємозв'язків. Навпаки, економічна відкритість, розширення ринкового простору і економічних відносин з іншими країнами - важлива запорука швидкого виходу з кризи і прискорення економічного розвитку. Торговельно-економічні зв'язки між сусідніми державами як Сходу і Заходу, так і Півночі та Півдня, повинні базуватися на принципах еквівалентності та взаємовигоди.
Умови політики економічних зрушень
В основу нової економічної політики України покладено:
o економічний інтерес людини до вільного підприємництва, розвитку товарного виробництва і ринку, який забезпечують конкретні власники-господарі, що випускають товари і послуги в структурі, якості та вартості під споживчий попит;
o функціонування в
Loading...

 
 

Цікаве