WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки - Реферат

Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки - Реферат


Реферат на тему:
Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки
Висвітлення організаційно-правових, економічних і кримінологічних передумов, що свідчить про необхідність розробки нових підходів до документального супроводження капіталооборотних операцій, вдосконалення організаційно-правового забезпечення облікових, інформаційно-аналітичних, контрольних та інших управлінських систем в контексті побудови інфраструктури детінізації економіки вимагає наведення узагальненої характеристики нової ситуації в економіці, що сформувалась у процесі соціально-економічних перетворень.
У попередніх розділах роботи ми показали причини, умови та технології глобальної за своїми масштабами тінізації суспільно-економічних відносин. Визначили, що найбільш суспільно небезпечні, невпинно зростаючі криміногенні процеси проходять саме у "підпільному" (протиправному та криміногенному) секторі тіньової економіки. Вони пов'язуються з появою кооперативного руху та зміною, у зв'язку з цим, суб'єктного, а пізніше і об'єктного складу спекуляції, а також установок Пленуму Верховного Суду СРСР щодо нових підходів до кваліфікації розкрадань і хабарництва, створенням інших передумов переливу грошових і товарно-матеріальних ресурсів державних підприємств у засновані посередницькі кооперативи. Показали також, що ці процеси відображають перший "перехідний етап до відтворювально-криміногенної тінізації суспільно-економічних відносин", який охоплює 1986-1988 роки. Другий - 1989-1991 - банківська реформа, яка переросла в третій етап тінізації економіки - "моделювання і впровадження в суспільно-економічні відносини країни розподільчо-інфляційних процесів (1992-1996 роки). Останні стали підґрунтям інтеграції загальнокримінальних злочинів з економічною злочинністю" та засобом перерозподілу загальнодержавної власності з метою стрімкого накопичення первісних приватних капіталів [79, 72-85]. Саме така організаційно-управлінська, правова, економічна і кримінальна політика держави призвела до того, що тіньові криміногенні процеси набули відтворювально-прогресуючого характеру. Кримінальні або напівкримінальні злочинні угруповання проникли в легітимні форми підприємницької діяльності і сконцентрували свій криміногенно-відтворювальний потенціал у таких основних напрямах:
- кредитно-фінансова, приватизаційна і зовнішньоекономічна діяльність як основні засоби подальшого перерозподілу національного валового продукту на користь елітарно-кланових груп суспільства, що застосовують псевдолегітимні засоби тіньового капіталообороту, відмивають ДНП і добувають суспільно-правової реабілітації капіталів криміногенного походження;
- фіктивне підприємництво - створення, придбання і використання фіктивних фірм, малих підприємств, довірчих товариств, конвертаційних центрів і т. ін. як засобів доступу до легітимних фінансово-господарських інструментів, за допомогою яких здійснюються:
- псевдопідприємницька діяльність, незаконні емісії фіктивних платіжних засобів, псевдорозрахункові операції, псевдоугоди, фінансові шахрайства, інші оборудки, спрямовані на здобуття, "намивання", акумуляцію, відмивання капіталів незаконного походження;
- доведення державних підприємств до банкрутства, псевдобанкрутства з подальшою їх приватизацією за низькою ціною;
- відбір, вербовка і розстановка корумпованих осіб на посади в ключових ланках управління економікою, корупціонізація, комерціалізація діяльності правоохоронних та інших органів державної влади;
- "сповзання" цілих галузей економіки з виробничих до непродуктивних, розподільчих псевдоекономічних та псевдолегітимних принципів функціонування;
- глобалізація шахрайств стосовно вкладників та інших клієнтів фінансових установ, афер з енергетичними та фінансовими ресурсами;
- звертання програм соціального захисту населення, науки, культури, пільг незахищених верств населення з метою подальшого перерозподілу і привласнення вивільнених за рахунок цього коштів;
- інтеграція доходів від загальнокримінальної злочинності (рекет, наркобізнес, вбивства на замовлення, пограбування та ін.) у псевдолегітимний капіталооборот із метою забезпечення доступу до фінансово-господарських технологій, акумуляції злочинних капіталів з метою отримання і відмивання надвеликих доходів;
- кримінальний терор підприємців, фінансистів, господарників, торговельного люду під виглядом їх охорони;
- розширення інших каналів протизаконного збагачення за рахунок подальшого розподілу сфер впливу, перерозподілу власності, усунення кланів-конкурентів тощо.
Перелік напрямів, що стали потенційними джерелами накопичення і засобом відмивання кримінальних капіталів можна продовжити, оскільки глобальна деформація суспільних відносин призвела не до правової держави, як прогнозували названі В. Рутгайзером вчені "конструктивісти" [109] - економісти та юристи від ситуативно-політичної кон'юнктури, а до стрімкого зростання і корупціонізації державного апарату, який навіть при бажанні здорової частини працівників державних структур не може виконувати належним чином функції організації життєдіяльності суспільства, захисту населення від насилля, безробіття, деградації, що переростає в руйнацію продуктивних сил суспільства, зубожіння і депопуляцію населення - прогресуюче відтворення і консервацію злиднів.
Виникає ситуація, коли для більшості населення законна діяльність стає недоступною, у зв'язку з чим більшість населення змушена працювати не тільки в неформальному, а і підпільному секторі тіньової економіки. Наш висновок співпадає з технологічною характеристикою п'яти рівнів розвитку тіньових процесів, наведених у роботі О.В. Турчинова [135, 271-283]. Разом з тим, шляхи подолання тіньової економіки автор бачить не в реабілітації тіньовиків, не в подальшій дерегуляції економічних відносин, точніше їх хаотизації, а в системно-комплексному підході щодо вирішення зазначених проблем як на політичному, макроправовому і макроекономічному рівнях, так і на мікрорівнях щодо створення правових і організаційно-технологічних передумов детінізації економіки. Під організаційно-технологічними передумовами детінізації економіки ми розуміємо створення відповідної інформаційно-аналітичної інфраструктури, облікових і пошуково-ідентифікаційних систем документообігу в країні, спрямованих на привентивний, економіко-кримінологічний моніторинг економічних процесів, в цілях прийняття ефективних організаційно-правових рішень щодо створення передумов детінізації суспільно-економічних відносин.
При розробці цих комплексних систем та їх використанні можна буде визначити на системному, а не ситуативно-кон'юнктурному рівні також ті підвиди суспільно-економічних відносин, що є мало небезпечними і підлягають дерегуляції та лібералізації.
Розуміння тіньової економіки як наслідок складного багатоаспектного і, в той же час, системно-причинного процесу, що детермінується і проявляється при взаємодії політичних, економічних, правових ісоціальних чинників, дає можливість бачити його цілісним, зі своїми економіко-правовими закономірностями функціонування, власними формами і структурою джерел. Тому при наявності достатнього обсягу необхідної інформації, що може бути досягнуто за рахунок створення функціонування згаданих вище систем, з'явиться можливість визначити виважені підходи щодо оптимізації балансу між лібералізацією і правовими обмеженнями тих чи інших аспектів фінансово-господарського документообігу, що супроводжує капіталооборот.
Щодо макрорівнів, то подолання соціально-економічної кризи можливе, насамперед, через усунення політичних, економічних та правових чинників тінізації суспільно-економічних відносин.
Складність усунення зазначених макрорівневих чинників полягає в тому, що та частина політичних сил, яким належить реальна політична і економічна влада в країні, стали самі власниками криміногенних капіталів,
Loading...

 
 

Цікаве