WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки - Реферат

Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки - Реферат


Реферат на тему:
Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки
Визначаючи напрями поглиблення розробки структурних елементів феномена "тіньова економіка", слід ще раз звернутися до базових складових тіньової економіки, визначених у класифікації Е. Фейга, який фактично на основі юридичної категорії "суспільна небезпека" тих чи інших діянь чи видів економічної діяльності поділяє тіньові процеси і саме явище "тіньова економіка" (далі - ТЕ) на "неформальний сектор тіньової економіки" (види економічної діяльності, що свідомо не враховуються та не оподатковуються державою) та "підпільний сектор тіньової економіки" (криміналізовані та некриміналізовані, але протиправні діяння і свідомо приховувана економічна діяльність, що не відображається в балансі суб'єктів оподаткування з метою ухилення від сплати податків) [60, 4]. При цьому, в цілях визначення методологічних засад і принципів подальшої структурної класифікації феномена "тіньова економіка" та відображення діалектичної природи й механізму процесів тінізації суспільних відносин, слід наголосити, що "підпільна" і "неформальна" складові тіньової економіки є однорівневими базовими (родовими) категоріями, які за своєю формою весь час залишаються незмінними, тоді як внутрішній зміст цих складових ТЕ - різноманітні джерела тіньових проявів і отриманих з них доходів та чинники процесів тінізації цих складових є різнорівневими, однопрофільними та різнопрофільними і під впливом різних економічних, управлінських, правових та інших факторів можуть з'являтися чи "відмирати" або перетікати з "підпільного" у "неформальний" сектор тіньової економіки, і навпаки. Саме моніторинг, тобто відслідкування цих змін, є основною метою, як і основним засобом об'єктивізованого визначення (пізнання) структури, стану й тенденцій тих чи інших тіньових процесів, а також інструментом, на підставі якого можна зробити комплексні, а відповідно - і ефективні державні заходи протидії тінізації суспільно-економічних відносин. Наприклад, рішення щодо криміналізації чи декриміналізації тих чи інших діянь можна прийняти залежно від зміни обстановки (вчинене особою діяння втратило характер суспільно небезпечного, у зв'язку з чим його виключають з Кримінального кодексу, скажімо, приписки, спекуляція та інші декриміналі-зовані діяння) або навпаки, з'явилось нове суспільно небезпечне діяння (відмивання доходів отриманих злочинним шляхом і т. д.), яке сьогодні криміналізоване, тобто у зв'язку з його суспільною небезпекою за його скоєння встановлена кримінальна відповідальність. Тому моніторинг є необхідним і в плані повноти визначення різноманітних підвидів джерел обох секторів тіньової економіки, зоркема і з причин введення чи звільнення від оподаткування, криміналізації чи декриміналізації тих чи інших діянь, урегулювання або дерегуляції того чи іншого сегмента відносин. Таку класифікаційну деталізацію різнорівневих і різнопрофільних видів і підвидів джерел доходів від тіньової діяльності можна продовжити, починаючи від визначення родових ознак або суспільно небезпечних груп відносин загального рівня, що можуть бути включені в такі складові, як "підпільна" і "неформальна" тіньова діяльність, до різних рівнів різноманітних видів діяльності, чи протиправних діянь, які є видами чи підвидами окремих джерел формування доходів, що концентруються у тому чи іншому базових секторах тіньової економіки.
Як приклад непродуманості організаційно-правових рішень, що призвели до зворотного ефекту, тобто поглиблення тіньових відносин та створення нової віктимної ситуації, можна навести моніторинг рішення щодо заміни пільг на цільові субсидії з оплати житлових послуг. Прийняте без відповідної економіко-кримінологічної експертизи зазначене рішення зумовило новий виток непродуктивного документообороту, який став чинником введення додаткових посад для надання різних довідок (необхідних для отримання субсидій), їх прийняття, перевірки, обліку, нарахування і видачі грошей і т. ін. Тобто це рішення зумовило додаткові витрати на утримання нововведеного апарату, викликало непродуктивний капіталооборот, вишукувало в черги літніх людей за довідками, консультаціями і, врешті-решт, - за субсидіями. Такі черги й непродуктивний оборот коштів (збирання, трансферт у центральний бюджет і в зворотному напрямі - у вигляді дотацій), як правило, детермінує певний виток корупції, втрат коштів від розкрадань та інших зловживань. Таким чином, технологічно непродумане рішення щодо заміни зазначеної категорії пільг на субсидії не зменшило витрати держави, а стало додатковим чинником непродуктивних витрат і втрат бюджетних коштів у процесі їх розподільчого обороту та стимулом тінізації і корупціонізації даного сегмента суспільних відносин.
Подібних поверхневих організаційно-правових рішень у практиці фінансово-господарської діяльності можна навести безліч. Вони саме і призвели до надмірного зростання держапарату, непродуктивних витрат, зловживань, віктомологізації, корупціонізації та глобальної тінізації суспільно-економічних відносин.
Подібна організаційно-правова діяльність стала майже одною з головних причин тінізації суспільно-економічних відносин та потужним джерелом формування тіньових капіталів. За її допомогою корисливо налаштовані соціальні групи суспільства моделюють відповідні організаційно правові передумови, які стимулюють виникнення різних видів діянь, спрямованих на стрімке первісне накопичення капіталів. Як правило, такі діяння не криміналізовані, тобто не визнані злочинними, за їх скоєння кримінальна відповідальність не встановлена [66, 17-21; 67, 27; 68, 8; 72, 182-253]. У той же час вони є вкрай небезпечними, оскільки формують надпотужніші джерела доходів у "підпільному" секторі тіньової економіки, які стають фінансовою базою для відтворення корупційних діянь, підривають економічні основи держави, руйнують фінансову систему, виробничий сектор економіки - відтворюють потужний криміногенний потенціал у сфері суспільно-економічних відносин.
Прикладом виникнення таких джерел накопичення протиправних тіньових капіталів можуть бути незаконні емісії, що з'явились у нашій фінансово-господарській практиці після відміни нормативної бази Держбанку СРСР і прийняття натомість у країнах СНД суто концептуальних нормативних актів з проблем регулювання банківської діяльності [72, 15-17, 195-216]. У результаті була зруйнована внутрібанківська й міжбанківська система документального контролю і з'явилась можливість здійснення різного роду зловживань за допо-могою різноманітних комбінацій з чеками, акредитивною формою розрахунків, кредитовими й дебетовими авізо, а пізніше за такою ж схемою - накопичення кримінальних капіталів за допомогою використання електронних мереж зв'язку, введення в обіг незабезпечених векселів, протизаконне використання ветхих (зношених) грошей тощо [72, 229, 265]. Доцільно згадати також декрети, інші законодавчі та підзаконні акти про трастові компанії, приватизаційнісертифікати, надання права комерційним банкам відкривати анонімні валютні рахунки і т. ін., які стали надпотужнішими джерелами (і водночас засобами відмивання) криміногенних тіньових доходів, що входять у складову "підпільного" сектора тіньової економіки. Ми навели лише невелику частку джерел доходів цього сектора, але вони за своїм обсягом і криміногенним потенціалом є набагато потужніші, ніж джерела неформального сектора тіньової економіки, взятого разом.
Наведений вище аналіз свідчить, що тіньова економіка складається із значної кількості різноманітних джерел, які перерахувати в понятті "тіньова економіка" не тільки неможливо, а й
Loading...

 
 

Цікаве