WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Загострення промислової кризи - Реферат

Загострення промислової кризи - Реферат


Реферат на тему:
Загострення промислової кризи
Україна на 90-95% залежить від зовнішніх поставок нафти і на 75% - природного газу. Після аварії на Чорнобильській АП.С практично припинилося будівництво і введення в експлуатацію блоків АЕС, які раніше намічалися. Видобуток вугілля падає і воно дорожчає, стає неконкурентоспроможним. Скорочення попиту (насамперед, з боку ВПК і будівництва) на продукцію чорної металургії відкривало можливості для її глибокої реконструкції. Певні кроки в даному напрямі зроблено, але вони обмежені нестачею ресурсів, хоча чорна металургія разом з харчовою і хімічною промисловістю, є сьогодні основою для експортного потенціалу української промисловості.
Оперувати розраховуваними Мінстатом України зведеними даними про промислове виробництво в нашій країні (особливо за 1993 р.) слід з обережністю, тим більше - для порівнянь з іншими державами, що вийшли з колишнього Союзу. Це пов'язано з специфікою розрахунків узагальнюючих індексів, методика визначення яких у 1993 р, істотно відрізнялася від методики, що використовувалася, скажімо, в Росії, В основному це зумовлене тим, що фонд споживання (точніше, величина заробітної плати в промисловості) міг збільшуватися тільки разом із зростанням обсягів виробництва. Тим самим підприємства підштовхувалися до перекручення обліку, що і спостерігалося в галузях з багатономенклатурною і непорівнянною продукцією (насамперед -у машинобудуванні, швейній та меблевій промисловості).
У 1993 р. обсяг промислового виробництва в Україні (вартісний показник) скоротився лише на 7,4%. Водночас виробництво основних видів продукції в натурі (цей показник став публікуватися з травня 1993 р. і не включав воєнної продукції, де спад був порівняно більшим) зафіксовано із зниженням за рік на 22,4%. Триразову різницю в двох зв'язаних показниках просто не можна пояснити - тим більше, якщо порівнювати її з аналогічними показниками за 1994 р. За 9 місяців 1994 р. обсяг промислового виробництва (вартісний показник)скоротився на 31.2%, а виробництво в натурі - на 32,3%. Т така взаємозалежність не викликає сумнівів. Очевидно, в 1993 р. фактичне падіння промислового виробництва в Україні все ж не 7,4%, а близько 20-25%.
В цілому ж темп спаду промислового виробництва за минулі роки характеризувався такими даними (табл.1, рис. 1).
Таблиця 1. Індекси обсягу продукції промисловості* (1990р. =100)
1991 1992 1993 1994 1995 1996
Продукція всієї промисловості 95 89 82 60 52 47
Виробництво засобів виробництва (група "А") 94 87 78 59 53 50
Виробництво предметів споживання (група "Б") 98 93 90 62 50 36
*Джерело: 1991-1995 рр. "Статистичний щорічник України 1995". С. 153; за 1996 р. повідомлення Мінстату "Про соціально-економічне становище України у 1996 р," та власні орієнтовні оцінки автора щодо співвідношення темпів змін груп "А" і "Б".
Особливого занепокоєння викликають випереджаючі темпи спаду в 1995-1996 рр. виробництва товарів народного споживання і витиснення з внутрішнього ринку власних товаровиробництв. Темпи загального спаду промислового виробництва, хоча останнім часом й уповільнюються, але тривають. Економічна стабілізація і пожвавлення, що з року в рік прогнозують урядові органи, міністерства і відомства не збуваються і відкладаються на майбутнє. Процеси економічного зростання і оновлення розпочнуться тільки тоді, коли будуть знайдені І задіяні реальні джерела активізації інвестиційної діяльності, коли буде усунена платіжна криза, розморожена платоспроможність споживачів, повернена обличчям до національного товаровиробництва грошова і банківсько-фінансова політика держави. Вона (держава) має в законодавчому порядку розблокувати можливості внутрігосподарських нагромаджень, використання на інвестиції амортизаційних фондів, внутрішніх кредитних ресурсів з залученням зовнішніх інвесторів. Інакше кажучи, треба створити економічні умови для нормального відтворювального процесу на розширеній основі. Для цього потрібне і законодавче регулювання фондів споживання, зокрема і заробітної плати працівників промисловості, без чого ніякою підвищення продуктивності праці не відбувається.
