WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка” - Реферат

Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка” - Реферат

відповіді немає. Відсутній такожузгоджений та загальноприйнятий уніфікований понятійний апарат, за допомогою якого можна відобразити не тільки верхній рівень, а і глибинну структуру і притаманну їй проблематику, яку охоплює феномен "тіньова економіка". Від цього залежить чітка класифікація її різнорівневих та різнопрофільних джерел та можливо інші елементи, що містяться в складових елементах тіньової економіки. Саме на підставі визначення цілісної структури даного явища, економіко-правової класифікації його джерел по всій вертикалі та різнорівневій і різнопрофільній горизонталі можна визначити властиві цим джерелам методи оцінки та шляхи їх локалізації і інфраструктуру детінізації суспільно-економічних відносин.
Справа в тому, що, як вже зазначалось вище, кожна конкретна складова тіньової економіки, кожне конкретне джерело цих складових має властиву йому технологію, свій причинно-мотиваційний механізм, суб'єктний і причинний склад та криміногенний потенціал, притаманний специфіці відносин тих сфер життєдіяльності, у які проникла тіньова економіка. Тому пізнати це явище, відслідкувати як загальні, так і специфічні причини й механізми його відтворення та розробити засоби призупинення відтворювальних тіньових процесів, у тому чи іншому їх сегменті, можливо тільки взявши в конкретну розробку кожне окреме різнорівневе чи різнопрофільне джерело тіньової економіки, що містить конкретний, притаманний, йому специфічний сегмент тіньових відносин. Саме це і є завданням Особливої частини теорії детінізації економіки.
Підводячи підсумок щодо рівня методологічної розробки проблем, пов'язаних з тіньовою економікою, слід зазначити, що з приводу поняття та базових складових тіньової економіки, методів розрахунку обсягів тіньових капіталів ми відзначали наукові праці таких вчених, як Фейг, Блейдс, Вейсрод, Гершуні, Баделт, Норман, Хігінс, Патерсен та інші [60, 10-14; 135, 298-300].
Серед вітчизняних наукових видань, присвячених тіньовій економіці, найбільш фундаментальні за обсягом і науково-теоретичною значимістю можна відзначити такі роботи: "Тіньова економіка в Україні", автори - науковці НДІ Мінекономіки України А.В. Базилюк, О. Коваленко [3]; "Теневая экономика и опыт криминологических исследований", автори - науковці Луганського інституту внутрішніх справ А. Горщак, Э. Дидоренко, Іванов [17]; "Тіньова економіка як предмет економічної кримінології", В.М. Попович [79]; "Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження", О.В.Турчинов [135].
Однак, порівнюючи наведену інформацію, із зазначених проблем, викладену в зарубіжній і вітчизняній літературі, наголос слід зробити на наступному.
По-перше, усі розробки більш відомих західних учених, які досліджували проблеми виникнення та існування тіньової економіки, спрямовані, перш за все, на боротьбу з її криміногенним, тобто підпільним сегментом.
Складова тіньової економіки - "неформальна економіка" (дозволена неоподатковувана діяльність) згадується скоріше всього заради повноти й наукової чистоти визначення поняття та базових складових неврахованої економічної діяльності, а також заради того, щоб показати, що даний сегмент ТЕ не є суспільно небезпечним, виконує соціально нейтральні, а частіше - соціально позитивні функції і відволікати на нього фінансові й людські ресурси недоцільно, а тому його необхідно відокремити від "підпільного" сектора тіньової економіки.
У вітчизняних авторів важливість та науково-практична значущість поділу тіньової економіки на "підпільний" і "неформальний" сектори усвідомлюється не завжди, а в деяких наукових роботах і не визнається [135, 29-31]. У результаті підміни змісту юридичної термінології усувається сам методологічний інструментарій цього поділу, яким є загальновизнана юридична категорія - "суспільна небезпека діянь". Вона є ключом до поділу тіньової економіки на "підпільний" і "неформальний" сектори. З цього приводу слід підкреслити, що такий поділ є неформальною справою у протидії тінізації економіки. Від нього залежить, куди будуть направлені людські та фінансові ресурси - на боротьбу з широкими верствами населення, яке знайшло у "неформальному" секторі тіньової економіки засоби самовиживання, чи весь науковий і фінансовий потенціал суспільства буде спрямований на боротьбу зі справжніми тіньовиками, що безперечно може поповнити бюджет і зупинити деструктивно-відтворювальні криміногенні процеси у сфері суспільно-економічних відносин. Крім того, такий поділ тіньової економіки закладає продуктивну основу для подальшого поглиблення розробки методологічних засад пізнання, моніторингу та протидії феномену "тіньова економіка".
По-друге, у наукових роботах західних учених відсутня думка про доцільність залучення протиправних тіньових капіталів для інвестування легальної економічної діяльності шляхом амністії чи інших форм їх реабілітації. Навпаки, у цих країнах приймаються всі можливі правові заходи щодо протидії проникненню протизаконно здобутих капіталів у легальну сферу фінансово-господарської діяльності. У більшості країн такі діяння, як участь чи співучасть у відмиванні протиправних доходів, криміналізовані, тобто за їх скоєння встановлена кримінальна відповідальність [79, 158-191].
Спроба вирішити проблеми детінізації економіки за останні роки органами державної влади України робились неодноразово, але це, як правило, призводило тільки до створення додаткових правоохоронних інституцій і ще більшої тінізації відносин. Наприклад, у 1986 р. проблеми справляння податків на Україні вирішувало півтори тисячі податківців, зараз їх стало 65 тисяч. Боротьбу з економічною злочинністю здійснювало 3 тисячі працівників ВБРСВ (БХСС), а зараз - 15 тисяч співробітників податкової міліції, біля 15 тисяч працівників Державної служби боротьби з економічними злочинами, 11 тисяч співробітників Управління з боротьби із організованою злочинністю, сюди ж слід додати Управління "К" СБУ, НЦБ Інтерполу і це ще не все - створюється НБР, ведуться розмови про створення слідчого комітету, служби з боротьби із корупцією. У проекті закону "Про відповідальність за відмивання доходів злочинного походження" передбачається окреме агентство з цих проблем. Розроблялися програми посилення адміністративно- та кримінально-правового впливу на тіньовиків.
Усвідомивши безперспективність репресивних шляхів вирішення проблем детінізації економіки, як це часто водиться, висувається протилежна концепція - легалізації тіньової економіки шляхом амністії і т. ін [20].
Усі ці заходи, зокрема "легалізація тіньової економіки" чи інші разові акції, проблему детінізації відносин вирішити не в змозі. Легалізація тіньових капіталів, з одного боку, суперечить міжнародним принципам боротьби з протиправними доходами, а з іншого - є безперспективною, оскільки, з погляду юридичної техніки, базується на потенційно-локальних ідеях "амністії тіньових капіталів" (що стане амністією не тіньових капіталів, а виявлених і затриманих тіньовиків), дерегуляції шляхом "відміни
Loading...

 
 

Цікаве