WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

моніторинг як систему знань про методи* "пізнання", опрацюванню піддається об'єкт та предмет "пізнання".
1. Об'єктом пізнання є та чи інша група відносин у конкретно визначеній сфері (галузі, напрямі) економічної діяльності на предмет наявності тіньових відносин, пов'язаних з конкретними видами або способами тіньового капіталообороту.
1.1. Предмет і гносеологічна структура процесу ЕКМ як складові елементи об'єкта пізнання. Методологія і метод чільно пов'язані зі змістом предмета пізнання і навпаки. Звідси:
а) предметно-технологічний склад джерел тіньової економіки розглядається як статичний і функціонально-рольовий елемент методології процесу ЕКМ (тобто вивчаємо, спостерігаємо, оцінюємо і т. ін. галузь народного господарства - як джерело ТЕ, напрям фінансово-господарської діяльності - як джерело ТЕ, (діяльність банківських і парабанківських установ, зовнішньоекономічна діяльність, ринок цінних паперів, ринок гарантій і боргових зобов'язань і т. ін. - як джерела ТЕ), фінансово-господарські операції - як джерело ТЕ, види злочинів - як джерело ТЕ, способи скоєння злочинів - як джерело ТЕ);
б) стан організаційно-управлінської діяльності держави, її органів або підприємницьких структур як агентів державного контролю в об'єкті пізнання (правове, технічне, кадрове, організаційно-методичне, інформаційне, морально-психологічне забезпечення) підбір і розстановка кадрів на керівні і матеріально-відповідальні посади, відношення до порушень фінансової дисципліни, обліку і т. ін., що відображає весь організаційно-управлінський інструментарій забезпечення управлінської діяльності, а також розглядається як елемент об'єкта пізнання;
в) рівень технологічної вразливості елементів об'єкта пізнання, пов'язаний із змістом об'єкта вивчення, розробки і т. ін. ("вузькі" місця документообігу, від галузі до окремої фінансово-господарської операції), технологічними можливостями вуалювання видів і способів злочинів і зловживань, тіньового капіталообороту - у сфері приватизації, незаконних емісій фіктивних безготівкових коштів, інших платіжних сурогатів (незабезпечених чеків, векселів, акцій, гарантій і т. ін.); колом партнерів; можливістю псевдобанкрутства; нецільовими використаннями кредитів; зловживанням на забалансових рахунках; сферою розрахунків; за допомогою технологій виробничих і документооборотних процесів і т. ін.;
г) потенційні суб'єкти тіньових відносин (суб'єкти тіньовики-делінквенти, що можуть здійснювати ухилення від оподаткування, фінансово-господарські тіньові операції, розкрадання; спеціальні суб'єкти, що здійснюють контроль, ліцензування, квотування, облік, реєстрацію, стягнення податків, у процесі чого можуть скоювати корупцію, хабарництво, службові підлоги, відмивання коштів незаконного походження та інші злочини і зловживання, притаманні виробничо-обліковим технологіям даного об'єкта пізнання);
д) стан процесів відтворення тіньових капіталів; тіньових відносин; криміногенного потенціалу (надпотужні види і підвиди джерел ТЕ у конкретному об'єкті пізнання; соціально-негативні, антисоціальні, соціально-нейтральні, соціально-позитивні, перемінні, відмираючі та новоутворені джерела ТЕ, джерела деструктивно-відтворювального характеру, різнопрофільно-стабільні, однопрофільно-стабільні, різнопрофільно-епізодичні, однопрофільно-епізодичні джерела ТЕ);
ж) причинно-детермінаційний комплекс джерел ТЕ у конкретному об'єкті пізнання. Його макрорівнева і мікрорівнева класифікація в контексті: рівнів джерел ТЕ; у розрізі об'єктно-технологічного комплексу - організаційно-управлінського, обліково-технічного, технологічного і правового забезпечення; суб'єктного складу, притаманного функціонально-рольовим і оборотним технологіям об'єкта пізнання.
2. Визначення об'єктів і методів локалізації: конкретні тіньові процеси або конкретні види і способи злочинів чи інших криміногенних діянь (як різнорівневі, так і різнопрофільні види і підвиди джерел тіньової економіки, визначені на етапі процесу пізнання).
2.1. Тіньові процеси як об'єкти локалізації (методи локалізації тіньових процесів - "попередження", "усунення" причин тінізації відносин у розрізі економічних, управлінських, технічних, інших об'єктно-технологічних, суб'єктних, інфораційно- і обліково-технологічних, нормативно-правових причин та умов тінізації).
2.2. Види і способи тіньових, криміногенних, але не криміналізованих діянь як об'єктів локалізації (методи локалізації: попередження, виявлення, документування діянь шляхом збору і процесуальної фіксації доказів; кваліфікації діянь, розкриття злочинів).
2.2.1. Фонові джерела ТЕ, у складі яких є джерела соціально-перемінного характеру (відмираючі чи новоутворені джерела ТЕ). Врахування і вивчення останніх є підґрунтям для визначення кримінальної політики щодо криміналізації, декриміналізації криміногенних процесів, які в умовах перехідного періоду динамічно змінюються.
2.3. Моніторинг рівня криміногенності "керівних", "матеріально-відповідальних" та інших посад на предмет можливості їх використання у протиправних корисливих цілях чи для здійснення тіньових операцій з іншою метою (виявлення так званих "хлібних" посад і створення відповідної системи привентивно-попереджувального контролю за ними (контролінг).
2.3.1. Якісний склад суб'єктів тіньової діяльності (методи - перевірка професійних та моральних характеристик кадрів, система підбору кадрів на потенційно криміногенні посади, система недопущення на них осіб, раніше судимих за корисливі злочини і т. ін., система підвищення відповідальності посадових осіб, їх усунення з матеріально-відповідальних та інших потенційно вразливих посад у плані тіньової діяльності).
3. Створення економічних передумов організаційно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин.
В основі розробки інфраструктури детінізації економічних відносин знаходиться, перш за все, система знань про причинно-детермінаційний комплекс тінізації суспільно-економічних відносин, сформована на таких етапах ЕК моніторингу, як "пізнання тіньової економіки", "локалізації різнорівневих та різнопрофільних джерел ТЕ".
Причому, виходячи зі змісту поняття "детінізація економіки" [79, 400], моніторинг мікро- і макрорівневих причин та умов, що детермінують тінізацію відносин, необхідно розглядати у діалектичній єдності. Тільки таким чином ми отримаємо нову синтезовану систему знань, необхідну для створення сукупності макро- і мікрорівневих економічних, правових,організаційно-управлінських, технічних, інформаційних та технологічних передумов повернення економічних взаємовідносин між учасниками економічного обороту країни з тіньового, тобто з різних причин невраховуваного у враховуваний державою сектор цивільного обороту речей, прав, дій. Саме ця синтезована система нових знань (про макро- і мікрорівневі причини тінізації і притаманні їм методи детінізації) ляже в основу розробки комплексу заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що детермінують чи сприяють процесам відтворення тих чи інших джерел та тіньової економіки в цілому.
Таким чином, розробка системи і створення інфраструктури детінізації економіки
Loading...

 
 

Цікаве