WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат

Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості - Реферат


Реферат на тему:
Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості
Розробка методологічних основ економіко-кримінологічного моніторингу (надалі - ЕК моніторингу) у контексті всього комплексу системи знань, сформованих у межах складових елементів предмета теорії детінізації економіки за своєю суттю має засадниче значення для розвитку теорії та практики пізнання і подолання тенденцій саморегулятивного відтворення технологічно насичених, різноманітних джерел тіньової економіки. Оскільки і ретроспективному, і поточному комплексному ЕК моніторингу піддаються всі елементи предмета запропонованої теорії, то правильне визначення відправних теоретичних положень ЕК моніторингу має вирішальне значення і є основною складовою теоретико-методологічних знань про методи пізнання призупинення і подолання тіньової економіки, інтерналізованих у теорії детінізації економіки.
Визначаючи ЕК моніторинг як певну систему методологічних знань чи методологію пізнання конкретного виду практичної діяльності, необхідно відзначити, що є різні рівні методології, тобто різнорівневі системи знань про методи пізнання і перетворення дійсності. Ми приєднуємося до позиції вчених, що методи і системи знань про них поділяються на загальнофілософські, загальнотеоретичні та конкретно-наукові [28, 172]. В останньому випадку йдеться про методологію конкретної науки. Поділ методології на рівні базується на тому, що кожна з наведених систем знань інтерпретує відповідні її рівню види методів пізнання і перетворення явищ дійсності.
Наукова література з цих питань відзначає від двох до чотирьох рівнів методології [1, 102-103, 291]. Зміст усіх рівнів методології найбільш повно охоплює класифікація, зроблена І.В. Блаугбергом та Е.Г. Юдіним [7, 68-71], які, поряд з іншими вченими, вважають, що "вищий рівень утворює філософська методологія. Її зміст складає загальні принципи пізнання і категоріальний устрій науки в цілому… Другий рівень методології можна позначити як рівень загальнонаукових принципів і форм дослідження… Наступний рівень - це конкретно-наукова методологія, тобто сукупність методів, принципів дослідження і процедур, що застосовуються в тій чи іншій спеціальній науковій дисципліні… Нарешті, останній рівень методології утворює методика і техніка дослідження, тобто набір процедур, що забезпечують отримання одноманітного та достовірного матеріалу, його первинну обробку, після якої він тільки і може включатися в масив наукового знання" [32, 16, 65].
Відповідно до вказаних рівнів методології, вважає Л.Є. Венцковський, "необхідно відрізняти рівні наукового пізнання: нижчий рівень співпадає з методикою; наступний рівень охоплює дослідження методів, що застосовуються у спеціальних науках; потім - рівень дослідження загальних методів, які виходять за рамки окремих наук, і, насамперед, - рівень методів, що застосовуються у всіх науках без винятку; їх дослідження і складає предмет філософської методології" [12, 68].
Як видно з викладеного, підкреслює А.П. Шептулін, "методологія не являє собою цілісної науки, а розчленовується на окремі види й різновиди залежно від того, які - загальні, загальнонаукові або конкретно-наукові - методи вона розробляє і яку конкретну науку обслуговує. Оскільки кожна наука має свій особливий предмет, вона неминуче створює свій метод дослідження, у вимогах якого відображається специфіка її предмета, а відповідно і своя методологія… Така методологія є спеціальною, або конкретно-науковою. Вона має різновиди відповідно до кожної конкретної науки.
Вирішуючи методологічні проблеми стосовно даної науки, конкретно-наукова методологія органічно входить у зміст цієї науки і розробляється представниками даної області знань" [136, 13].
Таким чином, усе частіше науки, "спираючись на фундаментальні основи філософії, здійснюють у відповідній сфері життєдіяльності певну методологічну функцію", - підводить підсумок В.С. Зеленецький [28, 177].
На нашу думку, зазначені вище аргументи повністю стосуються також методологічних засад, напрацьованих у межах кримінологічної науки і конкретизованих нами в загальній частині теорії детінізації економіки, спрямованої на пізнання і протидію тіньовим криміногенним процесам. Розробляючи систему науки "Теорія детінізації економіки", ми дотримувались методології, розробленої у фундаментальних основах філософії. Визначаючи економічну кримінологію як підгалузь кримінологічної науки, у процесі розробки системи знань першої ми взяли на озброєння, перш за все, методологію, або систему науки, елементи її предмета та інший кримінологічний інструментарій, напрацьований у її материнській науці - кримінології. Методологію економічної кримінології у процесі подальшої розробки теоретичних засад пізнання тіньових процесів і детінізації економіки інтерналізували з методологією інститутів теорії управління, фінансового, цивільного та адміністративного права, бухобліку, інформатики, економічною теорією і т. ін. На підставі цієї інтерналізації знань, напрацьованих зазначеними науками, ми отримаємо синтезовану теорію про методи пізнання ТЕ та засади створення відповідної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки. Оскільки економіко-кримінологічний моніторинг визначається нами як одна з основних, або центральна функціонально-рольова складова методологічних знань про методи пізнання і подолання тіньової економіки, то саме у формі ЕКМ та змісті об'єктів його вивчення буде синтезована вихідна система знань про конкретно-наукові методи пізнання і перетворення дійсності (тобто пізнання тіньових процесів і детінізації економіки), напрацьовані в економічному, правовому та управлінському блоках наук, інформатиці, математичному моделюванні та інших науках, що можуть бути використані в інтерпретації притаманних їм методів у процесі здійснення економіко-кримінологічному моніторингу тіньової економіки. Така інтеграція знань різних наук є необхідною закономірністю, оскільки тіньова економіка охопила практично всі сторони цивільного обороту речей, прав, дій. Її пізнання і призупинення процесів саморегулятивного відтворення джерел тіньової економіки можливе лише при інтерналізації знань саме такого широкого кола наук та інтерпретації притаманних їм конкретно-наукових методів. Це зумовлюється різноманітністю криміногенних джерел тіньової економіки і специфічністю притаманних їм технологій, ЕК моніторинг яких вимагає застосування відповідних цим джерелам ТЕ методів і методик пізнання і детінізації самих різноманітних інформаційних, організаційно-управлінських та фінансово-господарських деліктів. Навіть таке похідне позначення наук, які вивчають різноманітні причинні й технологічні аспекти відносин у тих чи інших організаційно-управлінських, фінансових та інформаційно-технологічних сегментах сучасного економічного обороту, свідчить про те, що кожен з цих сегментів має свою індивідуальну специфіку як у плані предметно-технологічних особливостей капіталообороту, щозабезпечується відповідним документальним супроводженням, так і в плані причинного, об'єктного і суб'єктного комплексу.
Loading...

 
 

Цікаве