WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки - Реферат

Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки - Реферат

трансформаційних тенденцій у тому чи іншому видах тіньових джерел як "неформального", так "підпільного" секторів тіньової економіки.
Виділення у структурі складових тіньової економіки таких елементів, як сектори, джерела, види джерел (джерела "підпільного " та "неформального" секторів), їх підвиди (ті чи інші діяння чи напрями діяльності або конкретні операції) є також доцільним з тих міркувань, що це дає змогу формально-логічними та кримінологічними методами на системному рівні більш повно визначити перелік джерел ТЕ, розкрити природу тіньових капіталів, визначити різні рівні й однопрофільні та різнопрофільні ознаки джерел їх походження, потужність, рівень суспільної небезпеки, технології накопичення і легітимізації (відмивання) капіталів, розробити оптимальну кримінальну політику щодо декриміналізації не криміногенних джерел доходів споживчого характеру и локалізації джерел доходів деструктивно-відтворювального антисоціального, соціально перемінного характеру.
Учення про джерела тіньової економіки покликано стати інструментом пізнання їх структури (види, підвиди), відслідкування (моніторингу) їх змін, специфіки технологій, характеру їх впливу на різні види суспільних відносин і на даній основі стати підґрунтям для визначення ефективної державної соціально-економічної, організаційно-правової, кримінальної політики, (питання криміналізації та декриміналізація діянь і т. ін.) щодо нейтралізації антисуспільних джерел тіньової економіки [79, 361-362, 383].
Поділ джерел на види та ті чи інші різнорівневі, різнопрофільні підвиди джерел (діяльність, окремі операції, діяння, злочини, їх способи і т. ін.) дає можливість визначити, наприклад, перспективи взаємодії з міжнародними правоохоронними організаціями з питань спільної боротьби з тими чи іншими джерелами "тіньової економіки", що мають транснаціональний характер. Так, боротьба з тіньовою економікою на міжнародному рівні може мати успіх, перш за все, стосовно найбільш небезпечних джерел підпільного сектора тіньової економіки у вигляді кримінальних проявів (наркобізнес, великомасштабні фінансові махінації), оскільки саме вони за своєю технологією здійснення і характером впливу на криміногенну тінізацію відносин мають не тільки національні, а і міжнародні суспільно небезпечні наслідки. Тому розробка саме цих проблем і боротьба саме з такими небезпечними тіньовими проявами об'єктивно може мати успіх на міждержавному рівні.
І навпаки, така складова тіньової економіки, як неформальна економічна діяльність і навіть деякі малонебезпечні злочини чи правопорушення, що є малопотужним джерелом доходів незаконного походження, у підпільному секторі тіньової економіки мають, як правило, обмежений суто національний характер. У зв'язку з цим у міжнародному масштабі мають менше перспектив щодо негативного ставлення до них, а відповідно, протидія, як і наукові розробки пов'язаних з ними проблем, може мати більше успіху саме в межах конкретної держави, оскільки в інших державах ставлення до малонебезпечних тіньових проявів і джерел неформального сектора тіньової економіки є різним. Наприклад, в одній державі та чи інша діяльність практично не зустрічається і відповідно не оподатковується, в іншій - така діяльність є, але рівень розвитку держави не потребує оподатковувати цей вид діяльності, а в третій групі держав джерела надходження коштів у бюджет обмежені, а неоподатковувані види діяльності розповсюджені і є важливим потенційним джерелом доходів у бюджет, відповідно ця держава включає таку діяльність у категорію оподатковуваної.
