WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

Ця специфіка зумовлює відповідну різнорівневу об'єктно-персоніфіковану структуру зазначених сегментів, ЕК моніторинг яких потребує відповідної інтерпретації як загально-, так і спеціально- чи конкретно-наукових методів і методик пізнання й перетворення явищ реальної дійсності. Тобто ми бачимо, що пізнання кожного сегмента нижнього рівня потребує персоніфікованої методології чи підсистеми знань щодо інтерпретації як загальнонаукових, так і об'єктно-технологічних, спеціальних методів пізнання. Зумовлюється цей підхід специфікою об'єктно-технологічного, причинно-детермінаційного і суб'єктного комплексів, притаманних конкретному сегменту досліджуваних відносин.
Як відзначає А.П. Купріян,"…якщо розумієш методологію у функціональному плані, то число її рівнів, без сумніву, виявиться більшим" [49, 16]. Ми розуміємо і сприймаємо методологію як певну систему знань і в такому аспекті, оскільки саме у функціональному плані пізнання й перетворення дійсності методологія може мати як наукову, так і практичну цінність і бути реалізованою.
Разом з тим, як було зазначено вище, кожний нижній рівень методології опирається на вищий рівень системи знань, і так до фундаментальних загально-філософських систем знань - діалектико-матеріалістичної методології пізнання і перетворення явищ реальної дійсності.
Наведена інформація або ствердження свідчать про діалектичний взаємозв'язок різнорівневих структурно-родових методологій. Відповідно кожний рівень структурно-родового економіко-кримінологічного моніторингу, з одного боку, діалектично пов'язані між собою, а з іншого - кожний рівень ЕК моніторингу має свою певну методологічну самостійність. Чим повніше визначені самостійні функціональні складові елементи конкретного рівня моніторингу, тим є більші його конкретно-наукові методологічні можливості та методологічні можливості інституту економіко-кримінологічного моніторингу як (до певної міри) засадної спеціально-наукової теорії пізнання і протидії тіньовій економіці, що, в свою чергу, входить як функціонально-рольовий елемент в економічну кримінологію і разом з останньою у теорію детінізації економіки, але вже у вигляді конкретного методу практичного застосування знань усіх елементів даної теорії.
Не дивлячись на різнопрофільність і різнорівневість наведених вище галузей наук (теорії управління, економічної теорії, інформатики, математичного моделювання, психокібернетики, менеджменту різноманітних сегментів фінансових, страхових ринків, бухобліку, податкового обліку і т. ін.), а також різних галузей правових наук, ми не виходимо за межі предмета нашого дослідження. Врахування основ і окремих елементів предмета будь-якої з наведених та багатьох інших, наведених нами, галузей наук нам необхідно для того, щоб усвідомлено і науково виважено відстежити як управлінські, інформаційні та ті чи інші фінансово-господарські, цивільно-правові, адміністративно-правові делікти та притаманні їх документообороту технології, використовуються у певних схемах тіньового капіталообороту. Тіньова економіка, її саморегулятивні криміногенні прояви, як і будь яке інше явище, є структурно організованим і знаходиться в певному, взаємообумовленому зв'язку з такими ж однорідними проявами, в якій сфері діяльності вони б не здійснювались. Саме тому, піддаючи моніторингу самі різноманітні підвиди цивільного обороту речей, прав, дій, ми не виходимо за предмет нашого дослідження. Саме на підставі знань, сконцентрованих у зазначених науках, ми можемо реально пізнати будь-який конкретний сегмент тіньової економіки. Синтезуючи їх з відповідними причинно-правовими, причинно-управлінськими, причинно-економічними, причинно-психологічними, причинно-технічними, причинно-технологічними, причинно-документооборотними аспектами і методами протидії тіньовій економіці, ми формулюємо відповідну інтегративну систему знань щодо пізнання й локалізації конкретних джерел тіньової економіки та побудови комплексної теорії про засади, принципи, методи і методики створення економічних передумов і відповідної інфраструктури детінізації економіки.
Тобто в основі взаємозв'язків цих різноманітних галузей науки є конкретний, структурно організований, технологічно взаємообумовлений предмет - криміногенні тіньові делікти - джерела ТЕ, тіньові процеси і пов'язані з ними їх специфічні об'єктно-технологічні, причинно-детерміністичні і психіко-кібернетичні відносини, пізнання і детінізація яких вимагає від нас як розробки інтегрованої спеціальної методології, так і діалектично підпорядкованих їй нижньорівневих підсистем знань, покликаних пізнати й локалізувати відповідні їх рівню джерела тіньової економіки. Як було встановлено вище, діапазон цих джерел різноманітний і поділяється не тільки за тими чи іншими фінансовими, інформаційними, управлінськими чи іншими сегментами відносин, а й за притаманними їм видами і способами тіньової діяльності. Наприклад, такий підвид джерел тіньової економіки, як ухилення від оподаткування, поділяється на підвиди, в основі яких лежать різноманітні податки, яких налічується сьогодні понад 30. Від механізму справлення останніх залежить причинно-технологічний і причинно-суб'єктний склад, що цілеспрямовано зумовлює конкретний спосіб ухилення від сплати податків. Локалізація кожного способу ухилення від оподаткування потребує відповідної підсистеми методологічних знань про його причини, об'єктно-технологічний, суб'єктний склад, а також методи і методики, що містять такі категорії, як "економічний аналіз", "оперативно-розшукова діяльність" (ОРД), "профілактика", "попередження", "виявлення", "розслідування", "розкриття", що є мікрорівневими складовими поняття "локалізація" джерел ТЕ і, поряд з методами теорії управління, інформатики, фінансового права і т. ін., є складовими категоріями "детінізації" економіки.
Ця конкретно-наукова методологія, або підсистема ЕК моніторингу, показує, коли, як і при яких конкретно-технологічних обставинах застосовувати ту чи іншу групу методів і методик. Наприклад, визначивши методологію інтерпретації відповідних методів і методик їх застосування, можна встановити причинно-детермінаційний, об'єктно-технологічний і суб'єктний склад конкретного способу ухилення від сплати податків, на підставі чого визначити методи притаманні таким поняттям: "рання профілактика" ухилень (сюди належать "методи усунення причин"…), "попередження" - вдосконалення обліку, введення режимно-облікових бланків (бланки "суворого обліку", "суворої звітності", ідентифікації бланків, осіб, фактів подій), методів контролінгу і т. ін.; "виявлення" (інформаційно-технологічні, технічні методи, спостереження, аналіз, оцінка, прогноз, ОРД і т. ін.); "розкриття" - процесуальні та технічні методи виявлення збору і фіксації доказів, усунення протиріч у показаннях свідків, огляд і експертиза документів (технічна - підробки, підчистки; судово-бухгалтерська і т. ін.). Це є чи ненайнижчий рівень моніторингу як конкретно-наукової методології пізнання і подолання тіньової економіки. Але навіть у цій підсистемі методологічних знань міститься високий теоретичний і науково-практичний потенціал, який свідчить про значні методологічні
Loading...

 
 

Цікаве