WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу - Реферат

Теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу - Реферат

системою алгоритмів, які, з одного боку, вказують на методи визначення загального стану криміногенних тіньових процесів, а з іншого - є комплексною методологією поглиблення процесу пізнання шляхом застосування й таких елементів ЕК моніторингу, як інститут економіко-кримінологічної експертизи, інститут протидії зростанню латентності злочинів, інститут економічної безпеки підприємництва, інститут детінізації капіталообороту "режимно-облікові бланки". Усі наведенідоповнюючі елементи ЕК моніторингу, з одного боку, є цілісними системами знань, які у межах свого предмета і завдань пізнання можуть застосовуватись самостійно у будь-якій галузі економіки чи напрямі фінансово-господарської діяльності, з іншого - при їх застосуванні у межах ЕК моніторингу вони стають його методами, що дають можливість комплексно відпрацювати галузь чи напрям фінансово-господарської діяльності на предмет наявності чи відсутності у них потенційно-криміногенних джерел тіньової економіки, оцінити їх обсяги, встановити комплекс причин і умов їх відтворення, зробити прогноз про тенденції та динаміку відтворення тіньового капіталообороту і т. ін.
Перед формалізацією алгоритмів застосування ЕК моніторингу на практиці пізнання і детінізації фінансово-господарських відносин (назвемо для зручності ці алгоритми "класифікатор-матриця ЕК моніторингу тіньових відносин") необхідно зазначити наступне: прикладні аспекти зазначеної методології ніби вимагають наповнити кожний методичний алгоритм класифікатора-матриці відповідним змістом отриманих знань у результаті проведення ЕК моніторингу.
Разом з тим, ми ще раз наголошуємо, що завданням цієї частини дослідження є розробка теоретико-методологічних засад ЕК моніторингу, а також структурна формалізація системи інтеграції управлінських, фінансово-правових, економічних, технологічних і кримінологічних знань, яка б дозволила в Особливій частині теорії детінізації економіки комплексно вивчати тіньові процеси у всіх галузях чи напрямах фінансово-господарської діяльності. Саме така практична, або прикладна мета, і є змістом предмета "Особливої частини" теорії детінізації економіки. Саме заради досягнення цієї мети, на даному етапі дослідження ми маємо спрямовувати свої наукові пошуки на розробку теоретико-методологічних засад Загальної частини теорії детінізації економіки. І лише для визначення структурних орієнтирів кінцевої мети формалізації теоретико-методологічних аспектів пізнання тіньових процесів і детінізації різноманітних фінансово-економічних відносин ми поєднуємо за своєю суттю методологічну частину розробки окремих складових ЕК моніторингу та інших елементів теорії детінізації економіки з окремими прикладами. З одного боку, це допомагає нам орієнтуватися у технологічних особливостях об'єкта пізнання, а відповідно більш якісно і скрупульозно формувати основні категорії, синтезованих у даній теорії, різноманітних управлінських, фінансово-правових, технічних і кримінологічних знань. А з іншого - це покращує сприйняття досить складного теоретичного матеріалу, оскільки орієнтує зацікавленого читача на прикладні можливості запропонованої методології. Але ще раз маємо наголосити, що базові або підпорядковані їм положення алгоритмів, які сформульовані у класифікаторі матриці ЕК моніторингу, є лише орієнтовною позначкою, необхідною для системного здобуття майбутнього змісту цих положень. Тобто сам зміст буде розроблятись в Особливій частині теорії детінізації економіки на підставі застосування запропонованих теоретико-методологічних інструментів. Однак цей блок питань виходить за межі Загальної частини теорії детінізації економіки.
Вище ми навели три визначення поняття ЕК моніторингу - етимологічне, гносеологічне і функціонально-рольове. Усі ці поняття є важливими, оскільки відображають природу, цілі, завдання і шляхи застосування ЕКМ. Етимологічний аспект поняття ЕКМ, крім пояснення і обґрунтування семантичного взаємообумовлення природи термінів і явищ, що цими термінами позначені, відображає методологічні аспекти та принцип, якими керується автор при розробці понятійного апарату в процесі формування спеціальної теорії детінізації економіки. Це єважливим, коли через об'єктивні обставини доводиться вводити значну кількість нових понять, покликаних стати підґрунтям формування нових синтезованих, конкретно-наукових гносеологічних знань у вигляді цілої системи вчень про інтерпретацію організаційно-управлінських, фінансово-правових, економічних, інформаційних, обліково-технологічних, правотворчих, правозастосовчих, правоохоронних, профілактично-попереджувальних методів пізнання, моніторингу і протидії феномену "тіньова економіка". У процесі інтерпретації зазначених та інших конкретнонаукових методів пізнання тіньових процесів ми торкаємося різноаспектних нерозроблених питань, які потребують глибоких досліджень, визначення нових понять і термінів, які повинні точно віддзеркалювати специфіку змісту явищ, ознаки їх об'єктного, суб'єктного і причинного комплексу, специфічних методів пізнавальних процесів, їх зміст, процедуру перетворювальних, функціонально-рольових методів щодо створення економічних передумов і ефективної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.
Підходячи до формалізації ЕКМ, доцільно сконцентрувати увагу на гносеології його функціонально-рольових завдань. При цьому його гносеологічна функція повинна бути закладена саме у структурі ЕКМ, у його формалізованій матриці. Саме остання і повинна стати засобом здійснення пізнавального процесу. Схематично ЕКМ можна позначити у межах елементів предмета такої інтегративно-синтезуючої складової теорії детінізації економіки, як економічної кримінології - об'єктно-технічного складу; суб'єктного та причинного комплексу, а також системи знань про методи локалізації тіньових проявів і побудови організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.
Під об'єктно-технологічним комплексом тіньових відносин ми розуміємо:
- об'єкт посягання - правовідносини у тій чи іншій галузі народного господарства чи напрямі фінансово-господарської діяльності як об'єкт посягання з боку тіньовиків-делінквентів;
- предмет посягання - фінансові, матеріальні і нематеріальні активи, виведені з легального капіталообороту в нелегальний або псевдолегальний;
- технологічна складова предмета посягання - фінансово-господарські, інформаційні, організаційно-правові та облікові технології, які: використовуються при вуалюванні тіньового капіталообороту і облікового документообороту, що обслуговує капіталооборот; відображають
Loading...

 
 

Цікаве