WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених - Реферат

Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених - Реферат

рекет, наркобізнес, вбивства на замовлення тощо не є економічною діяльністю, але є надпотужними джерелами накопичення тіньових капіталів у "підпільному" секторі тіньової економіки. У зв'язку з нашим зауваженням щодо цього та деяких інших тверджень зазначеного автора, з наведених проблем виникає питання: на підставі яких ознак загальнокримінальні злочини можна віднести до тіньової економіки? На чисто побутовому рівні це просто - взяти всі злочини та віднести, куди завгодно.Так часто і обґрунтовують віднесення загальнокримінальних злочинів до тіньової економіки. При цьому, як аргумент критики поділу даних діянь на загальнокримінальні й економічні злочини, автор, робота якого нами тут згадується, наводить, на перший погляд, "дуже аргументований" приклад пограбування банку з "нападом" і пограбування банку за допомогою фальшивого авізо [135, 29-31].
Не вдаючись до поглибленої юридичної деталізації цих питань, слід зауважити, що (за об'єктно-технологічним, суб'єктним і причинно-детермінаційним складом цих діянь) це дійсно докорінно різні речі. За допомогою фальшивого авізо не грабують, а здійснюють незаконну емісію фіктивних безготівкових коштів. У цих випадках ні банк-емітент, ні банк-отримувач фіктивних коштів не є потерпілим, оскільки, здійснюючи незаконну емісію фіктивних безготівкових коштів, відмиваючи і концентруючи їх на рахунках своїх підставних клієнтів, вони нарощують за рахунок фіктивних безготівкових коштів свої "фінансові мускули". Тобто "пограбування" банку тут немає. Банк взагалі у даному випадку не є потерпілим. Більше того, скоїти таке діяння без представників банку-емітента, незабезпечених платіжних документів частіше всього не можливо. Такі діяння в Україні поки що взагалі некриміналізовані тобто, як у старому, так і новому Кримінальному кодексі України такий склад злочину, як "незаконна емісія фіктивних грошових коштів", не передбачено [72, 234-248].
Але врешті-решт, на підставі яких ознак доходи від загальнокримінальних злочинів можна віднести до "підпільної" складової частини тіньової економіки? Нагадаємо, що кошти, отримані за рахунок скоєння зазначених вище діянь, включаються злочинними угрупованнями у легальний, псевдолегальний або нелегальний цивільний оборот. Тобто в таких випадках самі загальнокримінальні злочини - наркобізнес, вбивства на замовлення тощо - є одним із багатьох інших джерел доходів, що формують "підпільну" складову, оскільки капітали, отримані за рахунок вбивств на замовлення, пограбувань, наркобізнесу, інших загальнокримінальних видів злочинів з об'єктивної сторони скоєння цих діянь не є економічними злочинами, але з метою відмивання та акумуляції доходів, отриманих від їх скоєння, включаються в економічні процеси шляхом їх упровадження в легальний, псевдолегальний чи нелегальний економічний або цивільно-правовий оборот.
Дещо інакшою є ситуація при економічних злочинах. З об'єктивного погляду - останні є не тільки джерелом тіньової економіки, а і безпосереднім елементом її підпільної складової, бо технологія скоєння економічних злочинів є завуальованим тіньовим економічним оборотом, що здійснюється вже з самого початку безпосередньо в економічній сфері під виглядом і за технологіями легітимного фінансово-господарського обігу коштів.
Така класифікація наведених діянь має не тільки теоретичне, а і практичне значення для розробки заходів протидії тінізації економіки, бо, не враховуючи об'єктно-технологічний та суб'єктний комплекси цих діянь, кримінально-правову методологію і юридичну техніку з цих питань, не можна відобразити всі юридично значимі їх ознаки і сконструювати такі склади злочину, як "відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом", "незаконна емісія грошових коштів" і т. ін. Разом з тим, саме криміналізація таких вкрай суспільно небезпечних діянь мала б стати одним із важливих засобів профілактики тінізації економіки та протидії проникненню кримінальних капіталів у сферу фінансово-господарських технологій.
Крім того, слід наголосити, що нехтування цими деталями, відхід з будь-яких мотивів від сталих кваліфікаційно-правових систем, зокрема щодо визначення поняття "тіньова економіка", її структури і т. ін., є неприпустимим, оскільки не тільки не вирішує проблему визначення уніфікованого понятійного апарату щодо пізнання, моніторингу і протидії феномену "тіньова економіка", а й руйнує правову систему країни, її правові інститути, сталий і перевірений роками понятійний апарат, дефініції, що склалися в результаті використання (притаманних будь-якій правовій системі) об'єктивних логіко-структурних методів систематизації (кодифікації) нормативно-правового матеріалу на підставі уніфікованої загальноправової техніки. Саме неврахування цих питань, ігнорування принципів і засад теорії права і юридичної техніки і є причиною колізій норм (так званої "війни законів"), правового нігілізму в Україні та в інших постсоціалістичних країнах. Це значною мірою впливає на виникнення кризових явищ у сфері регулювання соціально-економічних відносин, викликає суперечності у правозастосовчій практиці, чим об'єктивно сприяє кризовим процесам і поглибленню тінізації економіки та цивільного обороту речей, прав, дій у цілому.
Оскільки в Україні характерними є такі підходи і в інших фахівців, то доцільно також зупинитися на розгляді структурних складових тіньової економіки, визначених О.В. Турчиновим. За своєю суттю вони є спробою визначити перелік джерел доходів саме двох складових тіньової економіки, запропонованих Е. Фейгом.
Перша складова, запропонована вітчизняним автором, - "неприховувана від державних органів економічна діяльність, але з ряду об'єктивних і суб'єктивних причин не врахована, не контрольована і не оподатковувана державою", за джерелами надходження доходів фактично співпадає з аналогічною складовою, визначеною Фейгом, крім слів - "не контрольована державою з об'єктивних і суб'єктивних причин".
Друга складова тіньової економіки за Е. Фейгом - "протизаконна діяльність і свідомо приховувана економічна діяльність" - поділяється О. Турчиновим на такі три складові:
1) легальна економічна діяльність, у процесі якої відбувається повне або часткове ухилення від сплати податків, зборів, штрафів і регламентації (тобто суб'єкт тіньової економічної діяльності отримує додатковий дохід шляхом порушення чинного податкового, економічного та іншого регламентуючого його господарську діяльність законодавства);
2) незаконна, навмисно приховувана від державних органів економічна діяльність;
3) діяльність, спрямована на отримання доходу шляхом скоєння чи сприяння скоєнню злочинів, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність".
Такий поділ протизаконної (або за Фейгом "підпільної") складової тіньової економіки є просто більш роздрібненою, але
Loading...

 
 

Цікаве