WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Обгрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу - Курсова робота

Обгрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу - Курсова робота

вимірі:
Для нашого приклада вона складає 20*4/8= 10 млн руб, чи
4/(8/20)=4/0,4-10 млн. грн.
Неважко помітити, що відношення постійних витрат до загального маржинального доходу і є той коефіцієнт, що визначає місце розташування крапки критичного обсягу реалізації продукції на графіку.
Якщо замінити максимальний обсяг реалізації продукції в грошовому вимірі ВР на відповідний обсяг реалізації натуральних одиницях К, то можна розрахувати беззбитковий реалізації в натуральних одиницях:
Т = К * Н / Дм, (19.5)
Т = 1000 * 4/8 = 500 од.
Для визначення крапки критичного обсягу реалізації продукції замість суми маржинального доходу можна використовувати Вставку маржинального доходу в ціні за одиницю продукції Дс:
Дс=Дм/К=8 000 000 / 1000 = 8000 грн.
Звідси Дм = К * Дс. Тоді формулу (19.4) можна записати в такий спосіб:
Т = Н / Дс. (19.6)
Т = 4 000 000/8000 = 500 од.
Для розрахунку крапки критичного обсягу реалізації у відсотках до максимального обсягу, що приймається за 100 %, може бути використана формула:
T = H / Дм*100%
Т= 4 / 8 * 100% = 50%
Ставку маржинального доходу можна представити як різниця між ціною Р и питомими перемінними витратами V:
Дс = Р - V.
Тоді, перетворивши формулу (19.6), критичний обсяг реалізації продукції можна розрахувати так:
Т = Н / (Р - V) (19.8)
Якщо ставиться задача визначити обсяг реалізації продукції для одержання визначеної суми прибутку, тоді формула прийме вид
Отримана величина в 1,5 рази більше, ніж беззбитковий обсяг продажів у натуральному вимірі (750/500). При цьому 500 од. продукції потрібно зробити і реалізувати, щоб покрити постійні витрати підприємства, і 250 од. для одержання 2000 млн. грн. прибутку.
При багатономенклатурному виробництві цей показник визначається у вартісному вираження:
для визначення зони безпеки аналітичним методом використовується наступна формула:
Приведені графіки й аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних і перемінних витрат, а також від рівня цін на продукцію. При підвищенні цін потрібно менше реалізувати продукції, щоб одержати необхідну суму виторгу для компенсації постійних витрат підприємства, і навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає. Збільшення ж питомих перемінних і постійних витрат підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки.
Тому кожне підприємство прагне до скорочення постійних витрат. Оптимальним вважається той план, що дозволяє знизити частку постійних витрат на одиницю продукції, зменшити беззбитковий обсяг продажів і збільшити зону безпеки. Якщо допустити, що ціни за одиницю продукції знизилися з 20 і 19 тис. грн., питомі перемінні витрати зменшилися з 12 до 10 тис. грн., а сума постійних витрат скоротилася з 4000 до 3600 млн. грн.., то нова крапка беззбиткового обсягу продажів складе
Способом ланцюгової підстановки можна визначити вплив кожного фактора на зміну беззбиткового обсягу продажів:
Зміна крапки беззбитковості за рахунок:
Суми постійних витрат 450-500 =-50 ед.
ціни реалізації продукції 514-450 =+64 ед
питомих змінних витрат 400-514 =-114 ед
Разом 400-500 =-100 ед.
Зона безпеки при цьому збільшиться і складе 60%:
Якщо беззбитковий обсяг продажів визначається у вартісному! вираженні при більноменклатурному виробництві, то для факторного аналізу зміни його величини може бути використана наступна модель:
Розподіл витрат на постійне і перемінні і використання категорії маржинального доходу дозволяє не тільки визначити" беззбитковий обсяг продажів, зону безпеки і суму прибутку по звітним даним, але і прогнозувати рівень цих показників | на перспективу.
.2. Аналітична оцінка рішення про прийняття додаткового замовлення за ціною нижчою від собівартості продукції.
Умови, що викликають необхідність прийняття такого рішення. Техніко-економічне обґрунтування рішення про прийняття, додаткового замовлення за ціною нижчою від собівартості продукції.
Необхідність прийняття такого рішення може виникнути при; спаді виробництва, якщо замовники за якимись причинами відмовилися купити в підприємства продукцію, замовлену ними раніше.
Допустимо, що підприємство має пакет замовлень на 1000 одиниць продукції по 150 тис. руб. на загальну суму 150 млн. грн., що повинно було забезпечити йому прибуток у розмірі 30 млн. грн. Собівартість цих 1000 виробів за планом 120 млн. грн., у тому числі постійні витрати 60 млн. грн. Звідси маржинальный доход на весь обсяг складе 90 млн. грн. (30 + 60), а на одиницю продукції 90 тис. грн..
Протягом року фактичний обсяг реалізації продукції значно зменшився і, за прогнозами менеджерів, буде менше планового на 40%. У зв'язку з цим підприємство завершить рік зі збитками:
П = (1000 од. * 0,6) * 90000 - 60 000 000 = - 6 млн грн..
Такий результат порозумівається високою питомою вагою постійних витрат у сумі виторгу. При зниженні обсягу продажів витрати стали непосильними для підприємства.
Щоб уникнути збитків, підприємство буде шукати вихід із ситуації, що склалася. І якщо в цей час надійде пропозиція від замовника на випуск продукції, що вимагає трохи інший технології і відповідно додаткових постійних витрат, те керуючі підприємства можуть прийняти таке замовлення навіть по цінах нижче собівартості. Допустимо, замовник погодився купити в поточному році 300 виробів за ціною 110 тис. руб., що нижче їхньої планової собівартості. При цьому підприємство повинне додатково витратити на конструкторсько-технологічну підготовка виробництва цієї партії продукції 5 млн. грн.
Таблиця 19.1. Обґрунтування додаткового замовлення з більш низкою
ціною реалізації
Показник
Перший варіант
(100% пакета замовлень)
Другий варіант (60% пакету замовлень) Третій варіант (60% пакету замовлень + додаткові замовлення)
Об'єм виробництва, шт. 1000 600 600+300=900
Ціна за одиницю продукції, тис. грн.. 150 150 150 100
Виручка від продажу, млн. грн. 150 90 90+33=123
Змінні витрати на одиницю продукції, тис. грн. 60 60 60 60
Сума змінних витрат, млн. грн. 60 36 36+18=54
Сума постійних витрат, млн.грн. 60 60 60+5=65
Собівартість всього випуску продукції, млн.грн 120 96 96+23=119
Собівартість одиниці продукції, тис. грн. 120 160 132
Прибуток (+), збиток (-) млн. грн +30 -6 +4
Чи вигідно це підприємству? На перший погляд здається, що не вигідно, тому що ціна реалізації нижче собівартості одиниці продукції. Крім того, будуть потрібні додаткові витрати на підготовку виробництва.
А зараз зробимо техніко-економічне обґрунтування рішення про прийняття додаткового замовлення на таких умовах. Виторг від реалізації цієї партії складе 33 млн. грн.(300*110000), перемінні витрати збільшаться на 18 млн. грн. (300*60 000), а постійні - на 5 млн. грн. Отже, додатковий виторг покриває всі перемінні витрати, конструкторсько-технологічні витрати і частину постійних витрат підприємства в сумі 10 млн. грн. (33-18-5). У результаті підприємство одержить не збиток у розмірі 6 млн. грн., а прибуток 4 млн. грн. (табл.19.1).
Це доводить, що навіть при таких невигідних умовах прийняття додаткового замовлення економічно вигідно.
Loading...

 
 

Цікаве