WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка” - Реферат

Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка” - Реферат

тим, термін "тіньова економіка" не в усіх країнах знайшов свою прописку. Наприклад, у скандинавських країнах, де суми криміногенних тіньових проявів є відносно невеликими, це явище охоплюється поняттям "економічна злочинність" [117]. На нашу думку, це ще раз підтверджує викладену нами версію переростання економічної злочинності в глобалізований криміногенний тіньовий капіталооборот, що сприяло визначенню поняття "тіньова економіка".
Слід також зазначити, що кримінологи Швеції та інших скандинавських країн бачать проблему не в обліку і контролі за всіма складовими неврахованої економічної діяльності, оскільки розуміють, що ця робота стосовно некриміногенних джерел тіньової економіки (неформальний сектор ТЕ) відволікає значні людські та фінансові ресурси, а отримані результати, по-перше, як правило, не реальні, а по-друге, навіть близько не відшкодовують витрати, необхідні для проведення даної роботи. У цій групі країн розв'язання проблем детінізації економіки бачать у розробці заходів щодо протидії тим видам тіньової діяльності, які є протизаконними або законними, але отримані від них доходи укриваються від оподаткування, чи такі види діяльності сприяють відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом [117]. Такий підхід, з погляду практичного вирішення проблем боротьби з суспільно небезпечними проявами у сфері економічних відносин, є виправданим і доцільним навіть у тому плані, що не ставить на один щабель незаконні наддоходи різного роду організованих злочинно-кланових формувань і доходи цілих верств населення, у тому числі і безробітних, для яких не врахована державою діяльність є джерелом додаткових і найголовніше - трудових, а не злочинних і відповідно не суспільно небезпечних за своєю природою доходів. Такі доходи, як правило, мають суто споживчий характер. За своїми обсягами та природою вони не можуть виконувати функцію відтворення криміногенного потенціалу в сфері суспільних та економічних відносин. У слаборозвинених та постсоціалістичних країнах, доведених за останні роки до стану слаборозвинених, не враховані державою трудові доходи (неформальний сектор ТЕ) є засобом фізичного виживання громадян, чинником зняття соціальної напруги, тобто трудові невраховані доходи, як правило, несуть суспільно корисну чи суспільно нейтральну функції, а не деструктивно-руйнівну функцію відтворення криміногенного потенціалу в різних сегментах суспільних відносин.
Таким чином, для об'єктивізації подальшого дослідження феномена "тіньова економіка" нам слід врахувати, що за своєю семантикою і структурою складових цей термін охоплює не тільки доходи від злочинної діяльності, а й багато інших джерел. Він включає також невраховані трудові доходи громадян як ті, що з якихось причин (пільги і т. ін.) не оподатковуються, так і ті, що підлягають оподаткуванню. З метою визначення питань зайнятості населення, тенденцій щодо використання трудових ресурсів, розробки економічної, податкової, загальноправової та кримінальної політики щодо криміналізації та декриміналізації тих чи інших діянь - тактики і стратегії боротьби з ухиленням від оподаткування, іншою злочинністю у сфері економіки, відмиванням доходів злочинного походження, протидії тінізації суспільно-економічних відносин, а також вирішення інших проблем, пов'язаних з тіньовою економікою, їх дослідження доцільно вести у комплексі як на макро-, так і на мікрорівнях, включаючи до предмета дослідження всі структурні елементи складових такого різноманітного за джерелами походження явища, як "тіньова економіка". Для врахування всього різноманіття проблем, пов'язаних з економічними, технологічними, криміногенними аспектами субстанції тіньової економіки, моніторингу процесів її трансформації, визначення обсягів та розробки системи заходів протидії, безсумнівно є необхідним комплексний підхід, заснований на засадах інтерналізації економічних, організаційно-управлінських і правових знань синтезованих у всіх елементах теорії детінізації економіки.
Виходячи з викладеного вище, можна висунути такі робочі гіпотези щодо причин глобалізації тіньових відносин в Україні:
1. Першопричинами стрімкої тінізації сучасних суспільно-економічних відносин в Україні є:
- тіньова економіко-правова політика ініціаторів і виконавців економічних реформ, спрямована на первісне накопичення приватних капіталів будь-яким шляхом з метою формування приватного власника - опори соціально-економічних перетворень;
- спонтанний перехід до насичених різноманітними ризиками ринкових відносин (підприємницькі, кредитні, валютні та інші ризики, зокрема і ризики криміногенного характеру) без належного організаційно-правового забезпечення;
- подальше впровадження ринкових відносин та фінансово-господарських інструментів здійснювалося без їх належної адаптації до економіко-правового середовища країни;
- слабке наукове, а відповідно, і організаційно-правове забезпечення економічних перетворень, що зумовлює прорахунки в кредитній, монетарній, податковій, зовнішньоекономічній та інших напрямах економічної політики держави.
- слабка науково-теоретична базащодо побудови превентивних механізмів організаційно-правового забезпечення інфраструктури детінізації економіки в нових економічних умовах та в контексті теорії управління ризиками (ризик менеджменту), теорії економічної безпеки підприємництва; удосконалення документооборотних технологій; створення необхідних інформаційно-аналітичних та контрольних баз даних, необхідних для мінімізації ризиків та попередження зловживань тощо;
2. Неусвідомлення держапаратом природи та катастрофічних наслідків наведених вище першопричин тінізації суспільно-економічних відносин, нерозробленість криміногенно-тіньової проблематики, а в результаті - відсутність відповідної економіко-кримінологічної теорії щодо методології превентивного усунення причин криміногенної тінізації економічних відносин. Тінізація стимулює системне пригнічення процесів економічного відтворення і на саморегулятивно відтворювальних засадах моделює нові системні закладки у сфері організаційно-правового регулювання економічних процесів, які на причинно-детермінаційному рівні продукують каскад все більш глибоких і великомасштабних підсистем відтворення деградаційно-пригнічувальних і криміногенно-руйнівних економічних відносин за такими алгоритмами:
- тінізація економічних відносин зумовлює віктимологізацію практично всіх сфер цивільного обороту речей, прав, дій і продукує весь спектр загроз економічної безпеки держави;
- тінізація економіки відображається, перш за все, як несплата податків, що зумовлює нестабільність наповнення бюджету з усіма такими деградаційно-руйнівними наслідками, як:
- згортання соціальних програм;
- невиплати пенсій, заробітної плати в бюджетній сфері, ненадходження різноманітних видів соціальної допомоги і т. ін.;
- неплатеспроможність фізичних і юридичних осіб;
- пригнічення капіталообороту;
- руйнація виробництва (якщо продукцію не можна збути, то немає ні потреби, ні коштів, щоб її виробляти);
- безробіття, втрата кадрового потенціалу, системи й інфраструктури його підготовки;
- деградація продуктивних сил країни;
- деморалізація особи, населення, суспільства.
3. Тіньовий капіталооборот супроводжується корупцією, проявами організованої злочинності, відмиванням доходів незаконного походження. Накопичені тіньові капітали стають матеріальною основою розвитку організованої злочинності, стрімкого зростання криміногенного потенціалу до рівня його саморегулятивного розширеного відтворення, появою нових способів ухилень від оподаткування, інших видів злочинів та некриміналізованих суспільно
Loading...

 
 

Цікаве