WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин - Реферат

Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин - Реферат


Реферат на тему:
Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин
Характеристика нормативно-правового та пов'язаного з ним технічного й технологічного детермінаційно-причинного комплексу є продовженням розвитку вчення про причини та умови, що сприяють зростанню тіньових процесів у сфері фінансово-господарського обороту речей, прав, дій.
Причому перед тим, як перейти до більш детальної характеристики зазначеного причинного комплексу, слід зауважити, що він суттєво відрізняється від макрорівневих, де технічні та технологічні аспекти є частіше не причинами, а умовами скоєння тіньових проявів. Наприклад, погане технічне укріплення об'єкта торгівлі та технологічна простота протиправного діяння провокує особу до скоєння злочину. Інша справа, коли скажімо, технологічні аспекти недосконалості системи оподаткування, кредитної і монетарної політики і т. ін. викликають глобальний масив негативних чинників, що зумовлюють суб'єкта суспільно-економічних відносин вести свої справи у тіньовому секторі економіки, при цьому скоювати службові підлоги, корупційні діяння і т. ін.
У попередньому параграфі ми позначили деякі першопричини або макрорівневі соціально-економічні та організаційно-правові чинники, що сприяли виникненню та стрімкому розповсюдженню тіньових процесів. Позначили деякі нормативно-правові акти та змодельовані ними технології і механізми, які стали в основі первісного накопичення, "намивання", акумуляції і "відмивання" тіньових капіталів. Визначили, що перші такі нормативно-правові рішення були прийняті у сфері кримінального судочинства щодо змін підходів до кваліфікації такого складу злочинів, як розкрадання державного чи колективного майна, приписки та інші перекручення звітності про виконання планів (ст.ст. 84-1471 КК України), спекуляція (ст. 154 КК України) та хабарництво (ст. 168 КК України) [79, 76-79]. Ці нормативно-правові акції в сукупності з упровадженням кооперативів, які частіше створювались при державних підприємствах родичами та друзями керівників зазначених підприємств і започаткували механізми родинно-кланового перерозподілу суспільної власності, у чому відобразився перший етап тінізації суспільно-економічних відносин.
Трансформація банківської системи (1987-1991 р. р.) та допущені прорахунки при цьому [79, 74-86] забезпечили доступ даних кланів до легітимних фінансово-господарських інструментів, стали другим етапом тінізації економіки.
Далі відзначили, що третій етап поглиблення тінізації відносин, який розпочався в 1992 році, пов'язується з прорахунками в кредитній, монетарній та податковій політиці держави, зародженням ринку цінних паперів та приватизації. Усе це викликало глобалізовані шахрайства трастів, незаконні емісії фіктивних безготівкових коштів із авізо, чеків, випуск різноманітних платіжних сурогатів, шахрайств з використанням електронних засобів зв'язку і перетворило окремі протиправні діяння у протизаконний капіталоутворюючий процес накопичення капіталів криміногенного характеру [72, 194-277]. Якщо провести аналіз технологічних аспектів цих політичних, фінансово-, кримінально-правових та управлінських акцій, то ми побачимо, що кожен з попередніх етапів готував базу для впровадження наступного. Врешті-решт, усе це призвело до гіперінфляції, руйнації виробничого сектора економіки, втрати двох третин національного валового продукту, глибокої економічної кризи та глобальної тінізації суспільно-економічних відносин. За розрахунками різних фахівців, обсяги тіньової економіки в 1994-1996 роках зросли від 50 до 65 відсотків загального економічного обороту країни [14], а в зверненні Президента України до Верховної Ради у 2001 році обсяг тіньової економіки прирівняно до обсягів легальної економічної діяльності.
Поряд з іншими чинниками тінізації економіки на сучасному етапі одним із основних називають надмірний податковий тиск. У яких конкретно технологічних механізмах відображаються прорахунки держави у сфері податкової політики? Деякі аспекти цієї проблеми позначили вище. Тут доцільно їх розкрити глибше. Як відомо, податкова система складається з двох компонентів - податкової служби та системи оподаткування. Якщо перша складова - податкова служба - покликана забезпечити адміністрування податків у строки та порядку, визначеному в системі оподаткування, то виходить, що основні технологічні механізми реалізації податкової політики закладені саме в конкретних податках, які складають систему оподаткування.
Не претендуючи на повне визначення змісту поняття "система" (оскільки це не є основним предметом даного дослідження), ми лише відзначимо, що будь-яка система передбачає чітку взаємодію всіх її компонентів і категорично не припускає внутрішньої суперечності між її складовими. В області техніки такі суперечності між елементами "системи" руйнують і виводять з ладу весь механізм технічного приладу. У сфері суспільних відносин механізм "системи" якийсь час існує, але дає результати протилежні від задекларованих. У результаті така "система" стає чинником деградації відносин.
Розглянемо хоча б коротко, що в контексті основних завдань "системи" являє собою чинна система оподаткування. Економіко-кримінологічний аналіз показує, що існуюча система оподаткування України є не прозорою економічною моделлю взаємоузгоджених між собою податкових зобов'язань, оформлених у цілісну правову конструкцію, а набором суперечливих, дезінтегруючих фінансові потоки кумулятивних податків. Економічна і правова модель системи оподаткування впровадила в податкові відносини дезінтеграційно-пригнічувальні за своєю природою принципи "податки на податки" та "податки на витрати". Це, перш за все, ускладнило саму систему оподаткування, зробило її непрозорою, зумовило непродуктивний документооборот, обслуговування якого вимагає додаткових людських ресурсів, а водночас упроваджує багатократне оподаткування одних і тих же сегментів виробничого циклу. Включення в базу оподаткування витрат, зокрема витрат, що йдуть на сплату податків, детермінує "вимивання" оборотних коштів підприємств на стадії започаткування економічного циклу, штучно збільшує собівартість продукції, її ціни, зниження конкурентоспроможності перед імпортом, а відповідно викликає пригнічення збуту
Loading...

 
 

Цікаве