WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки - Реферат

Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки - Реферат

відповідно, за природою своїх інтересів не бажають і не можуть відмовитись від джерел їх поповнення.
Разом з тим, схема локалізації основних чинників припинення подальшої тінізації суспільно-економічних відносин на політичному рівні полягає:
- в усуненні подвійної політики щодо необхідності організаційно-правової, в тому числі і кримінально-правової локалізації основного джерела кримінальних капіталів - економічної злочинності;
- у неприпустимості соціально-правової реабілітації тіньових капіталів криміногенного походження;
- в усуненні умов проникнення тіньових капіталів у легальну економіку, їх доступу до легітимних фінансово-господарських технологій і т. ін.
Одним словом, припинення подальшої тінізації суспільно-економічних відносин можливе за умов наявності основної передумови - реальної політичної волі в державі боротися з таким явищем, як тіньова економіка.
Детальний аналіз організаційно-правових та економічних чинників тінізації економіки як на загально-концептуальному, так на мікроправовому рівні нами зроблено вище. Тому ми лише ще раз наголосимо, що усунення організаційних, правових і економічних чинників, які сприяють тінізації суспільно-економічних відносин полягає у трансформації чинної системи оподаткування, створенні економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки. Разом з тим, така організаційно-правова інфраструктура вимагає наповнення механізмами превентивного усунення чинників, що сприяють тінізації економіки. Що собою представляють такі механізми, ми детально сформулювали у попередніх главах роботи та публікаціях (66-87; 140) у вигляді конкретних пропозицій щодо реформування системи оподаткування, зміни змісту кредитно-фінансової, монетарної політики, здійснення певних організаційно-управлінських заходів щодо розвитку інституту ризик-менеджменту, економічної безпеки підприємництва, створення певних контрольно-інформаційних систем у сфері ЗЕД, банківської діяльності та прийняття цілого ряду правових норм, що у сукупності, за умов впровадження зазначених наробок, вже зараз може усунути цілий комплекс причин та умов тінізації відносин, зменшити тіньовий капіталооборот і відновити процеси економічного відтворення, збільшити надходження до бюджету, розблокувати роботу правоохоронних органів щодо боротьби з найбільш суспільно-небезпечними, криміногенними проявами тіньової економіки.
Тобто для підняття ефективності протидії тінізації суспільно-економічних відносин, подолання кризових явищ, розробки стратегії сталого розвитку економіки України необхідна системна оптимізація економічних умов, перш за все, в таких напрямах, як податкова політика [82], монетарна, кредитно-інвестиційна [72; 76] та зовнішньоекономічна політика [78]. Перед усуненням макрорівневих чинників тінізації економіки потрібна також оптимізація інформаційно-аналітичного, облікового, ідентифікаційно-пошукового забезпечення економічних процесів. Інфраструктура детінізації економіки не набуде превентивно-попереджувального характеру в частині протидії скоєнню різноманітних шахрайських фінансово-господарських оборудок без створення відповідних систем і підсистем управління кредитними, фінансовими, підприємницькими страховими та іншими ризиками. Сутність, підходи та зміст таких систем ризик-менеджменту автором детально розроблено в роботі "Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховщика" [76].
Слід також наголосити, що розробка інфраструктури протидії тінізації економіки залежать від різноманітності об'єктно-технологічного, суб'єктного і причинного складу джерел ТЕ і діалектично пов'язана з діяльністю багатьох міністерств і відомств. Завдання щодо створення ефективної інфраструктури детінізації економіки стоять перед усіма правоохоронними органами та багатьма галузевими міністерствами і відомствами. Останні, в межах своєї компетенції повинні працювати над вирішенням цієї проблеми шляхом створення відповідної відомчої організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки, об'єднуючи свої зусилля в єдиний комплексний підхід. Для забезпечення координації зусиль всіх суб'єктів організаційної структури детінізації економіки, наукового забезпечення зазначених питань доцільно створити науково-координаційний центр з проблем детінізації економіки.
Завданням такого центру можуть бути:
- координація і проведення досліджень форм, методів і механізмів тіньової діяльності;
- проведення економіко-кримінологічного моніторингу динаміки і структурних змін тіньової економіки, визначення її обсягів, впливу на соціально-економічну ситуацію в країні;
- проведення довгострокового прогнозування та розробка організаційно-управлінських і правових рекомендацій щодо методів локалізації джерел ТЕ і створення комплексної інфраструктури детінізації суспільно-економічних відносин;
- розробка рекомендацій щодо впровадження світового досвіду з питань протидії відмиванню доходів незаконного походження та обмеження псевдолегітимних шляхів легалізації тіньових капіталів;
- участь у розробці нормативної бази щодо протидії тінізації суспільно-економічних відносин і т. ін.
Необхідно відзначити й те, що проблеми детінізації економіки тісно пов'язані з технологіями документообороту в цілому і документообігу різнопрофільних джерел ТЕ, тому часом їх важко формалізувати та структурувати в єдину інформаційно-аналітичну систему, яка б могла стати основою комплексної державної програми детінізації всіх сегментів економічних відносин.
Наприклад, алгоритми вдосконалення механізму контролю за поверненням валютної виручки з-за кордону при експортно-імпортних операціях з відстрочкою платежів і поставок, наведені вище, слід розвивати далі, оскільки запропоновані як приклад апробації методики експертизи, алгоритми контрольно-аналітичної системи не охоплюють усі наявні канали відтоку валютних коштів за кордон, бо це є предметом дослідження особливої частини теорії детінізації економіки. Безумовно, вихід щодо призупинення відтоку валютних коштів за кордон є, перш за все, у створенні економічного режиму, привабливогояк для національних, так і іноземних підприємців. Але, з одного боку, в наших кризових умовах зробити це не просто, а з іншого, - приєднуючись до міжнародних фінансових, економічних і політичних організацій Україна отримала певні зобов'язання, які обмежують створення привабливих економічних умов як для іноземних, так і для вітчизняних суб'єктів господарювання. Згадаймо вимоги МВФ щодо ліквідації вільних економічних зон або антидемпінгові справи проти України в 1995-1996 роках. На початку 1997 року проти України було застосовано близько тридцяти антидемпінгових процедур [146]. Тому, коли б навіть вдалося створити до певної міри привабливі умови господарювання хоча б для резидентів, розробка відповідних контрольно-аналітичних систем стосовно наведених у роботі каналів відтоку валюти за кордон не втратить своєї значимості, оскільки ці системи можуть використовуватись як для оцінки обсягів відтоку валюти за кордон, протидії тінізації зовнішньоекономічних відносин, так і для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо збалансування товарних, фінансових та інших експортно-імпортних потоків. Крім того, є природні ситуації, коли пересилання коштів за кордон застосовується як спосіб розкрадання, у таких випадках запропоновані системи можуть стати засобом виявлення і попередження фактів неповернення валютної виручки, її розкрадань, документування, зловживань корумпованих працівників державних органів при розмитненні імпортних товарів, випадків псевдотранзитного імпорту тощо [75, 81-86].
Наведені вище узагальнення механізмів тінізації та визначення методологічних засад детінізації економіки формує системне уявлення щодо створення комплексної організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим процесам. Це, у свою чергу, висуває на порядок денний питання про створення в межах цієї
Loading...

 
 

Цікаве