WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу - Реферат

Теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу - Реферат

ознаки об'єктивної сторони діянь, що посягають на об'єкт і предмет злочину чи криміногенного, але не криміналізованого тіньового діяння.
Під суб'єктним комплексом тіньових відносин ми розуміємо - учасників тіньових цивільно-оборотних відносин юридичних осіб, а також суб'єктів тіньових відносин фізичних осіб, які поділяються на тіньовиків-делінквентів, що працюють у підприємницьких структурах, установах банківської і парабанківської системи, або в "спеціальних підприємницьких" структурах, створених для "відмивання" доходів незаконного походження (фіктивні фірми, конвертаційні центри і т. ін.), а також спеціальних суб'єктів держапарату, що виконують контрольно-регулятивні функції.
До суб'єктного комплексу ми також відносимо ознаки суб'єктивної сторони тіньових діянь.
Під причинним комплексом тіньових відносин ми розуміємо макро- і мікрорівневі "причини та умови" та сам процес детермінації щодоформування і відтворення чинників, які зумовлюють тінізацію цивільно-оборотних відносин, тобто формують об'єктно-технологічний склад предмета пізнання, а також мотиваційні процеси, що формують основний і спеціальний склад тіньових відносин, тобто впливають на формування психології тіньовика-делінквента.
Виходячи з учення про рівні методології, економіко-кримінологічний моніторинг здійснюється залежно від цілей і завдань, які ставить перед собою науковець-дослідник чи фахівець-практик. Відповідно, у межах, наведених вище, об'єктного, суб'єктного і причинного комплексів, методів локалізації, принципів і засад створення інфраструктури детінізації економіки можна будувати відповідні макрорівневі і мікрорівневі схеми ЕК моніторингу. Рівень ЕКМ, тобто інтерпретація методів пізнання об'єктного, суб'єктного і причинного комплексів, буде залежати від рівня і профілю джерел тіньового капіталообороту як об'єкта пізнання ("галузь", "підприємство", "окрема фінансова операція" у плані об'єктно-технологічного, суб'єктного і причинного комплексу містить різний обсяг інформації і різний криміногенний потенціал, які піддаються моніторингу в цілях локалізації джерел ТЕ та побудови інфраструктури детінізації того чи іншого сегмента тіньових відносин). При цьому слід пам'ятати, що достовірність буває абсолютна і відносна. Наближення до першої вимагає застосування комплексних методів пізнання явищ дійсності, принаймні "одиничне" чи "окреме" потрібно вивчати через ЕК моніторинг взаємозв'язків і взаємообумовлень між "загальним", "особливим" і "одиничним", "частиною" і "цілим", "внутрішніми" і "зовнішніми чинниками".
Зважаючи на загальнотеоретичний характер даної роботи, доцільно розглянути комплексний класифікатор-матрицю ЕКМ, який, з одного боку, більш повно відобразив гносеологічні і функціонально-рольові можливості ЕК моніторингу, а з іншого - став базовим методологічним інструментом макрорівневих і локальних мікрорівневих схем економіко-кримінологічного моніторингу відносин у сфері фінансово-господарського обороту речей, прав, дій.
Класифікатор-матриця економіко-кримінологічного моніторингу тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності (вказується галузь народного господарства чи напрям фінансово-господарської діяльності, або їх конкретне підприємство як об'єкт пізнання)
1. Предмет пізнання: наявність джерел тіньової економіки (вказується той чи інший аспект правовідносин, у сфері ЗЕД та їх криміногенний потенціал визначених згідно із завданнями ЕК моніторингу об'єктом і предметом пізнання)
1.1. Суб'єкти притаманні об'єкту та предмету пізнання:
Суб'єкти ЗЕД_____________________________________________ (визначаються учасники тих чи інших правовідносин, що піддаються ЕК моніторингу)
- фізичні особи - громадяни України, особи без громадянства, іноземці;
- юридичні особи - резиденти, нерезиденти, зареєстровані на митній території України як суб'єкти ЗЕД, у т.ч. резиденти, що мають майно в іноземних суб'єктів господарської діяльності чи ведуть господарську діяльність;
- об'єднання фізичних і юридичних осіб;
- структурні підрозділи юридичних осіб, розташовані на території і за межами України;
- спільні підприємства;
- інші суб'єкти фінансово-господарської діяльності, зареєстровані як учасники ЗЕД;
- спеціальні суб'єкти, що здійснюють конкретно-регулятивні функції.
Примітка. Суб'єкти, предметно-технологічний пізнання визначаються за допомогою аналізу основних і допоміжних нормативно-правових актів, що регулюють організаційно-управлінське, облікове й інформаційно-технологічне коло правовідносин у об'єкті пізнання у сфері ЗЕД перелік основних документів наведено (вказується галузь або інший напрямок фінансово-господарської у гл. 4.1 цієї роботи при проведенні економіко-кримінологічної діяльності, наприклад ринок цінних паперів, сільське господарство, банківська діяльність і т. ін. експертизи механізму валютного контролю складається перелік правових актів, здійснюється їх економіко-кримінологічна ______________________________________________________________________________________ експертиза за методикою, визначеною у главі 4.1)
2. Об'єктно-технологічний комплекс об'єкта економіко-кримінологічного моніторингу (далі - ЕКМ) включає:
2.1. Аналіз дотримання засадничих принципів, порушення яких є першою ознакою наявності тіньових операцій в об'єкті ЕКМ: для ЗЕД - еквівалентність (при експорті, імпорті, бартері) неприпустимість демпінгу (при цих же операціях).
2.1.1. Визначення видів діяльності як предмета ЕКМ: для сфери ЗЕД - експортні та імпортні операції товарів, робіт, послуг; науково-технічна, наукова, навчальна та виробнича діяльність.
2.2. Аналіз структури капіталооборотних операцій.
2.2.1. Фінансові потоки (у національній валюті) через:
а) розрахункові рахунки;
б) поточні рахунки;
в) субрахунки;
г) бюджетні рахунки;
ґ) депозитні рахунки;
д) розрахункові рахунки громадян;
е) рахунки на вклади громадян;
є) рахунки у національній валюті представництв та постійних представництв нерезидентів.
2.2.2. Фінансові потоки в іноземній валюті через банківські рахунки:
а) розрахункові;
б) суброзрахункові;
в) позабалансові;
г) позичкові;
ґ) депозитні;
д) кодовані (анонімні) - введені згідно з Указом Президента України від 1.07.1995 р. № 679/95;
е) клірингові;
є) лоро-рахунки;
ж) ностро-рахунки.
2.2.3. Рух матеріальних цінностей:
а) сировина;
б) напівфабрикати;
в) готова продукція;
г) комплектуючі;
ґ) давальницька сировина;
д) продукція з давальницької
Loading...

 
 

Цікаве