WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Поняття, об’єкт, предмет, мета, теоретичне та практичне значення економіко-кримінологічного моніторингу - Реферат

Поняття, об’єкт, предмет, мета, теоретичне та практичне значення економіко-кримінологічного моніторингу - Реферат

запобігання криміногенній тінізації національних і міжнародних економічних відносин, а також протидії "відмиванню", "намиванню", "акумуляції", "легалізації" чи "відтворенню" капіталів, здобутих незаконним шляхом.
Сутність, відповідні рівні синтезованого економіко-кримінологічного моніторингу, притаманних йому методів і методик детальніше ми розглянемо нижче. Разом з тим, тут доцільно зазначити, що теоретико-методологічна розробка економіко-правової, організаційно-управлінської, інформаційно-аналітичної, технічної і технологічної інфраструктури детінізації економіки та вдосконалення методів і методик як засобів попередження криміналізованих і некриміналізованих суспільно небезпечних криміногенних проявів у сфері фінансово-господарських відносин чи сфері цивільного обороту речей, прав, дій у цілому є метою і, на нашу думку, перспективним напрямом розвитку не тільки кримінологічноїнауки. Методологія, розроблена в економічній кримінології, має стати підґрунтям розвитку фінансово-правових методів попередження, виявлення і розкриття складних, технологічно насичених фінансово-господарських злочинів як одного з джерел тіньової економіки, а головне - стати науково виваженим ефективним засобом та/або системою знань про методи детінізації економіки і водночас методом пізнання та ранньої профілактики й попередження злочинів, шляхом усунення основних причин злочинності у сфері податкових, кредитно-фінансових і економічних відносин у цілому.
За допомогою ЕКМ об'єктно-технологічного, причинного та суб'єктного складу різних форм розрахункових, кредитних, зовнішньоекономічних операцій, операцій на забалансових рахунках кредитно-фінансових установ, на фондовому ринку, ринку боргових зобов'язань і т. ін. можна визначити не тільки напрям тенденцій і причинно-технологічні взаємообумовлення тіньових процесів чи використання різних фінансово-господарських агрегатів для визначення загальної криміногенної обстановки в тому чи іншому сегменті економіки. ЕКМ може бути застосовано і в плані виявлення притаманних цим фінансово-оборотним операціям видів і способів скоєння злочинів чи схем тіньового, але некриміналізованого обороту тіньових капіталів, що здійснюються з метою емісії фіктивних безготівкових коштів, розкрадань, ухилення від оподаткування і т. ін. Напрацьовуючи синтезовані знання про ті чи інші способи використання технологій, особливостей тих чи інших фінансових інструментів у злочинних або в інших неправомірних цілях, ми можемо визначити економічні та організаційно-правові протиріччя, закладені в тому чи іншому організаційно-управлінському сегменті фінансово-господарського обороту, які є причинами і умовами глобалізації тіньових процесів криміногенного характеру та створюють передумови щодо усунення за ними соціального контролю.
Вихід на методологічно-матричний рівень моніторингу причин і технологій криміногенної тінізації економічних відносин та на специфічні системи інтерпретацій методів і методик створення передумов детінізації відносин чи локалізації взаємообумовленостей формування особи делінквента-тіньовика або на конкретно-наукові методи протидії глобалізації криміногенних процесів у сфері економіки, а також методи попередження, виявлення і розкриття даної категорії високотехнологічних криміногенних тіньових проявів має як теоретичне, так і практичне значення.
Теоретичне значення економіко-кримінологічного моніторингу полягає в тому, що ЕКМ разом з іншими економіко-кримінологічними інститутами на підґрунті інтерналізації знань, накопичених в інформатиці, теорії управління, в економічному і юридичному блоках наук, створює синтезовані знання, спрямовані на розробку методологічно виваженої теорії побудови ефективної системи й відповідної їй інфраструктури детінізації економіки. Окрім зазначених можливостей ЕКМ, отримане із зазначених та інших дисциплін та інтегроване в економічній кримінології знання у контексті визначення причин тінізації економіки та шляхів їх усунення показують напрями розвитку цілого ряду економічного, юридичного та організаційно-управлінського блоків наук, таких наприклад, як бухгалтерський облік, судова бухгалтерія, фінансове право, документалістика, підгалузь криміналістики, контролінг, підгалузі організаційно-управлінської науки, інформатизації податкових, банківських та інших фінансово-правових технологій, спрямованих на вдосконалення системи оподаткування, кредитної та монетарної політики, недосконалість яких стала основним чинником деградації процесів економічного відтворення, глобальної тінізації економіки та саморегулятивного відтворення криміногенного потенціалу у сфері фінансово-господарських відносин.
Практичне значення економіко-кримінологічного моніторингу полягає в тому, що інтеграція зазначених та цілого ряду інших економічних, юридичних та управлінських наук спрямована на розробку саме практичних завдань - детінізацію економіки, локалізацію криміногенних джерел тіньової економіки, попередження, виявлення та розкриття високотехнологічних фінансово-господарських злочинів, усунення причин і умов, що сприяють їх скоєнню. Мета ЕКМ - об'єктивізувати знання про джерела ТЕ і дати поштовх до визначення методів їх локалізації, а також - створення інфраструктури детінізації фінансово-господарських відносин. Саме ці прикладні аспекти мети свідчать про практичне значення ЕКМ, а відповідно - і життєздатність.
Як підкреслює у своїй фундаментальній роботі "Общая теория борьбы с преступностью" вельмишановний В.С. Зеленецький, "історія розвитку науки підтверджує обумовленість виникнення і розвитку ідей соціально значимими потребами суспільства. При відсутності останніх ідея приречена на забуття" [28, 25].
"Ідея, - відзначав К. Маркс, - надмірно осоромлювала себе, як тільки відділяла себе від інтересу" [52, 89].
Таким чином, ідея розробки теорії детінізації економіки та створення в межах даної теорії такої конкретно-наукової методології, як економіко-кримінологічний моніторинг та деяких інших організаційно-управлінських і спеціально-кримінологічних інститутів інфраструктури детінізації економіки, на наш погляд, продиктована саме суспільно необхідною потребою щодо розробки теоретико-методологічних основ пізнання, моніторингу та протидії, глобалізованому в умовах перехідного періоду феномену "тіньової економіки". Глобалізації тіньової економіки і її проникненню у всі сфери суспільно-економічного життя значною мірою сприяла відсутність комплексної конкретно-наукової теорії та відповідної інфраструктури організаційно-правових перманентно запобіжних профілактичних заходів щодо
Loading...

 
 

Цікаве