WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

можливості економіко-кримінологічного моніторингу, як для оптимізації організаційно-управлінських рішень у сфері профілактики і попередження тінізації відносин, їх детінізації, зокрема боротьби з конкретними криміногенними тіньовими проявами, так і для розвитку криміналістики (у плані документалістики як підгалузі криміналістики) бухобліку та судової бухгалтерії (у плані розвитку системи режимно-облікових бланків, ідентифікаційно-пошукових систем їх виготовлення, отримання, використання, обліку, збереження, погашення, списання). До цих проблем належать організаційно-управлінські аспекти - контролінг, розвиток інформатики, з питань розробки систем захисту інформації, її ефективного і правомірного використання, вдосконалення науки управління ризиками у сфері фінансово-господарських відносин, вдосконалення системи оподаткування, кредитної і монетарної, зовнішньоекономічної, економічної політики в цілому, кримінально-правової політики держави і т. ін.
Безумовно, якщо пройти повний шлях економіко-кримінологічного моніторингу з макро до мікрорівня, то в розробку необхідно взяти за основу конкретну галузь економіки чи напрям діяльності або конкретне підприємство, чи конкретний напрямок діяльності якогось підприємства (скажімо, зовнішньоекономічну чи якусь іншу діяльність) і піддати моніторингу його об'єктно-технологічні, суб'єктні та причинні аспекти. На підставі проведеного моніторингу можна розробити і запропонувати конкретні управлінські, правові, економічні, технічні та технологічні методи і методики протидії. Коли ми піддаємо ЕК моніторингу якусь галузь народного господарства чи якийсь конкретний напрям фінансово-господарської діяльності, то сприйняття запропонованої системи методологічних знань буде більш переконливим. Але це завдання особливої частини теорії детінізації економіки. Зараз ми проходимо найскладніший етап проблем пізнання і подолання тіньової економіки - розробки методологічних засад пізнання і подолання цього явища. Сприйняття цієї конкретно-наукової методології потребує її подальшого осмислення і теоретико-прикладної осмислювальної апробації як автором, так і користувачами цієї роботи. Зазначене не виключає її можливого коригування, оскільки ідея рівнів методології є складною. Ця складність стає зрозумілою, якщо врахувати висновок В.Ж. Келле і Н.І. Макашина, що "в реальному осмислювальному процесі пізнання має місце постійне пересікання різних рівнів методології" [32, 65]. Це пересікання рівнів методології ми реально спостерігаємо при трансформації зазначених теоретичних знань на конкретно-наукову методологію, якою ми вважаємо запропонований нами економіко-кримінологічний моніторинг. Інтегруючи загальнотеоретичні викладки гносеології* на ЕК моніторинг, слід також наголосити на висновках Г. Гіргінова і М.Я. Янкова, що "методологія не включає методи, а перетворює їх в предмет дослідження" [15, 127], а також висновку Б.А. Ворович, що "в сучасних умовах будь-яка область наукового знання не тільки будує теорію розвитку відповідної сторони, але й розробляє на цій основі методи, методики пізнання і перетворення буття" [13, 41].
Аналізуючи різні варіанти визначення поняття методу у різних галузях науки, В.С. Зеленецький підкреслює, що сутність будь-якого методу полягає у "...виконанні методом функції особливого засобу пізнання і перетворення дійсності. При цьому метод - не просто спосіб пізнання явищ, що вивчаються наукою" [28, 185], а "душа і поняття змісту" [50, 218]. "Таким чином, під методом слід розуміти спосіб теоретичного чи практичного підходу до об'єкта в цілях його пізнання та перетворення на основі відповідної методології, науково розроблених і апробованих практикою конкретних методик" [28, 185], - робить висновок В.С. Зеленецький.
Трансформуючи всі наведені загальнотеоретичні викладки на економіко-кримінологічний моніторинг, можна зробити висновок, що ЕК моніторинг є вченням про методи пізнання і подолання тіньової економіки. Він як будь-яке вчення чи теорія, має функціонально-рольове призначення. Економіко-кримінологічний моніторинг виконує орієнтуючу, управлінську, регулятивну, перетворюючу і методологічну функції. Усі вони проявляються як окремі взаємопов'язані рольові аспекти моніторингу, єдність яких утворює сутність його методологічної функції щодо пізнання й перетворення фактів дійсності. Цей висновок відповідає також теоретичним викладкам, що підкреслюються багатьма дослідниками в науковій літературі. Про рольове призначення теорії свідчить "орієнтуюча, аналізуюча [49, 12], регулятивна, управлінська [51, 25], керуюча і методологічна теорії [107, 220]". З цього приводу В.С. Зеленецький наголошує, "із попередніх положень видно, що перераховані ролі теорії проявляються в процесі її функціонування як окремої сторони, взаємопов'язані аспекти, єдність яких і утворює зміст її методологічної функції" [28, 180]. "Відсутність знання лежить в основі не тільки методів пізнання, але і методів перетворення дійсності. Відповідно, воно входить у структуру змісту будь-якого методу", - підкреслює В.С. Зеленецький [28, 188].
Таким чином, сутність ЕК моніторингу полягає в тому, що він є різнорівневою конкретно-науковою методологією пізнання і призупинення розвитку тіньової економіки. При цьому, виконуючи орієнтуючу, управлінську, регулятивну, перетворюючу, а в цілому методологічну роль чи функцію, ЕК моніторинг є конкретно-науковою системою знань чи спеціально-науковою методологією про організаційно-управлінські, технічні, інформаційно-технологічні, економічні й правові методи та притаманні їм методики і технічні прийоми:
-"пізнання тіньової економіки" як феномена в цілому, так і в пізнанні її різнорівневих джерел (наприклад - ухилення від оподаткування, інші економічні злочини, некриміналізовані криміногенні діяння: відмивання коштів протиправного походження; "намивання" фіктивних безготівкових коштів, емісії незабезпечених (фіктивних) платіжних сурогатів (чеки, векселі, акції, гарантії і т. ін.), інших протиправних діянь і тіньових видів діяльності як у розрізі галузей, так і у розрізі різноманітних напрямів фінансово-господарської діяльності);
- локалізації різноманітних вищенаведених та інших джерел тіньової економіки (шляхом застосування методів і методик "профілактики", "попередження", "виявлення" і "розкриття" конкретних тіньових діянь);
- створення економічних передумов організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки як на макрорівні - щодо тіньової економіки в цілому, так і на мікрорівні - у розрізі її конкретних джерел. В основі такої системи лежить вчення про організаційно-управлінські, фінансово-правові, кримінологічні, технічні, інформаційно-технологічні підсистеми визначення, фіксації і усунення причин тінізації. Наприклад, зміни дезінтегруючоїфінансові потоки економічної моделі чинної системи оподаткування, кредитної, монетарної і зовнішньоекономічної політики держави, що пригнічує виробничі процеси і капіталооборот, процеси економічного відтворення, а відповідно, виштовхує підприємницьку діяльність у тінь. Скажімо, інфраструктура усунення причин тінізації повинна будуватись як постійно діючий функціональний
Loading...

 
 

Цікаве