WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка” - Реферат

Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка” - Реферат

увагу законодавство США [114, 38-41], де прийнято цілий ряд законодавчих актів з детальною розробкою процедури протидії "відмиванню" коштів злочинного походження. Головними в цьому плані є закони: "Про банківську таємницю" (1970 р.), "Про контроль за "відмиванням" грошей" (1986 р.), "Про боротьбу з наркотиками" (1988 р.), стаття 2532 Закону "Про контроль за злочинністю" (1990 р.), стаття 206 Закону "Про поліпшення діяльності органів федерального страхування вкладів" (1991 р.), розділ ХV Закону "Про розвиток житлового та комунального господарства" (1992 р.) та інші.
Таким чином, якщо феномен "тіньова економіка" глобалізувався на тлі зростання криміногенних процесів та обсягів обороту протизаконних доходів, то назва "тіньова економіка" виникла саме в процесі розробки організаційно-правових заходів щодо боротьби з легалізацією і відмиванням капіталів злочинного походження як деструктивного й руйнівного фактора суспільно-економічних відносин.
Учені та фахівці-практики (як юристи, так і економісти) прийшли до цієї назви певною мірою інтуїтивно в процесі поступового усвідомлення того, що корисливі злочини та отримувані від них доходи досягли таких розмірів, які стали співставними з оборотом капіталів у легальній сфері економіки. Але на етапі виникнення терміна "тіньова економіка" наукові розробки, як і методи розрахунків обсягів протизаконної діяльності злочинних угруповань, були відсутні, оскільки економічні та основна частина загальнокримінальних корисливих злочинів (наркобізнес, контрабанда та деякі інші), а також відмивання всіх видів доходів незаконного походження носять латентний характер, тому підрахувати точно їх обсяги практично неможливо і сьогодні. У поле обліку попадають, як правило, тільки кошти, отримані від злочинів, виявлених правоохоронними органами. Однак зрозуміло, що реальні обсяги латентної злочинності не співпадають з кількістю виявлення злочинів. Тому, на наш погляд, першою підставою формування назви "тіньова економіка" сприяло, перш за все, виявлення правоохоронними органами найбільш суспільно небезпечних за технологією здійснення економічних та деяких загальнокримінальних корисливих злочинів, пов'язаних з отриманням надвеликих доходів, а також викриттям великомасштабних оборудок щодо відмивання капіталів злочинного походження.
Другою підставою виникнення цього терміна стало те, що у багаточисельних публікаціях з приводу скоєння злочинів і відмивання капіталів незаконного походження така діяльність називалась тіньовою, підпільною, неофіційною, чорною, паралельною і т. ін., а доходи від такої діяльності називались тіньовими, підпільними, неофіційними, брудними, чорними і т. д. Як правило, у цих роботах автори не ставили собі завдання наукового визначення поняття та структури цього явища. Такі публіцистичні роботи були спрямовані, перш за все, на привернення належної уваги громадськості та урядів до необхідності приборкання злочинності та вирішення ряду соціальних, економічних, правових та деяких інших пов'язаних з цим явищем проблем. Якраз ці публікації небезпідставно сприяли формуванню назви такого явища, як "тіньова економіка".
Разом з тим, зазначене вище зовсім не свідчить про те, що в цих країнах до появи перших публікацій з питань небезпеки тіньової діяльності чи іншого усвідомленого вживання назви даного феномена не існувало різноманітних неврахованих фінансово-господарських операцій, що здійснювались з метою ухилення від оподаткування чи з іншою протиправною метою. Безумовно, такі протиправні діяння та певний рівень неврахованої економічної діяльності практично був у всіх країнах, але століттями нікому не спадало на думку назвати ці прояви "тіньова економіка". Принаймні (як буде показано нижче) фіксація феномена під назвою "тіньова економіка" в науковій літературі [4, 53] наявно не співпадає з фіксацією різноманітних криміногенних і некриміногенних проявів, що охоплені цією назвою з самого моменту її виникнення. То в чому тут причина, чи це просто побутовий або жаргонний термін, що виник спонтанно, чи формальна домовленість фахівців про позначення всіх видів неврахованої діяльності та отриманих від неї доходів назвою "тіньова економіка" для зручності спілкування, або ця назва виникла діалектично на підставі об'єктивних обставин, коли тіньові процеси і доходи, отримувані від них, дійсно досягли таких обсягів, які стало можливим порівнювати з реальним "економічним оборотом", "часткою ВВП" або якоюсь суттєвою частиною економіки?
На нашу думку, найбільш реальною є остання версія поставленого запитання, яка полягає в тому, що сучасні схеми використання фінансових та банківських інструментів у поєднанні з інформаційними та економічними технологіями відкрили багатоваріантні нові, як правило, псевдолегальні схеми тіньового капіталообороту, у процесі якого здійснюється як відмивання доходів злочинного походження, так їх акумуляція. Одночасно всі ці операції можуть вуалюватись під витрати, формуючи таким чином тіньові доходи, що автоматично виводяться з-під оподаткування. При таких можливостях протиправні тіньові діяння та неврахована діяльність досягли таких обсягів, коли світове співтовариство в особі ООН змушене було їх включити в типову систему національних рахунків (далі - СНР ООН), що мали відображати макроекономічні розрахунки тіньової економіки в різних країнах світу.
В останню версію Системи національних рахунків ООН, прийняту в 1993 році, крім показників щодо доходів, отримуваних від невраховуваної економічної діяльності, були включені також розрахункові показники тіньових доходів з джерел кримінального походження, оскільки стрімке відтворення прибутків у сфері нелегального бізнесу і їх неврахування при розрахунках ВВП (що базувався на методі облікута порівняння доходів і витрат) загрожувало підірвати напрацьовану роками міжнаціональну систему рахунків, рекомендованих як для учасників, так і неучасників ООН.
Іншими словами, як легальні, так і заборонені законом види, форми і способи діяльності (не завжди навіть економічного характеру, наприклад доходи від злочинів) були включені в систему національних рахунків ООН-93 в "межі виробництва".
Так викристалізовуються родові ознаки, що пояснюють діалектику виникнення назви такого явища, як "тіньова економіка".
Перша ознака. Обсяги тіньових капіталів стали співставними з економічними обсягами легального капіталообороту.
Друга ознака. Стабільність джерел тіньових оборотів та (або) отримання доходів від їх інвестування у бізнес.
Третя ознака. Здатність тіньових капіталів до акумуляції і розширеного відтворення (на рівні легітимних, інколи і значно інтенсивніше). Відмінність лише в тому, що тіньові капітали відтворюють також криміногенний потенціал як в економічних, так і інших сферах суспільних відносин. Саме тому, що під виглядом легітимних фінансово-господарських операцій часто здійснюються псевдолегальні тіньові операції, міжнародне співтовариство намагається взяти під контроль більш-менш значні за розмірами легальні трансферти коштів. Так, поряд з іншими ознаками, які дають підставу віднести ту чи іншу банківську трансакцію коштів до категорії підозрілих, зазначаються фінансові операції, що перевищують суму, еквівалентну 15000 ЕКЮ.
Охарактеризувати в загальній частині теорії детінізації економіки всі аспекти такого різноманітного, всепроникаючого і глобального за обсягами явища, як "тіньова економіка" неможливо, тому подальше висвітлення його структури, ознак, взаємообумовлень і загальних механізмів виникнення, прояву і розповсюдження в контексті конкретних джерел тіньової економіки є завданням особливої частини теорії детінізації економіки.
Разом з
Loading...

 
 

Цікаве