WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

механізм визначення і усунення прорахунків у сфері управління, розбіжностей і порушень принципів рівноваги між платоспроможністю платників податків і сумарним податковим тиском, інших суперечностей, які призводять до тінізації відносин, неефективної правозастосовчої практики, правових колізій ("війни законів"), непослідовності, безсистемного проведення адміністративної реформи, яка кожний раз закінчується непомірним зростанням додаткових державних органів, що створює додаткові віктимні ситуації корупціонізації відносин і т. ін.
Вищенаведена інформація дає, на нашу думку, досить глибоке уявлення про сутність, структуру та функціональні можливості ЕК моніторингу. Разом з тим, це макрорівневий, базовий рівень ЕК моніторингу. Він дає нам перший рівень уявлення про загально-теоретичні засади й можливості цієї конкретно-наукової методології. Це, безумовно, не менш важливо, оскільки запропонована підсистема знань - місток між вищими, фундаментальними рівнями методологічного пізнання: філософською, загально- і конкретно-науковими методологіями, від яких ми маємо відштовхнутись при розробці підсистеми економіко-кримінологічних і організаційно-управлінських та правових знань, а від них - до різних рівнів ЕК моніторингу.
Вищенаведена структура базового рівня економіко-кримінологічного моніторингу разом із вченням про "складові елементи тіньової економіки", "причинність" і "детермінацію", інші складові елементи предмета теорії детінізації економіки ми отримуємо комплексну систему методологічних знань про "процеси пізнання сутності тіньової економіки", "принципи, засоби і методи створення економічних передумов, побудови організаційно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин". Розроблений у першому розділі роботи понятійний апарат відображає об'єктно-технологічні ознаки тіньових відносин. Піддавши останні макрорівневому ЕК моніторингу, за умов дотримання запропонованих методологічних засад ЕКМ, ми обов'язково прийдемо до висновку, що такі, наприклад, заходи, як "легалізація" тіньових капіталів шляхом амністії, не тільки суперечать міжнародній практиці боротьби з відмиванням незаконних доходів, а і є безперспективними у плані юридичної техніки їх здійснення.
У 1994 році вже приймався Указ Президента України "Про амністію тіньових капіталів". Але після цього тільки протягом двох років, за оцінками різних експертів, тіньова економіка зросла із сорока до шістдесяти відсотків від ВВП [59, 46].
Виникає питання, чому такий крок держави дав протилежний ефект очікуваному. Справа в тому, що в основу вирішення проблеми покладено помилковий причинний комплекс тінізації економіки. Прийняття Указу свідчить, що його автори причиною тіньового обороту капіталів вважають побоювання тіньовиків відповідальності за незаконне походження коштів. За прогнозами авторів цього Указу і аналогічного проекту Указу, запропонованого у 2000 році, амністія поверне тіньові кошти у легальний оборот і буде сприяти їх поверненню з-за кордону. Але, як показує практика з цих питань, надії ці не виправдались, бо основна причина тіньового обороту капіталів і відтоку їх за кордон є іншою. Економікокримінологічний моніторинг тіньових і зовнішньоекономічних відносин показує, що суб'єктом підприємництва не вигідно працювати у легальному секторі економіки, перш за все, з причин дезінтеграційно-пригнічувального характеру системи оподаткування. Як зазначалось вище, остання складається зі збірки суперечливих податків і зборів, які механічно перенесені з податкових систем різних країн без врахування соціальних, економічних і правових реалій України. Економічна модель чинної системи оподаткування сформована на принципах "податки на податки" та "податки на витрати", що викликає дезінтеграцію фінансових потоків у процесі виробничого циклу, зумовлює вимивання обігових коштів підприємств, у результаті продукується обіг боргів, а не грошей, штучно збільшуються собівартість продукції, що обмежує її збут, формулює інші кумулятивні закладки, які пригнічують капіталооборот, роблять виробництво збитковим, виключають не тільки розширене, а навіть просте економічне відтворення. Саме ці фактори, поряд з пригнічувальною монетарною і кредитною політикою в державі, є основною причиною виштовхування підприємництва у сферу тіньових відносин - у лоно функціонування економічної злочинності, ухилення від оподаткування, корупції, сфери діяльності кримінальних і напівкримінальних кланів, що створюють свої формування за типом існуючих форм звичайних підприємницьких структур.
Такі технологічно насичені проблеми поверховими акціями типу амністії тіньовиків, дерегуляції економіки, створення додаткових фіскальних органів, декларативними закликами до легалізації тіньових капіталів, створенням додаткових фіскально-репресивних органів і т. ін. не вирішити.
Прийняття цих ідей і організаційно-управлінських механізмів як основу, ухвалення управлінських, економічних та правових рішень - означає кинути економічні відносини на повну деградацію, знищення продуктивних сил суспільства та підрив економічної безпеки держави.
Протиставляти цим високотехнологічним проблемам необхідно такі ж технологічно продумані управлінські та економіко-правові механізми вирішення цих проблем. Замість декларативної "легалізації" тіньової економіки - науково обґрунтовану систему економічних передумов і відповідну організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки. В основу останньої потріьно покласти методологічно виважений комплексний механізм визначення і фіксації організаційно-управлінських, технічних, економічних та правових причин тінізації економіки і адекватний усій структурі зазначених відносин пакет заходів, спрямованих на усунення цих причин.
Замість декларативної "дерегуляції" економіки - ЕК моніторинг причин суперечностей, колізій, прогалин, дублювання і "війни законів" та методологічно-комплексна система гармонізації законодавства і створення на цій основі взаємоузгодженого економіко-правового механізму врегулювання, зарегульованих фінансово-господарських процесів.
Наприклад, як зазначалось вище, зовнішньоекономічну діяльність регулює понад 80 нормативно-правових актів, за допомогою яких автори намагались створити дієвий механізм валютного контролю, а довели цей механізм до такого стану, що з існуючих понад 37 основних каналів відтоку валютних коштів за кордон, перекрито один - експорт товарів [73; 74; 78].
Інформаційні відносини регулює понад 30 суперечливих нормативно-правових актів, які практично не створюють ефективного механізму захисту інформації, як і не сприяють ефективному її використанню у боротьбі зі злочинністю [87,626-665].
Таким чином, ми підійшли до того, що кожна проблема, пов'язана з питанням детінізації суспільних відносин, має бути піддана комплексному ретроспективному та поточному економіко-кримінологічному моніторингу.
Перший, загальний рівень економіко-кримінологічного моніторингу складає систему знань і структуру предмета про такі методи: "пізнання", "локалізація", "створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки".
Використовуючи ЕК
Loading...

 
 

Цікаве