WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Обгрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу - Курсова робота

Обгрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу - Курсова робота

рішення.
Одним з напрямків пошуку резервів скорочення витрат на одиницю продукції є вибір і заміна устаткування. Допустимо, що виконати яку-небудь чи операцію процес можна одним із трьох варіантів - на верстаті з ручним керуванням, на напівавтоматі й автоматі.
Варіант Постійні витрати
на весь випуск, тис.руб.
Перший 1000
Другий 5000
Третій 10000
Перемінні витрати на виріб, тис.руб.
2,0 1,0 0,2
4000 5000 6250 1000
19.4. Порівняльна ефективність різних вццов устаткування
З мал.19.4 видно, що при річному обсязі виробництва до 4000 ед. більш вигідно використовувати верстат з ручним керуванням, при обсязі виробництва від 4000 до 6250 ед. - напівавтомат, а при! обсязі виробництва понад 6250 ед. у рік доцільно і більш ощадливо установити автоматичний верстат.
Ці ж дані можна одержати й аналітичним способом. Для перебування критичної крапки витрат для двох варіантів витрати по одному варіанті дорівнюють до витрат по Іншим. Так, критична крапка витрат, для верстатів з ручним керуванням і напівавтомата може бути знайдена по рівнянню:
1000 + IX = 5000 + X ; X = 4000 ед.
Аналогічно визначається критична крапка витрат для напівавтомата й автомата:
5000 + X =10000 + 0.2А; 0,8* = 5000; X = 6250. Якщо обраний неправильний варіант рішення задачі, то можна 1 підрахувати в зв'язку з цим збитки підприємства. Наприклад, річний 1 обсяг виробництва складає 3000 ед. Прийнято рішення виконувати цю операцію за допомогою автомата. Величина утрат від прийнятого технологічного рішення буде складати різницю у витратах на верстатах з ручним керуванням і автоматах: (10000 + +0,2 * ???????????? 2 * 3000)=10600-7000 = 3600 тис.руб. Таким чином, необґрунтоване технологічне рішення привело до втрат у розмірі 3600 тис.руб.
*****************
19.6. Обґрунтування рішення " чиробити купувати"
Аналітичний і графічний способи вибору між власним виробництвом і придбанням комплектуючих виробів. Визначення суми збитку від ухвалення неправильного рішення. з Мінімізації витрат сприяє також обґрунтування вибору між власним виробництвом і придбанням відповідних деталей, запасних частин, напівфабрикатів і т.д. Для рішення проблеми " чиробити купувати" може бути використаний принцип взаємозв'язку обсягу, собівартості і прибутку. Наприклад, для ремонту техніки вимагаються відповідні де талі. Якщо їх виготовляти власними силами, то постійні! витрати на зміст устаткування складуть 100 тис.руб. у рік! а перемінні витрати на одиницю продукції - 50 руб. Готові деталі в необмеженій кількості можна придбати по 150 руб.1 за одиницю. Яке рішення більш вигідне? Щоб відповісти на це питання, зробимо наступні розрахунки. Вартість придбаних деталей можна виразити в такий спосіб:
********************
; де ПРО - ціна за одиницю продукції;
X - необхідна кількість деталей у рік.
х, Собівартість виробництва деталей буде включати постійні і перемінні витрати. Визначимо, при якій потребі в деталях вартість їхнього придбання і виробництва збіжиться:
ОХ = А + ВХ, 150* = 100 000 + 50*, 100* = 100 000, * = 1000 ед.
Розрахунки показують, що при річній потребі в 1000 ед. витрати на закупку деталей збіжаться із собівартістю їхнього виробництва. При збільшенні потреби понад 1000 ед. у рік більш ощадливим є власне виробництво, а при меншій потребі для підприємства більш вигідно їх купувати (мал. 19.5).
******************************
Рис.19.5. Обґрунтування рішення " чиробити купувати"
