WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин - Реферат

Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин - Реферат

суб'єктів виконання, а і в дезорієнтованих співробітників правозастосовчих органів.
З цього приводу слід зазначити, що здійснена раніше кодифікація тих чи інших галузей права базується на науково виважених, всесвітньо визнаних формально-логічних методах законотворення, тому її не можна вважати застарілою, хоча б у частині формально-логічних підходів до законотворчих процесів. Розробка та прийняття великої кількості окремих (дрібних) законодавчих актів з питань підприємницької діяльності, власності тощо, без урахування уже кодифікованих галузей права вимагає починати все з чистого аркуша, тобто з інкорпорації прийнятого в останні роки великого та суперечливого масиву нормативно-правового матеріалу.
2. До другого рівня даної категорії причин та умов, які, з одного боку, є причиною і засобом поглиблення тінізації економіки, а з іншого - сприяють відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом, слід віднести такі категорії чинників:
2.1. Прийняття окремих нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, кредитних, розрахункових та інших банківських операцій, операцій з цінними паперами, приватизаційними сертифікатами тощо, які прямо сприяють скоєнню зловживань та вуалюванню (тінізації) джерел накопичення капіталів злочинного походження.
2.2. Встановлення дезінтегруючої фінансові потоки системи оподаткування.
2.3. Прогалини у нормативних актах чи неповнота механізмівконтролю, які сконструйовані без урахування специфіки технологій документообороту того чи іншого об'єкта регулювання, а також організаційно-правової процедури здійснення контролю.
2.4. Доповнюють дану категорію чинників, декларативність норм, відсутність механізму їх виконання та суперечливість між ними.
Як приклад, щодо першої категорії чинників можна розглянути нормативно-правові акти стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Проблемам встановлення валютного контролю, урегулюванню інших питань у сфері зовнішньоекономічних відносин присвячено понад вісімдесят законодавчих і підзаконних актів. Разом з тим, з прийняттям кожного наступного акта з цих питань, механізм валютного контролю погіршується [78].
Аналогічна ситуація щодо правового режиму відкриття анонімних валютних рахунків, введених Указом Президента України від 1 серпня 1995 р. № 679/95, згідно з яким банківським установам було дозволено відкривати такі рахунки [141], що сприяло тіньовому капіталообороту, насичувало фінансово-господарський механізм капіталами протиправного походження, а також суперечило міжнародній практиці з цих питань, а саме п.1 ст. 3. Директиви Ради Європейського співтовариства від 10 червня 1991 року за № 91/308/ЄЕС, Конвенції Ради Європи "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом", ст. 12 "Рекомендації Ради Європи фінансовій поліції з питань відмивання грошей", прийнятих на Страсбурзькій конференції з питань відмивання грошей 28-30 вересня 1992 року [54]. У цих актах, зокрема, вказано, що країни-учасниці беруть на себе зобов'язання не відкривати анонімних чи адекватних кодованих валютних рахунків. Україна приєдналася до рішень зазначеної Конвенції.
Доповнює першу категорію даної групи чинників і висвітлює другу - спроба провести ідею легалізації тіньових капіталів. У кінці 2000 року Кабінетом Міністрів подано законопроект, що передбачає легалізацію тіньових доходів злочинного походження шляхом податкової амністії [20].
Слід підкреслити, що в разі прийняття такого законопроекту це призведе не до легалізації, тобто залучення в легальний сектор економіки тіньових капіталів, а до амністії тіньовиків, уже виявлених правоохоронними органами. Щодо звільнених у результаті такої амністії правопорушників і тих, які ще не виявлені правоохоронними органами, то накопичені ними кошти, як і раніше, будуть використовуватись у нелегальному чи псевдолегальному обороті й надалі, оскільки основна мотивація здійснення ними нелегального бізнесу - це не побоювання відповідальності за порушення закону, а мета - ухилитися від дезінтеграційно-пригнічувального впливу на процеси економічного відтворення недосконалої системи оподаткування.
Аналіз, наведених вище факторів тінізації економіки, дає нам можливість сконцентрувати узагальнений блок причин та умов, що сприяють посиленню і зростанню обсягів тіньової економіки в Україні. Такими є:
- відсутність економічно обґрунтованого, взаємоузгодженого, збалансованого, а звідси - і стабільного законодавства, яке б упроваджувало в фінансово-господарські відносини відтворювальні економічні процеси, сприяло б реалізації суспільно корисної підприємницької ініціативи та подоланню правового нігілізму влади і населення країни;
- недосконалість системи обліку, звітності необхідних контрольно-аналітичних інформаційних баз даних та механізмів документального контролю;
- дезінтегруючий фінансові потоки податковий тиск, антагоністичний з інтересами та можливостями переважної кількості фізичних та юридичних осіб;
- відсутність відтворювально-стимулюючої монетарної та кредитно-фінансової політики, невиплати пенсій, заробітної плати, а в результаті - відсутність інвестиційної альтернативи тіньовим капіталам;
- зростання чисельності родинно-кланових кримінальних структур, безкарність їх діяльності, пасивна згода держави на кримінальні форми первісного накопичення капіталів, легалізацію кримінальних авторитетів, зокрема - у суспільно-політичному житті, і як результат - інтеграція організованої злочинності з суб'єктами економічної діяльності та саморегулююче відтворення протиправно-нігілістичної психології у всіх прошарках населення та суб'єктів організаційно-управлінських та суспільно-економічних відносин;
- недооцінка посадовими особами держави суспільної небезпеки існування тіньової економіки та висунення ними таких концепцій щодо її подолання, які суперечать міжнародній практиці з цих питань, і є хибними та безперспективними в плані юридичної техніки їх здійснення;
- неадекватність форм і методів діяльності правоохоронних органів у зв'язку з докорінними змінами в тіньовій економіці та в економічній злочинності й слабким науковим і організаційно-правовим забезпеченням проблем детінізації економічних відносин;
- адміністративні бар'єри, правова незахищеність суб'єктів економічної
Loading...

 
 

Цікаве