Разом з тим, виділивши даний вид джерел (джерела неформального сектора), ми можемо визначити, що такі джерела доходів мають соціально перемінний або навіть соціально позитивний чи соціально нейтральний характер і з часом (з різних причин) можуть трансформуватись. Як вже зазначалось, доходи, отримані з того чи іншого джерела неформального сектора економіки, сьогодні не оподатковуються, а з часом переводяться в категорію, що підлягає оподаткуванню, і через сегмент джерел "ухилення від оподаткування" переводяться у "підпільну" складову тіньової економіки.
Учення про структурну класифікацію джерел "Тіньової економіки" [79, 361-362] допоможе нам також у визначенні їх індивідуальної специфіки і притаманних їм методів розрахунку обсягів тіньових доходів (у тому чи іншому виді чи підвиді джерел), умовах їх застосування в Україні. Наприклад, "Монетарний метод", що базується на визначенні обсягу позабанківського обігу коштів, може більш точно відобразити макрорівневий обсяг тіньових капіталів у "підпільному" секторі тіньової економіки, ніж у "неформальному". Наведемо такі цифри. Питома вага грошової маси в Україні, що знаходилась поза банківським обігом, на кінець 1995 р. складала 25 %, на кінець 1996 року - 38,3 %, на початок 1997 - 44,8 %, на 1 січня 1998 року - 52,9 %. Розрахунки загальних обсягів тіньової економіки у 1994 р. складали 39 %, у 1995 р. - 45 %, у 1996 - 49 % [59, 44], а у деяких авторів - 60 і більше відсотків [14; 140].
Як бачимо, підраховані обсяги "підпільного" сектора тіньової економіки близькі до обсягів позабанківського обігу готівки й досягли рівня легальної економіки. Але на чому базується наш висновок, що суму позабанківського обігу готівки складають тільки кошти, що обертались у "підпільному" секторі тіньової економіки? Для відповіді на це запитання зробимо логіко-структурний аналіз джерел надходження коштів у даний сектор тіньової економіки. Вище ми відмітили деякі види діяльності, що є джерелом доходів першої складової тіньової економіки - "неформальної економіки" (різні види не забороненої, не оподатковуваної і не врахованої державою діяльності). Чому, на нашу думку, доходи від такоїдіяльності не попадають у позабанківський обіг? Тому, що всі доходи від тієї чи іншої діяльності, яка віднесена до "неформального сектора" тіньової економіки, є нестабільними, часто епізодичними, за рівнем організованості, як правило, індивідуальними й незначними, а відповідно - мають споживчий характер. Це, у свою чергу, обумовлює їх використання не на накопичення, а тим більше - не на "відмивання" цих доходів, а на придбання продуктів харчування чи інших товарів першої необхідності (хліб, одяг, предмети побуту і т. ін.). Потрапляючи в торгову мережу як торговельна виручка, такі кошти інкасуються банківськими установами і, таким чином, обов'язково потрапляють у банківський обіг. Отже, наш висновок про те, що у позабанківському обігу України за вказаний вище період (1995-1997 роки) є тільки кошти, джерелом яких є "підпільний сегмент" тіньової економіки (з певними поясненнями можливих відхилень), логічно підтверджується.
Безумовно, при таких розрахунках можуть мати місце певні відхилення (приховування торгової виручки), але реалізація даної групи товарів, з одного боку, рідко потрапляє у позабалансовий торговий обіг, а з іншого, - якщо якась доля таких грошей і потрапляє у позабалансовий економічний обіг, то на цей момент вони вже є "укриті" від оподаткування у сфері торгівлі, що обумовлює їх автоматичне переміщення з "неформального" у "підпільний" сектор тіньової економіки. Таким чином, якщо припустити, що такі відхилення (приховування отриманої від неформалів виручки за продані їм товари) є, то вони не впливають на загальну схему позабанківського обігу поточно споживчих коштів, оскільки після їх перетікання в торгівлю і укриття від обліку й оподаткування є предметом підпільного сектора ТЕ, а відповідно не знижують рівень достовірності зробленого нами висновку.
Поряд з цим, сума позабанківського обігу готівки охоплює далеко не весь обсяг капіталів, що концентруються у "підпільній"
Loading...

 
 

Цікаве