Але для остаточного ухвалення рішення потрібно враховувати такі фактори, як потужність підприємства, якість продукції, коливання обсягів, чи створення скорочення робочих місць і т.д. Аналогічним образом можна обґрунтувати необхідність придбання автомобіля для перевезення вантажів. Припустимо, що підприємству потрібний вантажівка не щодня, а тільки - для завезення сировини протягом п'яти днів кожного місяця. Загальний обсяг вантажообігу за рік складає 60000 т/км. Якщо придбати вантажівка (перший варіант), то постійні витрати за рік складуть 2400 тис.руб. і перемінні на 1 т/км -120 руб. В автотранспортній організації можна замовити вантажівка (другий варіант). Вартість 1 т/км перевезення складає 200 руб. Потрібно розрахувати, при яких обсягах вантажообігу вигідно здобувати вантажівка, а при яких - користатися послугами автотранспортних організацій.
Дорівняємо витрати по першому і другому варіантах:
2400тис.руб. + 120Х=200Х,
80* = 2400 тис.руб.,
X = 30 тис. т/км.
Отже, при обсязі вантажообігу до 30 тис.т/км вигідніше користатися послугами автотранспорту сторонніх організацій, а при великих обсягах рациональнее купити своя вантажівка, тому що собівартість 1 т/км і загальна сума витрат на перевозку вантажів будуть нижче.
Доказ. Витрати по першому варіанті при обсязі вантажообігу 60000 т/км: 2 400 000руб.+120 руб.* 60000 т/км = 9600 тис.руб.; а по другому варіанті: 200 руб. * 60000 т/км = 12000 тис.руб. Економія в рік при використанні першого варіанта складе 2400 тис.руб.
Обґрунтування цього рішення представлене на мал. 19.6.
*********************
Рис. 19.6. Визначення крапки перетинання витрат по двох варіантах
управлінських рішень
19.7. Вибір варіанта технології виробництва
Аналітичний і графічний способи обґрунтування варіанта технології виробництва. Доказ правильності . обраногорішення.
Важливим джерелом скорочення витрат і збільшення суми прибутку є вибір оптимальної технології виробництва.
Варіант А. Компанія здобуває деталі, робить зборку готових виробів, а потім їх продає. Витрати при цьому складають: постійні - 400 млн руб. у рік; перемінні - 170 тис.руб. на одиницю продукції.
Баланс, млн руб.:
***********************
Акціонерний капітал 1000 Варіант Б. Компанія купує додатково устаткування, що дозволяє виконати деякі технологічні операції у власних приміщеннях. При цьому витрати складуть: постійні - 925 млн руб.; перемінні - 100 тис.руб. на одиницю продукції.
Відсотки по облігаціях включені в постійні витрати. Максимально можлива виробнича потужність по двох варіантах - 10 000 ед. виробів у рік. Ціна реалізації одного виробу- У250 тис.руб.
Баланс, млн руб.:
*******************19 Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі
Як бачимо, варіант А дає більш високі перемінні, але більш низькі постійні витрати. Більш високі постійні витрати по варіанті Б включають додаткові суми амортизації нового обладнання і приміщень, а також витрати на виплату відсотків по облігаціях. Розрахунковий обсяг виробництва не даний. Максимальний попит обмежений виробничою потужністю 10 000 ед. Тому ми можемо визначити по кожнім варіанті максимальний прибуток і поріг рентабельності.
Ціна реалізації, тис.руб. Перемінні витрати, тис.руб. Маржинальный доход на виріб, тис.руб. Маржинальный доход на весь випуск, млн руб. Постійні витрати, млн руб. Прибуток, млн руб. Поріг рентабель*********************************************************************************.
Варіант Б забезпечує більш високий прибуток. Однак при першому варіанті технології поріг рентабельності більш низький, а це значить, що при росту попиту прибуток буде отримана швидше. Крім того, при малих обсягах попиту варіант А дає більш високий чи прибуток менші збитки.
Якщо варіант А більш дохідний при малих обсягах реалізації, а варіант Б - при великих обсягах, то повинна бути якась крапка перетинання, у якій обидва варіанти мають
Loading...

 
 

Цікаве