Рис. 1. Індекси обсягу продукції промисловості (1990 р. =100)
Задуманий механізм активізації трудової діяльності народу через ЇЇ підхльостування гіперінфляційним шоком приніс прямо протилежні результати.
Кризові явища в аграрно-продовольчій сфері
Потенціальне природно-кліматичні умови України, її чорноземні грунти дозволяють не тільки в достатку забезпечувати внутрішні потреби в продовольстві, але й нарощувати експортний потенціал. Найвищого рівня виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуто в 1989 р., за яким пішла смуга нестабільного розвитку. З 1992 р. кризові явища в аграрній сфері стали дедалі відчутнішими, викликаючи негативні прояви в споживчому секторі й паралізуючи експорт. У цілому за останні роки обсяги продукції сільського господарства і переробної промисловості значно скоротилися (табл. 2, рис. 2).
Справи в агропродовольчому комплексі, на жаль, і надалі не обіцяють суттєвого поліпшення. Обсяг валової продукції сільського господарства у 1996 р. скоротився в середньому ще на 9%, а в Громадському секторі - на 15%. Виробництво продуктів харчування знизилося на 16,8% . Майже всі виробничі показники виявилися гіршими, ніж у 1995 р. За фінансовим станом переважна більшість сільськогосподарських підприємств опинилася на межі банкрутства, а тваринництво взагалі збанкрутувало. Ціни на сільськогосподарські продукти продовжують зростати, а доходи товаровиробників падати. Немає належних підстав і на одержання кращих наслідків у 1997 та й наступних роках, якщо не повернути агропродовольчу політику держави у створювальному напрямку.
Таблиця 2. Індекси продукції сільського господарства та продуктивності праці (1990 р. =100)
Роки Валова продукція сільського господарства Продуктивність праці
Господарства всіх категорій Сільськогоспо-дарські підприємства Приватні господарства (включаючи фермерів і орендаторів)
1991 86,8 82,6 98,3 85,1
1992 79,6 68,1 111.0 71,1
1993 80,8 66,3 120,6 70,5
1994 67,5 52,6 108,3 60,1
1995 65,1 47,9 112,2 57,6
Джерело: "Статистичний щорічник України 1995". С. 230.
Тільки приватні господарства селян дещо збільшують виробництво продукції за рахунок розширення площі присадибних ділянок, технічної допомоги та переливання до них певної частини продукції з громадського сектора і створення кращих економічних умов для приватного господарювання (продаж селянами продукції переважно на вільних ринках, відсутність сплати податків). Сільськогосподарські підприємства за ці роки скоротили виробництво більш ніж наполовину, а фермерські господарства, яких статистика не виділяла, взагалі мали вкрай низькі результативні показники - значно нижчі, ніж в кооперативному секторі, бо вони поки що не мають необхідних інвестиційних можливостей та технічноїоснащеності, знань і умінь вести власне високотоварне і ефективне господарство. Приріст виробництва в приватних господарствах селян аж ніяк не компенсував його втрат у громадському секторі. Далі буде більш детально розглянуто майбутнє розвитку агропродовольчого комплексу. Це загрожує продовольчій безпеці країни. Урожайність, валові збори і товарність більшості сільськогосподарських культур мають тенденції до зниження. Хлібний і кормовий баланси щорічно є вкрай напруженими. Поголів'я худоби, його продуктивність і товарність продовжують падати. Відповідно тепер, як це не парадоксально, Україна перейшла межу гарантії забезпечення повноцінного харчування основної маси населення, за якою посилюються прояви ризику і невизначеності, порушення нормальних обсягів, структури і якості харчування. Істотне скорочення сировинних ресурсів, фізичне і моральне старіння технологій їх переробки супроводжуються відповідним падінням виробництва кінцевих продуктів споживання.
Рис. 2. Індекси продукції сільського господарства та продуктивності праці (1990 р. =100)
Всі ці досить небезпечні
Loading...

 
 

Цікаве