WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка” - Реферат

Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка” - Реферат


Реферат на тему:
Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену "тіньова економіка"
Об'єктивне відображення феномена "тіньова економіка" вимагає, перш за все, дати відповідь, що таке економіка взагалі. В умовах, коли зовсім недавно всі економічні кафедри вузів країни, що викладають сьогодні економічну теорію, називались кафедрами політекономії, відповісти на це, на перший погляд, нескладне запитання не зовсім просто, оскільки буквально за короткий час усіх економістів охопило "просвітління", у результаті якого всі вони відмовились не тільки від сталих методологічних засад, а навіть від назви своєї науки. Хоча для розкриття сутності, причин і економічних закономірностей розповсюдження тіньової економіки, проблеми визначення предмета економічної теорії відіграють немаловажну роль, залишимо цю полеміку для економістів. Для досягнення цілей, меж і засад інтерналізації економічних знань в елементах теорії детінізації економіки, а також для визначення економічної сутності тіньової економіки й основних напрямів детінізації економічних відносин ми можемо опертися на основні категорії, напрацьовані в економічній науці.
Термін економіка від грецького слова "oikonomike" означає - управління господарством. Аксіоматичним у різних школах економічної науки вважається, що процес управління складається з відносин, які виникають між суб'єктами економіки з приводу "виробництва", "розподілу", "обміну" та "споживання" вироблених благ. Сукупність елементів даного процесу утворює єдину систему економічних відносин. Тіньові економічні відносини, як і економічні відносини взагалі, виникають на підґрунті бажання людей задовольняти свої споживчі потреби. Разом з тим, як і легальні, так і тіньові економічні відносини супроводжують усі стадії процесу господарювання - з виробництва, розподілу, обміну та споживання. Таким чином, процес вивчення тіньової економіки повинен охоплювати всі сторони економічного обороту, а також враховувати, що це є лише загальна схема економічних відносин, яка містить значний масив підпорядкованих цим стадіям макро- і мікроекономічних технологічно насичених відносин. Без знання останніх неможливо визначити об'єктивну структуру тіньових відносин та організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки. Тобто тіньовий та легальний економічний оборот базується на застосуванні фінансово-господарських інструментів, що відображають товарно-грошові (а сьогодні - й натурообмінні) відносини, структуру яких у самому загальному вигляді можна позначити такими основними елементами, як: ринок сировини; ринок засобів виробництва; ринок робочої сили; ринок засобів платежу; розподілу, перерозподілу фінансових ресурсів; ринок предметів споживання тощо. Кожний з наведених і не згаданих тут ринків має свій макро- і мікрорівневий механізм та закономірності функціонування, а також властиві йому фінансово-господарські інструменти, ефективність і правомірне застосування яких значною мірою залежить від належної або незадовільної адаптації ринкових перетворень до економіко-правового середовища країни.
Водночас, як зазначалося вище, реформування економіки при відсутності науково обґрунтованих економіко-правових методик визначення наслідків і реальних перспектив упровадження тих чи інших концепцій соціально-економічних перетворень в економіко-правове середовище країни призвели до відволікання економіки від її основної мети - виробництва реальних ресурсів, необхідних для забезпечення життєдіяльності суспільства. У результаті всі зусилля активних членів суспільства сконцентровані не на формуванні відповідних передумов, необхідних для розвитку виробництва, а суто на перерозподілі створеної раніше власності з метою первісного накопичення приватного капіталу. При цьому проігноровано той факт, що в умовах правомірного накопичення первісного капіталу основним джерелом фінансування підприємницької діяльності є кредити, захищені відповідною організаційно-правовою інфраструктурою управління кредитними ризиками. Використовуючи кредитно-фінансові, інші економічні, правові та організаційно-управлінські технології як інструмент перерозподілу власності, реальний сектор економіки фактично залишився без кредитно-фінансового забезпечення. За останні 10 років від 89 % до 95 % кредитних ресурсів країни надавалось у вигляді короткострокових кредитів [21, 46], які за своїм строком можуть обслуговувати суто посередницький сектор економіки. У результаті за вказаний період втрачено до двох третин ВВП, зруйновано виробництво, проходить стрімка деградація продуктивних сил суспільства, межа між псевдопідприємницькою діяльністю щодо "намивання", "відмивання" і акумуляції протиправних капіталів та законною фінансово-господарською діяльністю практично стирається. Як легальний, псевдолегальний, так і нелегальний або суто кримінальний оборот великих масивів капіталів протиправного походження супроводжується різними формами кримінального промислу - псевдоугодами, псевдорозрахунковими операціями, шахрайством з фінансовими ресурсами, їх відмиванням, рекетом, підкупом, шантажем, корупцією, вбивствами на замовлення, тобто зрощенням загальнокримінального злочинного промислу з економічною злочинністю, з переміщенням центру ваги в бік останньої. Так, кошти отримані від рекету, наркобізнесу, крадіжок, вбивств на замовлення та інших загальнокримінальних діянь, спрямованих на усунення конкурентів, заволодіння їх майном тощо, вкладаються в легальні та псевдолегальні торговельно-посередницькі операції, де вони акумулюються і водночас здійснюється їх відмивання [62; 72; 76; 78; 88; 89; 119]. Зростання таких коштів до великомасштабних розмірів зумовило виникнення їх надспоживчих лишків та вкладання у тіньовий чи псевдолегальний фінансово-господарський оборот, при цьому стали використовуватися не тільки готівкові, а і безготівкові схеми їх внутрішніх та зовнішньоекономічних трансфертів.
Економіко-кримінологічний аналіз економічних, правових та управлінських відносин показує, що в основі руйнації, тінізації, деградації того чи іншого сегмента фінансово-господарської діяльності або цивільного обороту речей, прав, дій у цілому вже лежать не тільки прорахунки, некомпетентність фахівців, або їх не виважені політико-кон'юнктурні ініціативи, а і корупційні та інші корисливі тіньові інтереси, які набули характеру саморегулятивного відтворення. Усе це призвело до глобальних масштабів тінізації всіх сфер цивільного обороту країни та відтворення потужного криміногенного потенціалу у всіх сегментах суспільно-економічних відносин.
Разом з тим, наведений вище поділ тіньової економіки на "підпільний" і "неформальний" сектори не відображає всю вертикаль її структури, а відтак - не дає можливості визначити причини, умови виникнення та механізми відтворення тих чи інших джерел ТЕ. Усі ці питання потребують осмисленої теоретико-методологічної розробки, оскільки ні в Україні, ні в міжнародній теорії та практиці на дані питання однозначної
Loading...

 
 

Цікаве