WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Макрорівневий комплекс причин та умов тінізації суспільно-економічних відносин - Реферат

Макрорівневий комплекс причин та умов тінізації суспільно-економічних відносин - Реферат

отримали доступ до легітимних фінансово-господарських інструментів, за допомогою яких стали проникати в легитимні схеми економічного обороту та насичувати різні сфери суспільно-економічних відносин ще більш потужним криміногенним тіньовим потенціалом [72; 76].
Увесь цей деструктивно-руйнівний економічний та морально-психологічний криміногенний потенціал, що виник як результат тіньової економіко-правової політики (першопричина), зародив мотиваційно-детерміністичний комплекс чинників, що продукують відтворення глибокої системної кризи:
- правової системи країни;
- організаційно-правової інфраструктури управління соціальними, економічними та політичними процесами;
- правового режиму функціонування економічної системи країни, які, у свою чергу, стають макрорівневими детермінантами відтворення нових негативних факторів тінізації, руйнації, дезінтеграції економічних процесів, загрожують економічній безпеці держави.
Перший чинник - "криза правової системи"
- став засобом:
- прогресуючого відтворення такого явища, як колізія норм і законодавчих актів, що знову-таки з легкої руки публіцистів влучно назвали "війною законів";
- прогресуючої руйнації правозастосовницької системи та виникнення правового нігілізму як на рівні суб'єктів виконання норм, так і на рівні правозастосовчих органів;
- розбалансування кримінально-правової політики в державі.
Другий чинник -"криза організаційно-правової інфраструктури системи управління соціальними, економічними та політичними процесами" - зумовлює довготерміново-дестабілізуючу небезпеку системи управління - хаотичне створення, ліквідацію, реорганізацію тих чи інших інституцій держави, такого ж хаотично-дестабілізуючого збільшення чи скорочення штатних одиниць у її владних органах. Разом з тим, у результаті проведення таких невиважених, ситуаційно-кон'юнктурних компаній виникає новий виток ще більш загостреного комплексу проблем, які зумовлюють таке ж хаотичне, ще більш надмірне чергове збільшення недієздатних, інколи нелегітимних державно-правових інституцій з дезорієнтованим та професіонально-деградованим кадровим апаратом.
Третій чинник - "криза правового режиму функціонування економічної системи країни" - продукує деградацію і знищення продуктивних сил країни, руйнацію виробничого сектора економіки, гіпертрофовану фінансову систему, колоніально залежну від міжнародних фінансових кіл внутрішньо- і зовнішньоекономічну діяльність, руйнівну кредитну, монетарну та податкову політику щодо вітчизняного виробника, злочинно-халатну відмову від управління залишками державного сектора економіки, руйнацію, банкрутство високотехнологічних виробничих комплексів на користь зарубіжних конкурентів і т. ін.
Правовий режим або правові механізми, закладені в основу реформування економічної системи, продукують системну економічну кризу, безробіття, тінізацію фінансово-господарських операцій, пригнічення виробничого сектора економіки та процесів (навіть простого) економічного відтворення, деградацію продуктивних сил, інтелектуального потенціалу та суспільної свідомості в країні.
Передумови, створені від впливом зазначених чинників, детермінували:
- інтеграцію загальнокримінальної злочинності з економічною;
- центр ваги першої (загальнокримінальної) перемістився у сферу економіки. (Саме корисливі економічні мотиви, що продукуються економічною політикою держави (стрімке накопичення капіталів, створення приватного власника - опори реформ), лежать в основі вбивств на замовлення, рекету, шантажу, відмивання доходів протиправного походження і т. ін.).
- саме такий причинний комплекс призвів до того, що кількісний масив незаконних доходів зумовив зміну їх якісних ознак і форм використання (тобто споживчий характер незаконних доходів змінюється на криміногенно-відтворювальний - криміногенні готівкові форми розрахунків на "тіньові" псевдолегальні безготівкові міжбанківські та навіть міжнародні банківські схеми трансакцій таких капіталів);
- проникнення протиправних капіталів у легальні схеми економічного обороту насичують різні сфери суспільно-економічних відносин надпотужним криміногенним потенціалом;
- нормотворчу, управлінську й економічну діяльність державних органів пронизує корупція, лобізм, протекціонізм, підкуп, шантаж, шахрайство з фінансовими ресурсами, псевдобанкрутство, навмисне доведення підприємств до банкрутства з метою їх подальшої приватизації за низькими цінами, псевдоугоди, ухилення від оподаткування, акумуляція, "намивання" і "відмивання" капіталів незаконного походження, інші форми кримінального промислу, який переростає в глобальну тінізацію суспільно-економічних відносин, детермінує значну концентрацію інших негативних чинників і антагоністичних протиріч, які носять відтворювально-прогресуючий, негативний вплив на соціально-економічні процеси [79, 329-335].
Причинами третього етапу тінізації суспільно-економічних відносин, який розпочався у 1992 році, стали прорахунки в податковій, кредитній та монетарній політиці держави. Щодо характеристики зазначеного причинно-детермінаційного комплексу слід відмітити наступне.
У світовій практиці ринкових методів управління економікою податкова політика стоїть в одному ряді з такими економічними інструментами, як бюджетне фінансування визначених державою пріоритетів та вплив через кредитну й монетарну політику на грошовий обіг і фінансово-господарську кон'юнктуру в цілому. Тобто кредитно-фінансова, монетарна й податкова політика є основними елементами економічних методів управління економікою, упровадження яких повинно здійснюватись на засадах стимулювання прогресивних соціально-економічних процесів. Щодо управління економікою через використання податкових важелів, то воно через систему податкових пільг, податкового кредиту, інші податкові інструменти повинно бути спрямоване, перш за все, на відтворення виробничих процесів, забезпечення і підтримку збалансованого економічного зростання, ефективного використання ресурсів, стимулювання легальних форм обороту капіталів, інвестиційної діяльностій підприємницької активності, а на цій основі - стимулювання процесів розширеного економічного відтворення, за рахунок чого може здійснюватись стабільне наповнення державного бюджету і формування задекларованої в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки. Вирішення таких завдань передбачає комплексні, глибоко виважені та скоординовані підходи до адаптації правового регулювання нових ринкових, економічних процесів до економіко-правового середовища країни і навпаки.
Разом з тим, прорахунки держави в кредитній, монетарній, податковій та інших сферах економічної політики, невиважена обвальна лібералізація цін, недоліки в правовому регулюванні економічних процесів призвели з початку до відкритої, а пізніше, через пригнічувальні монетарні механізми - до завуальованої гіперінфляції, втрати платоспроможності громадян, розпаду виробничих зв'язків, "вимивання" оборотних коштів підприємств, прогресуючої деградації виробництва та тінізації суспільно-економічних відносин, а в цілому - до системної економічної кризи.
Причина такої ситуації криється у тому, що задекларована (у цілому концептуально продумана) податкова політика, реалізована в чинній системі оподаткування України, відобразила переважно фіскальні та проігнорувала регулятивну функції податків. Кредитна політика звелась до спекуляцій кредитними ресурсами в самій банківській системі та посередницькій сфері економіки, а монетарна - до демонетизації економіки, тобто надмірного обмеження обсягів грошової маси в економічному обороті країни. Стосовно останньої складової економічної політики слід зазначити, що вона мала б передбачити не тільки обмеження загальної маси грошей, а і їх збільшення (у певних випадках) до оптимуму, необхідного для ефективного обслуговування виробничих процесів і забезпечення обороту виробленої продукції. Зведення монетарної політики до
Loading...

 
 

Цікаве