WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні основи стратегії економічного розвитку. Нова соціально-економічна парадигма - Реферат

Теоретичні основи стратегії економічного розвитку. Нова соціально-економічна парадигма - Реферат

Туган-Барановського, обмежити інфляцію і таким чином уникнути її тиску на економічну діяльність і розподіл прибутку .
Балансова рівновага товарів і грошей в обігу, ринкового попиту і пропозиції, вартісно-натуральних структур створює оптимальну модель функціонування товарно-грошового кругообігу. Випуск в обіг додаткової маси купюр не повинен порушувати моделі оптимальної рівноваги, тобто емісія грошових знаків має бути органічно пов'язана зі змінами показників ВВП і НД, виведенням з обігу зношених купюр, забезпечувати рівновагу валютного і фондового ринків. Отже, держава зобов'язана ставити валютно-фінансову і кредитну систему в умови надійного регулювання і контролю. Без цього не будуть ефективними ні банківська система, ні діяльність фінансових органів, ні загальні ринкові реформи.
Складні і суперечливі процеси трансформації вітчизняної економіки потребують, поряд із ринковою кон'юнктурою і здоровою конкуренцією, активного державного втручання, чітко діючої системи соціально-економічного управління.
Думка про необхідність державного регулювання економічних процесів і про розширення сфери цього регулювання не нова. Ще на початку XX ст. її активно розвивали К. Воблий, В. Желєзнов, М. Кондратьєв, Л. Юровський. Об'єктивний характер процесу державного втручання в економіку підкреслював М. Туган-Барановський. "Вивчення законів вільної гри економічних сил, -писав він, - привело до визначення необхідності планомірного регулювання цієї гри суспільною владою .
Втручання державних інститутів у ринкові процеси здійснюється на макрорівні методами правового регулювання й контролю діяльності банківсько-фінансової системи, грошового й кредитного обігу, структурних зрушень в економіці під впливом науково-технічного прогресу, розробки й виконання тих чи інших загальнодержавних програм. Держава створює також сприятливі економічні умови й надійну правову базу для розвитку підприємництва й ринкових відносин.
Величезною є роль держави в стимулюванні інвестиційної та інноваційної діяльності виробничих сфер, особливо, коли надходження інвестиційних капіталів іззовні вкрай обмежені. Політика уряду зосереджується на пошуках і використанні власних інвестиційних можливостей, виборі пріоритетних сфер розвитку з швидкими темпами економічного обігу й приросту внутрішніх фондів нагромадження і споживання. При цьому за допомогою створення всебічно обгрунтованої законодавчої бази, сприятливих економічних умов для ефективної діяльності іноземних інвесторів з'являються і більш активні спонукальні мотиви для припливу в країну іноземних інвестицій, зрозуміло, на взаємовигідних принципах у реалізації інвестиційних проектів.
Проблему пошуку необхідних власних джерел інвестування вирішувало чимало економістів, представників як західної, так і вітчизняної економічної думки. Цікаві в цьому аспекті ідеї М. Туган-Барановського, які отримали визнання й подальший розвиток у світовій економічній думці в концепціях Дж. М. Кейнса, Й. Шумпетера, А. Шпитгофа, Г. Касселя та ін. М. Туган-Барановський виходив з того, що розширення основного капіталу країни створює додатковий довгостроковий попит. Уже тоді було достатньо ясно, що процеси економічного реформування зв'язані з необхідністю стимулювання національних нагромаджень і заощаджень для активного інвестування, без чого неможливі ніякі господарські та економічні оновлення, вагомі прогресивні зрушення. На застарілій технічній, технологічній та організаційно-управлінській базі досягти конкурентоспроможності та високих темпів економічного зростання не мислимо.
Вихід з кризи органічно пов'язується в наукових теоріях з інвестуванням нагромадженого за роки спаду вільного грошового капіталу в нове виробництво, тобто в структурну перебудову. М. Туган-Барановський був впевнений, що навіть у кризовій ситуації нагромадження капіталу не припиняється, а набуває лише іншої форми, з'являється вільний грошовий капітал, який шукає нового застосування, оскільки стара структура його виштовхує. Тезу вченого про вільний грошовий капітал дуже високо оцінив М. Кондратьєв, який підкреслював, що думка М. Туган-Барановського про нагромадження "вільного капіталу" та про роль цього нагромадження є дуже плідною . Пізніше ця ідея визначного українського економіста була розвинута А. Шпитгофом та Й. Шумпетером в інноваційній теорії розвитку.
