WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених - Реферат

Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених - Реферат

ученими-кримінологами колишнього СРСР усі ці проблеми на науковому рівні розглядались через призму боротьби із загальнокримінальною та економічною злочинністю. Перші спроби прямої розробки проблем, пов'язаних з тіньовою економікою, булиздійснені у 1989 р. Т.І. Корягіною в роботі "Услуги теневые и легальные", у якій автор показала, що надання населенню побутових послуг є більшим, ніж це враховано офіційною статистикою. Роком пізніше автор у роботах "Теневая экономика: что это такое?", "Теневая экономика в СССР" поверталась до розробки цих проблем [39-42].
Як і в західних країнах в сімдесяті роки, у СРСР у другій половині восьмидесятих років на тлі стрімкого зростання загальнокримінальної та економічної злочинності, виникнення масових проявів рекету, зростання наркобізнесу, вбивств, посягань на індивідуальну, державну і колективну власність, зростання загальнокримінальної злочинності з економічною з'явилось багато публікацій як суто кримінологічного характеру, так і велика кількість публіцистичних досліджень, у яких усю цю масу невпинно зростаючого криміногенного потенціалу стали називати тіньовою економікою. Як і в Російській Федерації, бум цих публікацій в Україні припадає на 1990-97 роки [14; 79, 418-442].
Серед вітчизняних наукових видань з проблем тінізації економіки погляди на тіньові процеси в Україні найбільш повно відображено в роботі О.В. Турчинова "Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження" [135]. Цей автор виділяє чотири складові елементи тіньової економіки. Зокрема:
1) не приховувана від державних органів економічна діяльність, але через об'єктивні й суб'єктивні причини не врахована, не контрольована і не оподатковувана державою;
2) легальна економічна діяльність, у процесі якої відбувається повне або часткове ухилення від сплати податків, зборів, штрафів та інших обов'язкових платежів, а також порушення її державної регламентації (тобто суб'єкт тіньової економічної діяльності отримує додатковий дохід шляхом порушення чинного податкового та іншого законодавства, що регламентує економічну діяльність);
3) незаконна, навмисно приховувана від державних органів економічна діяльність;
4) діяльність, спрямована на отримання доходу шляхом скоєння чи сприяння скоєнню злочинів, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
За визначенням О.В.Турчинова, тіньова економіка - це економічна діяльність, яка не враховується, не контролюється і не оподатковується державою і (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства [135, 32].
Зазначений вітчизняний автор, на наш погляд, у цілому приєднується до визначення тіньової економіки, зробленого такими західними вченими, як Фейг, Гутман, Вейсрод та деякі інші. Разом з тим, визначення тіньової економіки О.В. Турчинова дещо відрізняється.
Як зазначалось вище, на думку зарубіжних вчених, і, перш за все, Фейга, "тіньова економіка включає всю протиправну та економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту, а за ознакою суспільної небезпеки джерела ТЕ поділяються на "неформальну" та "підпільну" тіньову економіку.
Для порівняння підходів вітчизняного й західного вченого до визначення і складових елементів тіньової економіки нагадаємо, що Е. Фейг до першої складової тіньової економіки (неформального сектора ТЕ) відносить виробництво в домашніх господарствах, надання послуг на епізодичній основі, невеликі підробітки (ремонт будинків за допомогою сусідів, родичів та власними силами, догляд за дітьми, дохід, що отримується з присадибних ділянок і т. ін.). Така діяльність не враховується при розрахунках валового національного продукту, а здійснити її облік практично неможливо, оскільки, з одного боку, він є занадто трудомістким, а з іншого - витрачені кошти на цю роботу не компенсуються, бо види діяльності, що є джерелами доходів неформального сектора тіньової економіки, не підлягають оподаткуванню.
Також нагадаємо, що друга складова тіньової економіки, у зазначених вище працях, традиційно називається "підпільною економікою". Включає вона заборонену в державі економічну діяльність, злочинні діяння та всі інші види діяльності, які повинні враховуватись, оподатковуватись і контролюватись державою, але суб'єкти такої діяльності умисно її приховують з метою скоєння розкрадань виробленої продукції, ухилення від сплати податків або в інших протиправних цілях. Таким чином, до підпільної складової тіньової економіки більшість дослідників відносять отримання прихованих легітимних доходів чи доходів отриманих від заборонених видів економічної діяльності, нелегальне виробництво товарів чи надання послуг, шахрайство, розкрадання, відмивання доходів злочинного походження тощо.
Порівнюючи наведені поняття (Турчинова і Фейга), можна дійти висновку, що в цілому вони практично схожі. Водночас доповненням щодо контролю неформального сектора ТЕ та відхилення її поділу на "підпільну" і "неформальну", вітчизняний автор деякою мірою і погіршує зміст поняття Фейга, оскільки останній розуміє, що контролювати неформальний сектор тіньової економіки, з одного боку, неможливо, а з іншого - недоцільно, оскільки це непродуктивна та безповоротна, а відтак, і безперспективна трата людських і фінансових ресурсів. Більше того, діяльність сконцентрована в "неформальному секторі тіньової економіки" щодо її суспільної небезпеки, має соціально нейтральний або навіть соціально позитивний характер. Скажімо, неоподатковуване домашнє сільгоспвиробництво в наших кризових умовах для більшості населення є засобом виживання і зняття соціальної напруги. Про який контроль і про яке оподаткування цих мізерних трудових доходів може йти мова на фоні глобальних спекулятивних оборудок фінансовими, енергетичними та іншими матеріальними і нематеріальними ресурсами.
Вітчизняний автор вважає, що поділ тіньової економіки за ознакою "суспільна небезпека" - це емоції і бажає тотального "офіційного контролю", причому, у "неформальному", і, як правило, соціально нейтральному чи навіть соціально позитивному секторі тіньової економіки, який практично не впливає ні на наповнення бюджету, ні на криміногенний потенціал відносин, ні на будь-які інші негативні процеси у сфері суспільно-економічного обороту речей, прав, дій. Практично пропонується контроль заради контролю, на виконання якого необхідні додаткові непродуктивні ланки і без цього непомірно збільшеного державного апарату.
Не зовсім вдало доповнена також друга частина поняття "тіньова економіка". Викладення цієї частини поняття без наголошення, що до неї належать і "інші види діяльності", сприймається тільки як "економічна діяльність", спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства. Але
Loading...

 
 

Цікаве