Модернізація діючих і створення якісно нових виробництв, що здійснюються на базі та в міру реальних нагромаджень та інвестицій, вимагають введення жорсткого менеджменту. Як правило, економічного виграшу в конкуренції товаровиробників досягає той, хто здатний забезпечити більший обсяг прибутку не за рахунок штучного здування цін звідповідним обмеженням кола покупців, а навпаки, завдяки випуску маси більш дешевих і більш якісних товарів і послуг, продажу їх найбільш широкому колу споживачів. Маса прибутку й нагромаджень від більших обсягів і різноманітності асортименту товарів майже завжди значно більша й стабільна порівняно з аналогічними показниками, які одержують підприємці і держбюджет за орієнтації товаровиробників на випуск одиничних або дрібних партій товарів та послуг, які дорого коштують. По-справжньому оволодіти товарним знаком означає якомога більше задовольнити масовий попит споживачів і одержати від них за продані товари й послуги - їх особисті доходи, задовольнивши тим самим споживчий попит, який формує ємність ринку.
Саме тому кожний підприємець, якщо він хоче бути стабільно конкурентоспроможним, повинен ретельно вивчати рух фактичного ринкового попиту і платоспроможності різних соціальних верств населення, ступінь та зміни насиченості ринку тими чи іншими товарами та послугами, тобто володіти повною інформацією, з одного боку, про дії своїх конкурентів, а з другого - про ємність і мінливість кон'юнктури товарного ринку. Ідеться про моделювання моніторингу ринкових подій, включаючи рух капіталів, інвестицій, робочої сили та інших факторів виробництва.
На важливість цього звертав у свій час увагу Є. Слуцький. Його праці, присвячені питанням збалансованості споживчих бюджетів, кон'юнктурних коливань попиту і пропозиції, принципам раціональної поведінки людей в умовах ринкового вибору, не втратили своєї актуальності і можуть сьогодні бути методологічним ключем для аналізу проблем досягнення економічної рівноваги.
Названі шляхи реформування господарства посттоталітарної епохи покликані подолати кризові явища і сформувати ефективно діючу ринкову модель. Істотну допомогу у вирішенні цього завдання, на наш погляд, може надати не тільки і не стільки механічно запозичений досвід розвинутих зарубіжних країн, скільки звернення до витоків вітчизняної історико-економічної науки, узагальнення власного досвіду й точний системний аналіз вихідних позицій, створення на цьому грунті принципово нових теоретичних концепцій, що базуються на сучасних методах моделювання, ретельному аналізі позитивних і негативних взаємодій сукупності факторів, що впливають на кінцевий результат у конкретних ситуаціях і умовах. Такий підхід, що спирається на сучасні фундаментальні дослідження соціально-економічних процесів перехідного періоду, обіцяє, безсумнівно, більш плідні результати для забезпечення прогресивних суспільних перетворень в інтересах свого народу і розвитку держави в системі широкої науково-технічної, економічної і духовної інтеграції.
При цьому дуже важливо якнайповніше використовувати класичну спадщину вітчизняної і зарубіжної наукової думки, на фундаменті якої зароджуються і розвиваються нові знання, новітні й майбутні теоретичні погляди створювального соціально-економічного і суспільного розвитку. Критичне переосмислення класичної спадщини дає новий імпульс приросту знань у загальнолюдському прогресі. Догматичне сприйняття минулих відкриттів як абсолютної істини, так само як і необгрунтоване їх заперечення є не що інше, як політичний авантюризм. Обов'язок учених не допустити такого повороту подій на переломі чергових століть, з яких нове обіцяє людству величезний прогрес через використання новітніх наукових і технологічних досягнень, духовного збагачення народів, всебічного розвитку їх інтеграційних взаємозв'язків.
Loading...

 
 

Цікаве